Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Р (802)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
РЕДЕМАРКАЦІЯ
редемаркація; ж. (ре... і демаркація) перевірка визначеної раніше (на підставі міжнародних договорів і угод) лінії державного кордону й відновлення …
РЕДИНГОТ
редингот; ч. (фр., від англ., сюртук для верхової їзди) довгий сюртук широкого покрою; особливий крій жіночого верхнього плаття.
РЕДИФ
(араб., букв. - той, що сидить позаду вершника) форма римування в східній поезії. Полягає в тому, що після рими повторюється слово або …
РЕДРЕСАЦІЯ
редресація; ж. (фр., випрямляти, вирівнювати) виправлення деформацій тіла, переважно кінцівок, розтягненням тканин або здавленням їх з наступним …
РЕДУБЛЕМАН
(фр., подвоєння, посилення) у фехтуванні - повторна атака.
РЕДУКТОР
редуктор; ч. (лат., той, що відводить назад) 1. Механізм (зубчаста чи черв'ячна передача), який змінює величину швидкості обертання під час …
РЕДУКУВАТИ
редукувати (лат., відводжу) ослабляти артикуляцію звука, скорочувати довготу його звучання.
РЕДУКЦІЙНИЙ
редукційний той, що стосується редукції; - редукційний клапан
РЕДУКЦІЙНИЙ КЛАПАН
тех. автоматичний клапан - редуктор редукційний поділ біол. перший етап мейозу, наслідком якого є зменшення числа хромосом удвічі.
РЕДУКЦІЯ
редукція; ж. (лат., повернення, відновлення) 1. Процес або дія, що призводить до зменшення, послаблення або спрощення чого-небудь, іноді до повної …
РЕДУПЛІКАЦІЯ
редуплікація; ж. (лат., подвоюю) 1. мовозн. Повторення, подвоєння кореня або цілого слова (напр., ледве-ледве). 2. Р. хромосом - подвоєння …
РЕДУТ
редут; ч. (фр.) зімкнуте квадратне або багатокутне польове земляне укріплення, здатне до самостійної оборони. Виникли в 16 ст. і існували до …
РЕДЮЇТ
редюїт; ч. (фр., букв. - зменшений) укріплений пункт всередині фортеці або польового укріплення, який є останнім оплотом гарнізону під час оборони. …
РЕЕВАКУАЦІЯ
реевакуація; ж. (ре... і евакуація) повернення населення, підприємств, установ, майна у місцевість, звідки вони були вивезені у зв'язку з загрозою …
РЕЕКСПОРТ
реекспорт; ч. (ре... і експорт) вивезення з країни раніше імпортованих нею товарів для перепродажу їх іншим державам. Див. також: експорт
РЕЕМІГРАНТ
реемігрант; ч. (ре. .. і емігрант) особа, яка повернулась на батьківщину з еміграції. Див. також: еміграція, міграція
РЕЕМІГРАЦІЯ
рееміграція; ж. (ре... і еміграція) повернення емігрантів на батьківщину. Див. також: еміграція, міграція
РЕЖИМ
режим; ч. (фр., від лат., правління) 1. Державний лад, спосіб правління. 2. Точно встановлений розпорядок життя, праці, відпочинку і т. ін. 3. …
РЕЖИСЕР
режисер; ч. (фр., від лат., керую) постановник спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної програми, циркової вистави і т. ін.
РЕЖИСУРА
режисура; ж. (фр.) 1. Режисерська діяльність, керівництво постановкою спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної програми, циркової вистави і т. …
РЕЗЕКЦІЯ
резекція; ж. (лат., зрізання) операція видалення частини органа (шлунка, кишок, суглоба) при його захворюванні або ушкодженні.
РЕЗЕРВ
резерв; ч. (фр., запас, від лат., зберігаю) 1. Запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби. 2. Джерело, звідки …
РЕЗЕРВІСТ
резервіст; ч. (фр.) військовозобов'язаний, який перебуває в резерві.
РЕЗЕРВАЦІЯ
резервація; ж. (лат., зберігання) 1. Зберігання чого-небудь, залишення в запасі, в резерві. 2. Залишення за собою права знову повернутися до …
РЕЗЕРВНИЙ
резервний запасний, той, що зберігається в резерві (напр., резервний капітал, резервний фонд, резервні війська).
РЕЗЕРВУАР
резервуар; ч. (фр., від лат., зберігаю) споруда або інше вмістище для зберігання рідин і газів (бак, балон тощо).
РЕЗЕРПІН
резерпін; ч. лікарський препарат; алкалоїд. Застосовують для зниження кров'яного тиску, як заспокійливий засіб, для посилення дії наркотичних і …
РЕЗЕРФОРД
Резерфорд одиниця радіоактивності. Радіоактивність дорівнює 1 Р, якщо за 1 сек відбувається 106 розпадів. Частіше користуються одиницею …
РЕЗИДЕНТ
міністр-президент; ч. (фр., від лат., той, що залишається на місці) 1. За часів середньовіччя - дипломатичний представник, що постійно перебуває у …
РЕЗИДЕНЦІЯ
резиденція; ж. (лат., місцеперебування, від залишаюся на місці, перебуваю) місце перебування уряду, керівників держав і високопоставлених осіб; …
РЕЗИНОЗИС
(лат., смола) виділення смоли з стовбура або гілок хвойних дерев. Інша назва - смолотеча.
РЕЗИСТАНС
(фр., нім., від лат., протистою, чиню опір) активний омічний опір змінному електричному струмові, частина повного опору - імпедансу.
РЕЗИСТЕНТНІСТЬ
радіорезистентність; ж. (лат., протидіючий) опірність.
РЕЗИСТИВНИЙ
(англ.) той, що стосується опору; - резистивний підсилювач
РЕЗИСТИВНИЙ ПІДСИЛЮВАЧ
електронний пристрій, або йго частина, навантаженням в анодному колі якого є омічний опір.
РЕЗИСТИН
резистин; ч. (лат., чиню опір) сплав міді, марганцю й заліза. Застосовують у виробництві опорів електричних нагрівальних приладів.
РЕЗИСТОР
резистор; ч. (англ., від лат., чиню опір, протидію) нерегульований електричний активний опір, призначений лише для обмеження струму в електричному …
РЕЗНАТРОН
(рез(о)на(нс) і (елек)трон) електронна лампа для генерування і підсилювання потужних коливань надвисоких частот.
РЕЗОЛ
резол; ч. (лат., смола і ...ол) рідинна суміш дьогтю, спирту та їдкого калію; застосовують для дезинфекції смітних ям.
РЕЗОЛЬВЕНТА
резольвента; ж. (лат., той, що розв'язує, вирішує) рівняння, функція чи оператор, які дають можливість простіше розв'язувати якесь рівняння.
РЕЗОЛЬВОМЕТР
резольвометр; ч. (лат., подрібнюю і ...метр) прилад, яким визначають роздільну здатність (здатність чітко передавати найдрібніші елементи …
РЕЗОЛЮТИВНИЙ
резолютивний (лат.) письмовий чи усний виклад, що містить у собі остаточні висновки.
РЕЗОЛЮЦІЯ
резолюція; ж. (лат., розв'язання, дозвіл) 1. Рішення, постанова, прийняті, ухвалені з'їздом, зборами і т. ін. внаслідок обговорення будь-яких …
РЕЗОН
резон; ч. (фр., від лат., доказ, підстава, причина) розумна підстава, доказ, рація, доцільність.
РЕЗОНАНС
резонанс; ч. (фр., від лат., той, що звучить у відповідь) відзвук, відголос, відлуння, луна. 1. спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у …
РЕЗОНАТОР
резонатор; ч. (лат., звучу у відповідь, відгукуюсь) 1. спец. Пристрій або прилад для відтворення і підсилення акустичних, електричних і т. ін. …
РЕЗОНЕР
резонер; ч. (фр.) 1. Літературний персонаж, що дає моральну оцінку вчинкам інших дійових осіб. 2. Людина, яка має схильність до довгих повчальних …
РЕЗОННИЙ
резонний (резон) розумний, розсудливий, обгрунтований, слушний.
РЕЗОРЦИН
резорцин; ч. (фр., англ.) органічна сполука, двоатомний фенол: безбарвні кристали. Застосовують у виробництві барвників як дезинфікуючий засіб, в …
РЕЗУЛЬТАНТ
результант; ч. (лат., той, що відображує) алгебричний вираз, який застосовують, знаходячи спільні розв'язки двох або кількох рівнянь, кратні корені …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.