Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру С (1254)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
СИНУС
синус; ч. (лат., вигнутість, кривизна) 1. мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у прямокутному трикутнику дорівнює відношенню …
СИНУСОЇДА
синусоїда; ж. (синус і ...оїд) графік функції у = sin х.
СИНХОНДРОЗ
синхондроз; ч. (гр., разом і хрящ) нерухоме або малорухоме з'єднання кісток за допомогою хряща.
СИНХРО...
(гр., одночасний) у складних словах вказує на одночасність дій.
СИНХРОГЕНЕРАТОР
синхрогенератор; ч. (синхро... і генератор) прилад, що виробляє сигнали, які забезпечують синхронізацію роботи окремих пристроїв чи вузлів …
СИНХРОМІЯ
(гр., разом і ...хромія) одна з назв мозаїчного друку, коли одночасно друкують кількома фарбами з однієї друкарської форми.
СИНХРОНІЗАЦІЯ
синхронізація; ж. (гр., одночасний) 1. Приведення двох чи кількох періодично змінюваних явищ до точної взаємної відповідності періодів їхнього …
СИНХРОНІЗМ
синхронізм; ч. (гр., одночасність) точний збіг і зв'язок у часі двох або кількох явищ, одночасність і паралельність дії чого-небудь. Див. …
СИНХРОНІЯ
синхронія; ж. (гр., одночасність) 1. Співіснування мовних явищ в ту саму історичну епоху. 2. те саме, що й синхронізм.
СИНХРОННИЙ
синхронний (гр., одночасний) 1. техн. Який відбувається, діє паралельно, який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами, …
СИНХРОНОСКОП
синхроноскоп; ч. (гр., одночасний і ...скоп) електровимірювальний прилад, що показує наявність синхронізації коливальних процесів у двох колах …
СИНХРОТРОН
синхротрон; ч. (синхро... і (елек)трон) циклічний резонансний прискорювач електронів.
СИНХРОФАЗОТРОН
синхрофазотрон; ч. (синхро... і фазотрон) циклічний резонансний прискорювач протонів, де вони багаторазово проходять через електричне поле, частота …
СИНХРОЦИКЛОТРОН
синхроциклотрон; ч. (синхро... і циклотрон) те саме, що й фазотрон.
СИНЦИТІЙ
синцитій; ч. (гр., разом і клітина) одна з форм організації протоплазми у тканинах організмів. Під С. здебільшого розуміють сітчасту структуру - …
СИПАЇ
(інд., від перс., сепагі - солдат) 1. В Індії у 18 - 1-й половині 20 ст. наймані війська англійських та інших європейських колонізаторів, створені з …
СИПАЙ
сипай; ч. (інд.) в Індії - солдат найманого війська, яке формували англійські колонізатори у 18 - 1-й половині 20 ст. з місцевого населення.
СИРЕНА
сирена; ж. (гр.) 1. У грецькій міфології - морська німфа (жінка з риб'ячим хвостом або птах з жіночою головою), що своїм співом зваблювала …
СИРЕНИ
(гр., морська німфа) ряд водяних ссавців. Живуть в Атлантичному та Індійському океанах. Великі рослиноїдні тварини (дюгонь, ламантин тощо). Об'єкт …
СИРИНКС
(гр., дудка) духовий музичний інструмент. Різновид багатоствольної флейти.
СИРОКО
сироко; ч. (іт., від араб., шарк - Схід) сильний теплий вітер південного та південно-східного напряму, характерний для країн Середземномор'я.
СИРОП
сироп; ч. (іт., від араб., шараб - напій) 1. Концентрований розчин цукру звичайно у фруктовому або ягідному соку. 2. фарм. Густий відвар з …
СИРТАКІ
сиртакі; ч. або с. (новогр.) груповий танок за мотивами грецьких народних танців.
СИСАЛЬ
(ісп.) жорстке, грубе натуральне текстильне волокно, що його одержують з листків агави. Використовують для виготовлення канатів, сіток, щіток тощо. …
СИСТЕМА
система; ж. (гр., утворення, складення) 1. Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв'язане ціле. 2. Сукупність …
СИСТЕМАТИЗУВАТИ
систематизувати (фр., гр., система) розподіляти у визначеному порядку і зв'язку частин чого-небудь; діяти в певній послідовності.
СИСТЕМАТИКА
систематика; ж. (гр., впорядкований) 1. Групування, класифікація предметів і явищ. 2. Розділ ботаніки або зоології, який класифікує, розподіляє на …
СИСТЕМАТИЧНИЙ
систематичний (гр.) 1. Який являє собою систему, побудований, упорядкований за певним планом, систематизований. 2. Який спирається на певну …
СИСТЕМОТЕХНІКА
системотехніка; ж. (система і техніка) напрям у кібернетиці, що вивчає питання планування, конструювання й поведінки складних інформаційних систем, …
СИСТОЛА
систола; ж. (гр., скорочення, стискання) анат. одна з фаз серцевого циклу; скорочення м'язів серця після розслаблення їх (діастола). Внаслідок С. …
СИТАЛ
ситал; ч. міцний і жаротривкий матеріал, що виготовляється на основі скла спеціальною термічною обробкою. Застосовують для виробництва …
СИТАР
ситар; ч. народний струнний інструмент типу лютні, поширений в Індії і країнах Середньої Азії.
СИТУАЦІЯ
ситуація; ж. (фр., від лат., становище) 1. Сукупність умов і обставин, шо створюють певне становище, викликають ті чи інші взаємини людей; стан, …
СИФІЛІДОЛОГІЯ
сифілідологія; ж. (сифіліс і...логія) розділ медицини, що вивчає сифіліс.
СИФІЛІС
сифіліс; ч. хронічна інфекційна венерична хвороба, що викликається бактерією блідою спірохетою і проявляється у різних ураженнях шкіри, внутрішніх …
СИФІЛОМА
сифілома; ж. (сифіл(іс) і ...ома) те саме, що й гума.
СИФОН
сифон; ч. (гр., трубка) 1. Вигнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу, розташовану нижче. 2. …
СИФОНОФОРИ
(гр., трубка і ...фор) підклас безхребетних тварин класу гідроїдних. Колоніальні вільноплаваючі організми, поширені здебільшого в тропічних і теплих …
СИЦИЛІАНА
сициліана; ж. (іт., букв. - сицілійська) 1. Старовинний італійський танець. 2. У середньовічній італійській поезії - восьмирядкова строфа з двома …
СКІАСКОПІЯ
скіаскопія; ж. (гр., тінь і ...скопія) тіньовий метод визначення рефракції ока.
СКІАТРОН
скіатрон; ч. (гр., тінь і (елек)трон) різновид електронно-променевої трубки для перетворення електричних сигналів на видиме зображення.
СКІН-ЕФЕКТ
скін-ефект; ч. (англ., шкіра, оболонка і ефект) проходження змінного електричного струму високої частоти не через увесь переріз провідника, а …
СКІП
скіп; ч. (англ., букв. - стрибок) підйомний саморозвантажуваний короб, що рухається за допомогою каната по жорстких напрямних пристроях, …
СКІПЕТР
скіпетр; ч. (гр.) оздоблена дорогоцінним камінням і різьбленням палиця, що є символом, знаком царської влади; берло, булава.
СКІФ
скіф; ч. (англ.) вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі.
СКАБІОЗА
скабіоза; ж. (лат., шершавий) рід багато-, іноді однорічних трав'янистих рослин родини черсакових. Поширені в Європі, Азії та Африці. Деякі види …
СКАЛЬД
скальд; ч. (сканд.) давньоскандинавський поет-співець в 9- 13 ст., який оспівував битви й походи вікінгів і конунгів. Див. …
СКАЛЬП
скальп; ч. (англ., від лат., скоблю, вирізую) волосся з шкірою, здерте з голови переможеного ворога; в минулому - воєнний трофей у деяких …
СКАЛЬПЕЛЬ
скальпель; ч. (лат., ножичок) невеликий суцільнометалевий ніж, що його застосовують у хірургічній практиці для розрізування тканин.
СКАЛЯР
скаляр; ч. (лат., ступінчастий) величина, яка повністю визначається своїм числовим значенням (напр., об'єм, питома вага тіла). Див. також: вектор

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.