Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Р (802)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
РЕЗУЛЬТАТ
результат; ч. (лат.) наслідки, висновки; остаточний, кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку і т. ін.
РЕЗУС
резус; ч. (лат.) вузьконоса мавпа породи макак, у крові якої в 1940 р. був виявлений резус-фактор. Поширена переважно на півночі Індостану, …
РЕЗУС-ФАКТОР
резус-фактор; ч. специфічна речовина, що міститься в еритроцитах крові мавп резус та більшості людей. Передається спадково. При наявності Р.-ф. кров …
РЕЗЮМЕ
резюме; с. (фр.) короткий висновок з основними положеннями доповіді, промови, наукової праці, дискусії.
РЕЙБЕР
(нім., від терти) дерев'яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському …
РЕЙД
ч. (1) (гол.) прибережний водний простір поблизу порту, придатний для стоянки суден на якорі. (2) (англ., напад, наскок) 1. Проникнення …
РЕЙДЕР
рейдер; ч. (англ., від нападати) військовий корабель, що виконує самостійні завдання з метою знищення морських транспортних засобів противника.
РЕЙНДЖЕРСИ
(англ., від гасати, нишпорити) в армії США - підрозділи для диверсійно-розвідувальних дій у тилу противника.
РЕЙС
ч. (1) (нім., подорож) завершена операція щодо переміщення вантажів або пасажирів транспортними засобами (судном, літаком, автомобілем, вагоном), …
РЕЙСМУС
рейсмус; ч. (нім., від креслити і міра, розмір) розмічальний інструмент для прокреслювання ліній (рисок); рейсмас.
РЕЙСФЕДЕР
рейсфедер; ч. (нім., від креслити і перо) креслярський інструмент для проведення ліній тушшю (чорнилом).
РЕЙСШИНА
рейсшина; ж. (нім., від креслити і стрижень) креслярський інструмент (довга лінійка з нерухомою та рухомою поперечками) для проведення паралельних …
РЕЙТАРИ
(нім., вершник) наймана кіннота в арміях Західної Європи в 16 - 17 ст. В Росії рейтарські полки існували в 17 на початку 18 ст.
РЕЙТЕР
рейтер; ч. (нім., вершник) 1. Невеликий тягарець, який пересувають на коромислі терезів, щоб встановити рівновагу їх. 2. Металевий затискач на …
РЕЙХСВЕР
рейхсвер; ч. (нім., від держава, імперія і оборона) збройні сили Німеччини, що були створені за Версальським мирним договором 1919 р. й існували до …
РЕЙХСКАНЦЛЕР
рейхсканцлер; ч. (нім., від держава, імперія і канцлер) імперський канцлер, назва глави уряду в Німеччині в 1871-1945 рр.
РЕЙХСРАТ
рейхсрат; ч. (нім., від держава, імперія і рада) 1. В Баварії (1818-1918 рр.) верхня палата ландтагу; титул члена цієї палати. 2. В Данії (до 1866 …
РЕЙХСТАГ
рейхстаг; ч. (нім., від держава, імперія і збори) 1. За часів середньовіччя у т. зв. "Священній Римській імперії германської нації" …
РЕКАПІТУЛЯЦІЯ
рекапітуляція; ж. (ре... і лат., глава, відділ) 1. біол. Повторення організмами в процесі індивідуального розвитку їх ознак, що були властиві їхнім …
РЕКВІЄМ
реквієм; ч. (лат., зн. в. спокій) 1. Католицьке богослужіння над померлими. 2. Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір …
РЕКВІЗИТ
реквізит; ч. (лат., необхідне, потрібне, від потребую) 1. Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки. 2. …
РЕКВІЗИЦІЯ
реквізиція; ж. (лат., вимога) примусове вилучення державою майна у власника в державних або громадських інтересах з виплатою йому вартості майна.
РЕКВІРЕНТ
реквірент; ч. (лат., той, що вимагає) векселедержатель, який звертається до нотаріального або іншого відповідного органу з вимогою опротестувати …
РЕКЕТ
рекет; ч. (англ., від мучити, катувати) великий шантаж, здирство шляхом залякування чи грубого насильства й фізичної розправи.
РЕКЛАМА
реклама; ж. (фр., від лат., вигукую, кличу) 1. Заохотливе оповіщення. 2. Популяризація товарів, видовищ, послуг і т. ін. з метою привернути увагу …
РЕКЛАМАЦІЯ
рекламація; ж. (лат., несхвалення, протест) 1. Скарга, претензії, незадоволення чимось. 2. Заява про виявлення недоліків у придбаній продукції і …
РЕКОГНОСЦИРОВКА
рекогносцировка; ж. (нім., від лат., оглядаю, обслідую) 1. військ. Розвідка, що провадиться перед початком бою з метою уточнення розташування сил …
РЕКОМБІНАЦІЯ
рекомбінація; ж. (ре... і лат., з'єднання) 1. Взаємодія позитивних іонів з негативними іонами або з електронами, внаслідок якої утворюються …
РЕКОМЕНДАЦІЯ
рекомендація; ж. (лат., доручення) представлення. 1. Позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, як правило, з порукою за нього. 2. …
РЕКОМЕНДУВАТИ
рекомендувати (лат., доручаю, довіряю) пропонувати, радити, представляти, характеризувати. 1. Давати позитивний усний або письмовий відзив про …
РЕКОНВАЛЕСЦЕНЦІЯ
реконвалесценція; ж. (ре... і лат., одужання) період видужання від будь-якої хвороби після зникнення яскраво виявлених клінічних її ознак.
РЕКОНВЕРСІЯ
реконверсія; ж. (ре... і лат., обернення) переведення економіки країни після закінчення війни на виробництво продукції мирного часу.
РЕКОНКІСТА
реконкіста; ж. (ісп., від відвойовувати, повертати) відвоювання іспанцями і португальцями на Піренейському півострові земель, загарбаних на початку …
РЕКОНСЕРВАЦІЯ
(ре... і консервація) введення в дію чогось після консервації; поновлення чогось.
РЕКОНСТРУКЦІЯ
реконструкція; ж. (ре... і лат., побудова) 1. Докорінна перебудова чого-небудь з метою поліпшення, удосконалення, впорядкування (реконструкція …
РЕКОРД
рекорд; ч. (англ., запис, протокол, від лат., згадую, пам'ятаю) 1. Найвище досягнення, здобуте в чому-небудь. 2. перен. Найвищий ступінь вияву …
РЕКОРДЕР
рекордер; ч. (англ., від записувати) пристрій у звукозаписуючому апараті, який перетворює електричні коливання звукової частоти на механічні …
РЕКОРДИСТ
рекордист; ч. (англ.) 1. Той, хто досягає найвищих показників у чому-небудь. 2. Домашня тварина, що дає найкращі показники тих своїх якостей, які …
РЕКОРДСМЕН
рекордсмен; ч. (англ.) людина, яка досягла найвищих результатів і встановила рекорд.
РЕКРЕАТИВНИЙ
рекреативний (фр., від лат., відновлюю, підбадьорюю) той, що містить у собі розважальні елементи.
РЕКРЕАЦІЙНИЙ
рекреаційний (рекреація) призначений для користування під час відпочинку.
РЕКРЕАЦІЯ
рекреація; ж. (лат., відновлення) перерва для відпочинку між уроками, лекціями.
РЕКРЕДИТИВ
рекредитив; ч. (ре... і лат., довірене) 1. Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі. 2. Документ про …
РЕКРИСТАЛІЗАЦІЯ
рекристалізація; ж. (ре... і кристалізація) процес росту одних зерен кристалічного тіла, що складається з багатьох дрібних кристалів, за рахунок …
РЕКТИФІКАТ
ректифікат; ч. (лат., випрямлений) спирт, очищений внаслідок його ректифікації. Див. також: ректифікація
РЕКТИФІКАТОР
ректифікатор; ч. (лат., випрямляч) циліндричний апарат для ректифікації. Див. також: ректифікація
РЕКТИФІКАЦІЯ
ректифікація; ж. (лат., випрямлення) розділення рідких сумішей, що містять два або кілька компонентів різної леткості багаторазовим випаровуванням …
РЕКТО
(англ., праворуч, від лат., прямий) текст, надрукований лише на правій сторінці розгорнутої книги.
РЕКТОР
ректор; ч. (лат., управитель, керівник, від керую) 1. Особа, яка очолює вищий навчальний заклад. 2. іст. Керівник духовного навчального закладу.
РЕКТОРАТ
ректорат; ч. (лат.) 1. Адміністративно-учбове управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові. 2. Приміщення цього управління.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.