Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру С (1254)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
...СКАФ
(гр., човен) у складних словах відповідає поняттям "судно", "апарат для підводних досліджень" батискаф, піроскаф
...СКОП
(гр., спостерігаю, розглядаю) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження" фоноскоп
...СКОПІЧНИЙ
(гр., спостерігаю, розглядаю) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження" напр., стереоскопічний.
...СКОПІЯ
(гр., спостерігаю, розглядаю) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження" рентгеноскопія
...СОФІЯ
(гр., вченість, освіченість) у складних словах відповідає поняттям "вчення", "мудрість".
...СПОРИДІЇ
(гр., сіяння, сім'я та зменш. суфікс) складова частина в назвах паразитичних безхребетних тварин класу споровиків, напр., гемоспоридії.
...СТАЗ
(гр., стояння, нерухомість) у складних словах означає певний стан біологічних систем, напр., гомеостаз.
...СТАЗІЯ
(гр., стояння, нерухомість) у складних словах означає певний стан біологічних систем, напр., ізостазія.
...СТАТ
(гр., стоячий, нерухомий) у складних словах вказує на незмінність положення, стану, напр., аеростат.
...СТАТИКА
(гр., стоячий, нерухомий) у складних словах вказує на незмінність положення, стану, напр., гідростатика.
СІ
сі; с. (лат.) сьомий ступінь основного музичного звукоряду.
СІЄНІТ
сієніт; ч. глибинна магматична гірська порода, що складається головним чином з лужних польових шпатів та одного або кількох мінералів. …
СІЄНА
сієна; ж. темно-жовта фарба. Від назви провінції і міста Сієни в Італії. Інша назва - тердесієн.
СІЄРА
сієра; ж. (ісп., букв. - пила) назва гірських хребтів на Піренейському півострові, в Південній та Центральній Америці; сьєра.
СІЄСТА
сієста; ж. (ісп., від лат., шоста година) в Іспанії, Італії, країнах Латинської Америки - післяобідній відпочинок.
СІАМАНГ
(малайське) рід людиноподібних мавп родини гібонових ряду приматів. Батьківщина - острів Суматра і півострів Малакка.
СІЗІФ
(гр.) 1. За давньогрецькою міфологією син Еола, що за провину перед богами був покараний - змушений вічно викочувати на гору великий камінь, який з …
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА КУЛЬТУРА
рослина, що її розводять (культивують) з метою одержання певної продукції.
СІОНІЗМ
сіонізм; ч. націоналістична ідеологія і політична практика євреїв. Організаційно оформився в 1897 р., коли було створено "Всесвітню сіоністську …
СІТІ
Сіті; с. (англ.) центральна частина Лондона, де зосереджено контори та правління найбільших банків, фондова й товарна біржі. Сіті- синонім …
САБА
(кирг.) у східних народів - мішок з цілої шкури тварини для зберігання або перевезення кумису, вина, води тощо; бурдюк.
САБАДИЛА
сабадила; ж. (ісп.) бот. багаторічна цибулинна рослина родини лілійних з жовтуватими квітками, зібраними в суцвіття, росте в Центральній та …
САБАЙОН
сабайон; ч. (фр.) підлива зі збитих із цукром жовтків, вина й прянощів. Напій, виготовлений у такий спосіб.
САБАН
сабан; ч. (фр.) примітивний дерев'яний плуг з металевим лемешем.
САБАНТУЙ
сабантуй; ч. (тюрк., сабан - плуг і туй - свято) у башкирів і татар - народне свято з нагоди закінчення весняних польових робіт.
САБО
сабо; c. (фр.) черевики на дерев'яній підошві або видовбані з дерева.
САБОТАЖ
саботаж; ч. (фр., від стукати черевиками) 1. Навмисний зрив роботи шляхом прямої відмови від неї або свідомо недбалого її виконання; одна з форм …
САБОТУВАТИ
саботувати (фр.) 1. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення. 2. Приховано …
САБУР
сабур; ч. (тюрк., від араб., сабр) згущений сік листків різних видів багаторічних трав'янистих рослин алое. В медицині застосовують як проносне.
САВАН
саван; ч. (гр., з араб.) 1. Поховальний одяг з білої тканини. Від назви місцевості Саван поблизу Багдада. 2. перен. Білий покрив (снігу); взагалі …
САВАНА
савана; ж. (ісп., з карибської) 1. Тропічний степ, порослий високими травами у поєднанні з окремими деревами, групами дерев та чагарниками. 2. …
САГІБ
(араб., букв. - супутній) спочатку назва всіх мусульман ("супутні" пророкові Мухаммедові). В середні віки в Індії - титул місцевих великих феодалів. …
САГІТА
(лат., стріла) дрібна хижа морська тварина з групи (класу) хетогнат. Має прозоре тіло. Поширена в усіх морях (крім Каспійського). Є їжею промислових …
САГІТАЛЬНИЙ
сагітальний (лат., стріла) стріловидний; С-а серединна площина - умовна площина, що поділяє тіло людини або тварини поздовжньо на дві половини - …
САГА
сага; ж. (сканд.) давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з …
САГАЙДАК
сагайдак; ч. (тюрк., сагдак) 1. Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. 2. Чохол для рушниці, музичного інструмента тощо.
САГИ
1. Пам'ятки давньоскандінавського і давньоірландського епосу в формі прозових творів з віршованими вставками. 2. Сказання.
САГО
саго; с. (малайське) крупа з зерен крохмалю сагової та інших пальм, а також штучна крупа, виготовлена з картопляного та кукурудзяного крохмалю, …
САГОВИКИ
(саго) клас голонасінних дерев'янистих рослин. Поширені в тропіках і субтропіках. В Україні деякі види вирощують як декоративні. Інша назва - …
САГОВНИКИ
(саго) клас голонасінних дерев'янистих рослин. Поширені в тропіках і субтропіках. В Україні деякі види вирощують як декоративні. Інша назва цикадові.
САДИЗМ
садизм; ч. (фр.) 1. Статеве збочення, пов'язане з намаганням заподіяти партнерові біль під час статевих зносин. 2. Патологічна пристрасть до …
САЗ
саз; ч. (тюрк., від перс., саз) щипковий музичний інструмент, поширений у народів Закавказзя.
САЙГАК
сайгак; ч. (тюрк.) рід ссавців родини порожнисторогих ряду парнокопитних. Поширені в степах та півпустелях Азії.
САК
ч. (1) (фр., від лат., гр., мішок) 1. Риболовна снасть із сітки, що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч і прикріпленого до …
САКВОЯЖ
саквояж; ч. (фр., від мішок і подорож) ручна дорожня сумка, здебільшого шкіряна, з застібкою.
САКЛЯ
сакля; ж. (гр., дім) житло кавказьких горян.
САКРАЛЬНИЙ
сакральний (1) (лат., священна річ, дія) священний; той, що стосується релігійного культу й ритуалу. (2) (лат., крижі) крижовий, той, що …
САКРАМЕНТАЛЬНИЙ
сакраментальний (лат., клятва, присягання) 1. Який стосується релігійного культу, обрядовий, ритуальний. 2. Який став звичайним, узвичаєним, …
САКСАУЛ
саксаул; ч. (тюрк., саксавул) невелике безлисте дерево або кущ, що росте у середньоазіатських солончакових та піщаних пустелях.
САКСГОРНИ
сукупність духових мундштучних музичних інструментів. Від прізвища бельгійського майстра А. Сакса, що сконструював їх.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.