Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру С (1254)

<< < 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 > >>
СФІНКС
сфінкс; ч. (гр., душителька) 1. міф. У давньогрецькій міфології крилате чудовисько з головою жінки й тулубом лева. 2. У Стародавньому Єгипті - …
СФІНКТЕР
сфінктер; ч. (гр., від стискаю) замикач, кільцевидний м'яз, який при скороченні замикає або звужує отвір (напр., сфінктер сечового міхура).
СФАГНУМ
сфагнум; ч. (гр.) рід рослин підкласу сфагнових мохів. Поширені у всіх частинах світу, крім Антарктиди. Листки С. використовують як перев'язний …
СФАЛЕРИТ
сфалерит; ч. (гр., обманливий) мінерал класу сульфідів, колір від світло-коричневого до чорного. Руда цинку.
СФЕН
сфен; ч. (гр., клин) мінерал класу силікатів, переважно жовтого, коричневого, зеленого кольорів; титаніт. Іноді використовують для добування …
СФЕНОКЕФАЛІЯ
(гр., клин і голова) голова клиновидної форми - розширена лобна і звужена потилична частини. Див. …
СФЕРА
субстратосфера; ж. (гр., м'яч, куля) 1. мат. Сукупність точок, рівновіддалених від даної точки (центра сфери). Замкнута поверхня, всі точки якої …
СФЕРА ВПЛИВУ
територія або частина території країни, яка зберігає видимість державної незалежності, але фактично перебуває під політичним та економічним впливом …
СФЕРИЧНА АБЕРАЦІЯ
фіз. полягає в тому, що промені, які виходять з однієї точки, після проходження лінз утворюють розпливчасте зображення.
СФЕРИЧНА АСТРОНОМІЯ
розділ астрономії, в якому розробляють математичні методи визначення положень і видимих рухів світил на небесній сфері;
СФЕРИЧНА ГЕОМЕТРІЯ
розділ геометрії, в якому вивчають геометричні фігури на сфері.
СФЕРИЧНИЙ
сферичний (гр.) пов'язаний зі сферою; сферична аберація - одне з викривлень зображень, утворюваних оптичною системою; - сферична астрономія - …
СФЕРОЇД
сфероїд; ч. (гр., кулястий) 1. У вузькому розумінні - поверхня, утворена від обертання еліпса навколо малої осі його; сплющена сфера. 2. У …
СФЕРОЇДАЛЬНИЙ
сфероїдальний (гр.) той, що має форму сфероїда; кулеподібний; - сфероїдальний стан Див. також: сфероїд
СФЕРОЇДАЛЬНИЙ СТАН
стан рідини, що на поверхні розжареного тіла набуває форми сфероїда і не закипає, а порівняно повільно випаровується.
СФЕРОЛІТИ
(гр., куля і ...літ) сферичні геологічні утворення діаметром переважно кілька міліметрів, що мають радіально-волокнисту будову.
СФЕРОМЕТР
сферометр; ч. (гр., куля і ...метр) прилад для визначення радіуса кривини сферичної поверхні (оптичних лінз) і товщини тонких пластинок. Див. …
СФЕРОТЕКА
сферотека; ж. (гр., куля і ...тека) рід борошнисторосяних сумчастих грибів. Окремі види сферотеки - збудники борошнистої роси троянд та персиків.
СФОРЦАНДО
сфорцандо (іт., напружуючи, напружений) раптове й різке підсилення (акцентування) окремих звуків або акорду; сфорцато.
СФОРЦАТО
(іт., напружуючи, напружений) раптове й різке підсилення (акцентування) окремих звуків або акорду; сфорцандо.
СФРАГІСТИКА
сфрагістика; ж. (гр., печатка) допоміжна історична дисципліна, яка вивчає печатки, допомагає встановити походження їх, час виготовлення і …
СФУМАТО
(іт., букв. - зниклий, як дим) прийом в образотворчому мистецтві: пом'якшення обрисів постатей і предметів, яке дає можливість передати оточуюче …
СХЕМА
схема; ж. (гр., вид, форма) 1. Спрощене зображення в загальних рисах системи, будови чого-небудь або взаєморозташування, зв'язку частин чогось. 2. …
СХЕМАТИЗМ
схематизм; ч. (гр., обриси, форма) 1. мист. Спрощеність зображення. 2. Схильність до мислення готовими спрощеними схемами - один з видів …
СХЕНОПЛЕКТУС
(гр., очерет і витий, кручений) рід багаторічних водяних та болотяних трав'янистих рослин родини осокових. Деякі види С. відомі під назвою куга.
СХИЗМА
схизма; ж. (гр., розкол, від розсікаю, розрізаю) 1. Розкол у християнстві протягом середніх віків (переважно про поділ православної і католицької …
СХИЗМАТИК
схизматик; ч. (гр., розкол) у православній і католицькій церквах - розкольник.
СХИЗОФРЕНІЯ
(гр., розколювання і душа, розум, мислення) те саме, що й шизофренія.
СХИМА
схима; ж. (гр., вид, положення) вищий чин чернецтва, що вимагає від тих, хто дав обітницю, додержання суворих аскетичних правил.
СХИМНИК
схимник; ч. чернець, що прийняв схиму.
СХОЛІЇ
(гр.) примітки, пояснення до тексту.
СХОЛАСТ
схоласт; ч. (гр., відданий науковим чи літературним заняттям) 1. Послідовник схоластики (у знач. 1) 2. перен. Людина, яка сприймає лише зовнішню, …
СХОЛАСТИКА
схоластика; ж. (гр., вчений, від вчу, навчаю) 1. Панівний напрям у середньовічній ідеалістичній філософії, представники якого за допомогою …
СХОЛАСТИЧНИЙ
схоластичний (гр.) 1. Властивий схоластиці. 2. Сухий, відірваний від життя.
СЦІЛЛА І ХАРІБДА
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології страховиська, що нібито мешкали на скелях біля протоки між Італією та Сіцілією й нищили мореплавців. 2. перен. …
СЦЕНІЧНИЙ
сценічний (лат.) придатний для сцени; людина, що володіє потрібними для сцени даними.
СЦЕНА
сцена; ж. (лат., з гр.) 1. Спеціальна площадка, підвищена над підлогою, землею, на якій відбуваються концерти, вистави і т. ін.; театральні …
СЦЕНАРІЙ
сценарій; ч. (іт., від лат., сцена) 1. Літературний твір, який служить основою для створення фільму, визначає його ідейно-художній зміст, образи, …
СЦЕНАРІУС
сценаріус; ч. (іт.) у 18 - 19 ст. - помічник режисера в театрі, який вів спектакль, стежив за своєчасним виходом акторів на сцену і відкриттям та …
СЦИНТИЛЯТОРИ
(лат., виблискую) речовини, на яких виникають короткочасні світлові спалахи внаслідок діяння на них іонізуючих частинок і випромінювань.
СЦИНТИЛЯЦІЙНИЙ
сцинтиляційний той, що стосується сцинтиляції, пов'язаний з її вивченням і використанням.
СЦИНТИЛЯЦІЯ
сцинтиляція; ж. (лат., мерехтіння) короткочасний спалах світла, що виникає під час проходження окремої зарядженої мікрочастинки крізь деякі …
СЦИФОЇДНІ
сцифоїдні; мн. (гр., чаша і вид, вигляд) те саме, що й сцифомедузи.
СЦИФОМЕДУЗИ
(гр., чаша і медузи) клас морських безхребетних тварин типу кишечнопорожнинних. Поширені у всіх морях. Окремі види вживають у їжу. Інша назва - …
СЬЄРА
сьєра; ж. (ісп., букв. - пила) назва гірських хребтів на Піренейському півострові, в Південній та Центральній Америці.
СЮЇТА
сюїта; ж. (фр., букв. - ряд, послідовність) 1. Форма музичного твору з кількох самостійних, контрастуючих між собою частин, об'єднаних спільним …
СЮЖЕТ
сюжет; ч. (фр., від лат., підкладене) 1. Ланцюг подій у творі, через які письменник розкриває характери персонажів і зміст твору. 2. Образне …
СЮЗЕРЕН
сюзерен; ч. (фр., букв. - верховний) 1. За часів феодалізму в Західній Європі - великий феодал - сеньйор, що був господарем над васалами. 2. у …
СЮЗЕРЕНІТЕТ
сюзеренітет; ч. (фр.) за феодалізму - верховне право сюзерена щодо васала або верховне право однієї держави щодо іншої, залежної від неї.
СЮЗЕРЕННИЙ
сюзеренний верховний, той, що належить сюзерену.

<< < 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.