Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Б (1024)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
БРОКАТ
(нім., парча, з іт., від лат., виступаючий, випуклий) шовкова тканина, заткана або вишита золотом чи сріблом.
БРОКЕР
біл-брокер; ч. (англ., від займатись маклерством) посередник під час укладання різних угод, у тому числі й на біржі. Див. …
БРОККІЗМ
біологічне вчення про нібито заздалегідь визначену тривалість існування родів і видів організмів. Від прізвища італійського вченого Броккі.
БРОКОЛІ
(іт.) підвид цвітної капусти.
БРОМ
бром; ч. (гр., сморід) хім. хімічний елемент, символ Br, ат. н. 35; червоно-бура рідина з різким запахом. Застосовують Б. і його сполуки у …
БРОМІДИ
хім. сполуки брому з іншими хімічними елементами. Броміди натрію і калію застосовують в медицині.
БРОМІЗОВАЛ
мед. (бром, гр., рівний і вал(еріана)) мед. лікарський препарат. Заспокійливий і снотворний засіб.
БРОМАТОМЕТРІЯ
(бром і метрія) метод кількісного аналізу, при якому основним реагентом є титрований розчин бромату калію. Див. також: титр
БРОМКАМФОРА
хім., мед. (бром і камфора) мед. лікарський препарат. Застосовують при підвищеній нервовій збудливості, неврастенії, неврозах серця тощо. Інша …
БРОНЗА
бронза; ж. (фр., з іт.) 1. Сплав міді з оловом та іншими металами. 2. Вироби з бронзи.
БРОНЗОГРАФІТ
спечений (металокерамічний) матеріал, що складається з бронзи й частинок графіту.
БРОНЗУВАТИ
бронзувати 1. Покривати поверхню металевих виробів захисним шаром бронзи. 2. Надавати неметалевим поверхням металевого блиску бронзувальними …
БРОНТОЗАВР
бронтозавр; ч. (гр., грім, удар блискавки і ..лавр) викопний плазун з групи динозаврів. Був поширений за мезозою. Інша назва - алатозавр. Див. …
БРОНХІАЛЬНИЙ
бронхіальний той, що належить до бронхів, стосується бронхів.
БРОНХІОЛИ
анат. кінцеві розгалуження бронхів, найдрібніші бронхи.
БРОНХІТ
бронхіт; ч. запалення слизової оболонки бронхів.
БРОНХИ
(гр., дихальне горло, трахея) розгалуження дихального горла у вищих хребетних і людини.
БРОНХОАДЕНІТ
(бронхи і аденіт) запальне ураження внутрішьогрудннх лімфатичних вузлів, що прилягають до бронхів, трахеї(3).
БРОНХОГРАФІЯ
(бронхи і ...графія) метод рентгенологічного дослідження трахеї та бронхів після введення в їхній просвіт контрастної речовини.
БРОНХОЕКТАЗІЯ
(бронхи і гр., розтягування) природне або набуте розширення бронхів.
БРОНХОПНЕВМОНІЯ
(бронхи і пневмонія) запалення легень з первинним ураженням дрібних бронхів.
БРОНХОСКОПІЯ
бронхоскопія; ж. (бронхи і ...скопія) метод дослідження трахеї(3) і бронхів з допомогою спеціального приладу - бронхоскопа.
БРОШУРА
брошура; ж. (фр.) невелика (до 48 сторінок) книга в паперовій обкладинці.
БРОШУРУВАТИ
брошурувати (фр.) зшивати (скріплювати) аркуші в книгу або зошит.
БРУДЕР
брудер; ч. (англ., від висиджувати курчат) апарат для обігрівання виведених в інкубаторі пташенят домашньої птиці.
БРУДЕРАЦІЯ
вирощування молодняка птиці у брудергаузі.
БРУДЕРГАУЗ
брудергауз; ч. (брудер і англ., будинок) приміщення для вирощування й обігрівання (під брудерами) пташенят домашньої птиці, виведених в інкубаторах.
БРУДЕРШАФТ
брудершафт (нім., братство) випити брудершафт або на брудершафт - одночасно випити вино на знак дружби й відтоді звертатися один до одного на ти.
БРУКІТ
мінерал класу окисів та гідроокисів, переважно жовтого, бурого, чорного кольорів. Сировина для одержання феротитану, титанового білила. Від прізвища …
БРУЛЬЙОН
(фр., букв. - чернетка) перший начерк кресленика чи малюнка.
БРУСИТ
мінерал класу окисів та гідроокисів, білого або зеленуватого кольору, прозорий. Сировина для одержання магнію. Від прізвища американського …
БРУСТВЕР
бруствер; ч. (нім., від груди і захист) військ. 1. Невеликий земляний насип для захисту бійців від ворожого вогню й зручнішої стрільби з окопу, …
БРУТТО
брутто (іт., букв. - грубий, брудний) вага товару з упаковкою (тарою).
БРУЦЕЛЬОЗ
бруцельоз; ч. мед. хронічна інфекційна хвороба тварин і людини, що її спричинюють мікроорганізми роду бруцела. Від прізвища англійського …
БРЮМЕР
брюмер; ч. (фр., від густа імла) другий місяць року за французьким республіканським календарем, прийнятим Конвентом у 1793 р. (діяв до 1806 р.). …
БУЄР
буєр; ч. (гол.) кабіна чи платформа, встановлена на ковзанах або колесах; пристосована для пересування по льоду чи суші з рівним рельєфом під …
БУБОН
бубон; ч. мед. (гр., пах) запалення лімфатичних вузлів (здебільшого пахових та шийних).
БУВАРДІЯ
рід рослин родини маренових. Кущі або багаторічні трав'янисті рослини. Поширені переважно в Мексіці. Культивують як декоративні.
БУГЕЛЬ
бугель; ч. (нім., скоба, дуга) 1. Металеве кільце, надіте на верхній кінець палі для запобігання руйнуванню її при забиванні. 2. Вставка …
БУГШПРИТ
бугшприт; ч. (англ., гол.) бушприт; горизонтальний або похилий брус, що виступав перед форштевнем. Служить для підіймання носових парусів.
БУДДА
Будда; ч. (санскр., Буддха, букв. - просвітлений) у буддизмі істота, що досягла найвищої святості. Від прізвиська напівлегендарного засновника …
БУДДИЗМ
буддизм; ч. (санскр.) одна з трьох світових релігій (поряд з християнством та ісламом). Виник у Давній Індії в 6-5 ст. до н. е. Поширений у Бірмі, …
БУДДИСТ
буддист; ч. послідовник буддизму.
БУДЗ
(угор.) 1. Висушений сир. 2. Солодкий овечий сир.
БУДИРУВАТИ
(фр.) виявляти незадоволення, дутися.
БУДУАР
будуар; ч. (фр., від сердитись) 1. Невелика добре впорядкована жіноча вітальня. 2. Обстановка такої кімнати.
БУЖ
буж; ч. (фр., зонд) мед. інструмент для дослідження та розширення трубчастих органів людини (стравоходу, сечовивідних шляхів тощо).
БУЖЕНИНА
(чес.) 1. Вуджена свинина. 2. Певним способом виготовлена і приготовлена свиняча шинка.
БУЖЕНИЦЯ
(чес.) 1. Вуджена свинина. 2. Певним способом виготовлена і приготовлена свиняча шинка.
БУЗА
буза; ж. (перс.) 1. Східний алкогольний напій з гречаного борошна чи проса. 2. перен. Нісенітниця, казна-що.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.