Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Б (1024)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
БУРДЮК
бурдюк; ч. (тюрк.) мішок із шкури тварини (кози, коня) для зберігання вина, кумису та ін. Надутий Б. використовувався і як плавучий засіб.
БУРЕ
буре (фр.) старовинний французький жвавий танок.
БУРЕТ
табурет; ч. (фр., від набивати, начиняти) короткі шовкові волокна (начоси), що їх використовують при виготовленні низькосортних ниток.
БУРЖУА
буржуа; ч. (фр.) 1. За феодалізму городянин, представник середнього стану. 2. Представник класу буржуазії.
БУРЖУАЗІЯ
буржуазія; ж. (фр., від лат., укріплене місто) 1. За феодалізму - мешканці міст. 2. З розвитком торговельного капіталу власники капіталу.
БУРИМЕ
(фр., римовані закінчення) 1. Літературна гра, учасники якої змагаються в написанні жартівливих віршів - експромтів - на задані рими. 2. Вірш, …
БУРКА
бурка; ж. (перс.) 1. Широкий плащ без рукавів у кавказьких верховинців.
БУРЛЕСК
бурлеск; ч. (фр., з іт., жартівливий) 1. Перебільшено комічне зображення (в літературі або на сцені). 2. Гумористична поезія, комічний ефект у …
БУРМИСТЕР
бурмистер; ч. (пол., від нім., бургомістр) в царській Росії 18 - 1-ї половини 19 ст. виборний керівник міського самоврядування (бурмистерської …
БУРНОНІТ
мінерал класу сульфосолей, темно-сірого кольору; непрозорий. Руда свинцю й міді. Від прізвища французького мінералога Дж. Бурнона.
БУРНУС
бурнус; ч. (фр., з араб., бурнус - широкий плащ) 1. У арабів плащ з цупкої вовняної тканини з капюшоном. 2. Вид жіночого верхнього одягу.
БУРСА
бурса; ж. (лат., гаманець, торба, гр., мішок) 1. В середні віки гуртожиток для бідних студентів, котрий утримувався частково за рахунок …
БУРСИТ
(лат., торба, сумка) запалення слизових сумок суглобів.
БУРТА
бурта; ж. (нім.) 1. Насип, пагорб. 2. Продовгувата купа.
БУРУНДУК
бурундук; ч. (тат.) 1. Сибірська білка. 2. діал. Назва люцерни.
БУРХАН
(монг.) скульптурне чи живописне зображення божеств ламаїстського пантеону і обожнених лам у віруючих бурятів, монголів і калмиків.
БУРШ
бурш; ч. (нім., парубок) у Німеччині прізвисько студента-старшокурсника, що належить до однієї з студентських корпорацій.
БУРШТИН
бурштин; ч. (нім.) скам'яніла дерев'яниста смола, з якої виготовляють різні дрібні вироби.
БУРҐ
(нім.) укріплений замок у Західній Європі за середньовіччя.
БУРҐГРАФ
(нім.) управитель міста в середньовічній Німеччині.
БУРҐОМІСТР
(нім.) 1. Голова міського самоврядування середньовічних міст, що мали маґдебурзьке право. 2. В деяких сучасних країнах - голова міського …
БУСИДО
(яп., шлях воїна) середньовічний кодекс поведінки японських самураїв.
БУСОЛЬ
бусоль; ж. (фр., від іт., компас) 1. Геодезичний інструмент для вимірювання кутів під час зйомок на місцевості. 2. Артилерійський прилад …
БУСТЕР
(англ., від підіймати, підвищувати) допоміжний пристрій, що тимчасово збільшує силу або швидкість дії основного механізму або агрегату. В ракетній …
БУСТРОФЕДОН
(гр., від бик і повертаю) спосіб письма, за яким непарні рядки писали справа наліво, парні - навпаки. Користувалися а крітському, хетському, …
БУСУРМАН
бусурман; ч. (тат.) 1. Татари, що збирали данину з населення. 2. перен. Невірний, розпутник.
БУТАДІЄН
бутадієн; ч. хім. органічна сполука, безбарвний газ з характерним запахом. Застосовують у виробництві синтетичного каучуку.
БУТАДА
(фр.) 1. Химера, примха, дивацтво. 2. Дотепна вихватка.
БУТАН
бутан; ч. (гр., масло) хім. органічна сполука, газ без кольору й запаху. Міститься в нафті і природних газах. Застосовують як паливо, нормальний …
БУТАФОР
бутафор; ч. (іт., помічник режисера) працівник театру, що виготовляє бутафорію.
БУТАФОРІЯ
бутафорія; ж. (іт.) 1. Предмети сценічної обстановки, які використовуються у театральних виставах замісь справжніх. 2. Предмети для показу чи …
БУТЕЛЬ
бутель; ч. (фр.) 1. Пляшка. 2. Сулія.
БУТЕНІН
(англ., бутилен) те саме, що й вінілацетилен.
БУТЕРБРОД
бутерброд; ч. (нім., букв. - хліб з маслом) скибка (або дві складені) хліба з маслом, сиром, ковбасою тощо.
БУТИЛ
бутил; ч. (лат., масло) одновалентний залишок - радикал (4) бутану, один з алкілів. Див. також: алкіл, валентність
БУТИЛЕН
бутилен; ч. хім. (бутил) органічна сполука, газ з характерним запахом. Міститься в нафті. Застосовують для одержання бутадієну, бутилкаучуку, …
БУТИРОМЕТР
бутирометр; ч. (гр., масло і ...метр) прилад для визначення жирності молока. Інша назва - жиромір.
БУТОН
бутон; ч. (фр., брунька) квіткова брунька, що починає розпукуватися.
БУТОНЬЄРКА
бутоньєрка; ж. (фр., букв. - петелька) квітка чи букетик квітів, прикріплений до одягу.
БУТСИ
(англ.) черевики для гри у футбол.
БУТУТ
розмінна монета Гамбії, 1/100 даласі.
БУФ
(іт., смішний, кумедний) блазенський, комічний; опера-буф - комічна опера.
БУФА
(фр., надуватися) пишна згортка на жіночій сукні.
БУФЕР
буфер; ч. (англ., від пом'якшувати поштовхи) пристрій для пом'якшення (амортизації) поштовхів і ударів, що їх зазнають під час руху автомобілі, …
БУФЕРНИЙ
буферний проміжний, той, що ослаблює зіткнення; Б-а держава - невелика і слабка в політичному і військовому відношеннях країна, що лежить між …
БУФЕТ
буфет; ч. (фр.) 1. Стіл чи прилавок для продажу закусок і напоїв, а також невелика закусочна. 2. Шафа для зберігання посуду, столової білизни, …
БУФИ
буфи; мн. (фр., надуватися) пишні зборки на рукавах плаття.
БУФО
(іт., блазень) співак-комік в італійській опері.
БУФОН
буфон; ч. (фр., від іт., блазень) актор з нахилом до виконання ролі блазня, буфонади.
БУФОНАДА
буфонада; ж. (іт., букв. - жарт, блазенство) 1. Прийом акторської гри, звичайно комедійний. 2. Комедійна вистава з елементами ексцентрики. 3. …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.