Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру С (1254)

<< < 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 > >>
СТАБІЛІЗАТОР
стабілізатор; ч. (лат., стійкий) 1. Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається. 2. Пристрій, апарат, який використовують для …
СТАБІЛІЗАЦІЯ
стабілізація; ж. (лат., стійкий) 1. Зміцнення, укріплення, приведення чого-небудь у стійкий стан, стан стійкості, постійності. 2. Надання стійкої …
СТАБІЛІТРОН
стабілітрон; ч. (лат., стійкий і (елек)трон) газорозрядний чи напівпровідниковий прилад, напруга у якому мало залежить від струму, що протікає …
СТАБІЛОВОЛЬТ
(англ., від сталість і напруга струму) газонаповнений прилад, який застосовують у радіотехнічних схемах, щоб підтримувати незмінність напруги під …
СТАБІЛЬНІСТЬ
стабільність; ж. сталість, незмінність, тривале збереження певного постійного стану або рівня.
СТАБІЛЬНИЙ
стабільний (лат.) міцний, стійкий, постійний, сталий.
СТАГНАЦІЯ
стагнація; ж. (лат., болото, стояча вода) 1. Застій у виробництві, торгівлі тощо. 2. Застій крові у венах.
СТАГФЛЯЦІЯ
стагфляція; ж. (стаг(нація) та (ін)фляція) період, протягом якого спад економічної активності або стагнація супроводжується інфляцією. Див. …
СТАДІЙ
стадій; ч. (гр.) старовинна одиниця виміру віддалей. С. вавілонський дорівнював 194 м, єгипетський - 230,4 м, римський - 185 м.
СТАДІОН
стадіон; ч. (гр., місце для змагань) комплексна спортивна споруда, яка складається з футбольного поля, майданчиків, бігових доріжок, трибун для …
СТАДІЯ
стадія; ж. (гр., стадій) 1. Певний момент, період, етап у житті, розвитку кого-, чого-небудь, які мають якісні особливості; фаза, щабель, …
СТАЖ
стаж; ч. (фр., від лат., тимчасове перебування) 1. Тривалість якої-небудь діяльності, праці, кількість років, пропрацьованих кимось де-небудь. 2. …
СТАЖЕР
(фр.) особа, яка набуває практичних навичок з певної спеціальності.
СТАЖУВАННЯ
стажування; с. (фр.) 1. Проходження іспитового терміну (після закінчення спеціального вузу) перед зарахуванням до штату виробництва, установи т. …
СТАЗ
стаз; ч. (гр., стояння, нерухомість) різке уповільнення або припинення руху крові в кровоносних судинах (переважно в капілярах). Виникає …
СТАЙЄР
(англ., від проявляти витривалість) 1. Бігун, гонщик, ковзаняр тощо на довгі дистанції. 2. Кінь, що показує (на скачках або перегонах) кращу …
СТАКАТО
стакато (іт., муз.) 1. Коротко, уривчасто (як позначення способу виконання музичного твору). 2. Уривчасте виконання звуків, при якому вони чітко …
СТАКЕР
стакер; ч. (англ., від нагромаджувати) пересувний самохідний конвейєр, яким колоди, короткі дерева та інші матеріали укладають у штабелі.
СТАККАТО
(іт., від відривати, відокремлювати) уривчасте, коротке виконання мелодії на музичному інструменті або голосом.
СТАКСЕЛЬ
стаксель; ч. (гол., штаг, канат і вітрило) косе трикутне вітрило, яке підіймають по штагу або леєру попереду фокщогли або між іншими щоглами.
СТАЛАГМІТИ
(гр., краплина) мінеральні утворення (переважно вапнякові), що ростуть з дна печер, підземних галерей у вигляді конусоподібних стовпчиків, бурульок …
СТАЛАКТИТИ
(гр., той, що стікає по краплі) мінеральні утворення (переважно вапнякові), звисають з стелі печер, підземних галерей у вигляді бурульок, трубочок …
СТАМІНОДІЙ
стамінодій; ч. (лат., нитка, тичинка і гр., вид, вигляд) редукована тичинка (напр., у квітки льону).
СТАНІН
станін; ч. (лат., олово) мінерал класу сульфідів, сталево-сірого кольору з зеленуватим відтінком. Руда олова.
СТАНІОЛЬ
станіоль; ч. (нім., від лат., олово) матеріал (тонкі листи, стрічки олова або олов'яних сплавів), застосовуваний для пакування харчових продуктів, …
СТАНІТИ
(лат., олово) солі олов'янистої кислоти. Деякі С. застосовують у синтезі органічних барвників, а також як протраву при фарбуванні.
СТАНАТИ
(лат., олово) солі олов'яної кислоти.
СТАНДАРТ
стандарт; ч. (англ.) 1. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, …
СТАНДАРТИЗАЦІЯ
стандартизація; ж. 1. Установлення єдиних норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали. 2. Дотримання єдиних стабільних …
СТАНДАРТНИЙ
стандартний 1. Той, що відповідає вимогам стандарту, типовий. 2. перен. Шаблонний, трафаретний, позбавлений оригінальності.
СТАНСИ
(фр., від іт., строфа) віршовий жанр; куплет (строфа), що має закінчений зміст.
СТАНЦІЯ
санепідемстанція; ж. (лат., стояння, зупинка) 1. заст. Пункт зупинки на великій дорозі, поштовому тракті, де переїжджі міняли коней; станиця, …
СТАПЕЛЬ
стапель; ч. (гол.) 1. Нахилений до води й відповідно обладнаний майданчик, що являє собою залізобетонний, кам'яний або дерев'яний фундамент, на …
СТАРТ
старт; ч. (англ.) 1. Момент початку спортивних змагань з бігу, плавання тощо; момент зльоту літака, космічного корабля. 2. Місце (лінія, пункт), з …
СТАРТЕР
стартер; ч. (англ., від починати, запускати) 1. Особа, що подає сигнал до старту. 2. Механізм, пристрій для запуску автомобільних, авіаційних і т. …
СТАТАРНИЙ
статарний (лат.) нерухомий; С-е читання - навчальне читання тексту з детальним його розглядом, на відміну від курсорного (з побіжним розглядом …
СТАТЕР
статер; ч. (гр.) золота або електрова монета в Стародавній Греції. Дорівнював 2 драхмам (корінфський С. - 3 драхмам).
СТАТИКА
статика; ж. (гр., вчення про вагу) 1. фіз. Розділ теоретичної механіки, що вивчає закони рівноваги тіл. 2. У фізиці - рівновага тіл під дією …
СТАТИСТ
статист; ч. (нім., іт., гр., стоячий нерухомо) 1. Актор, який виконує ролі без слів, учасник масових сцен. 2. фахівець із статистики; статистик.
СТАТИСТИК
статистик; ч. (англ.) фахівець із статистики, службовець, який займається статистикою.
СТАТИСТИКА
статистика; ж. (англ., від лат., стан, становище) 1. Наука, яка вивчає кількісні зміни у розвитку людського суспільства, народного господарства і …
СТАТИСТИЧНИЙ
статистичний (статистика) пов'язаний з обліком масових явищ, з висновками про стан фізичної системи, обгрунтованими характеристиками мікроскопічних …
СТАТИЧНИЙ
сейсмостатичний 1. Стосується статистики, пов'язаний із станом рівноваги. 2. Пов'язаний із властивостями електричного заряду, який перебуває у …
СТАТОЛІТИ
(гр., стоячий і ...літ) 1. те саме, що й отоліти. 2. Дрібні рухливі крохмальні зерна в клітинах ростучих частин рослин.
СТАТОР
статор; ч. (англ., від лат., стою) нерухома частина машини, в якій є обертова частина - ротор (в електричних двигунах і генераторах, турбінах тощо).
СТАТОСКОП
статоскоп; ч. (гр., стоячий і ...скоп) барометричний прилад для вимірювання найменших змін атмосферного тиску.
СТАТОЦИСТИ
(гр., стоячий і циста) 1. Органи рівноваги багатьох безхребетних тварин, а з хордових - покривників. 2. Клітини рослин, в яких утворюються …
СТАТС-СЕКРЕТАР
статс-секретар; ч. (нім., від держава і секретар) у деяких країнах назва міністрів і вищих державних службовців.
СТАТУС
статус; ч. (лат., становище) 1. юр. Правове становище осіб або організацій, установ тощо. 2. С. соціальний - становище індивіда або групи осіб …
СТАТУС-КВО
статус-кво; ч. або с. (лат., довоєнне становище) становище, що існувало або існує в якийсь визначений момент.

<< < 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.