Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Т (883)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 > >>
ТОНШТИХЕЛЬ
(нім., глина і штихель) граверний інструмент з напівкруглим лезом.
ТОП
топ; ч. (гол.) верхній кінець вертикальних рангоутних дерев, напр., щогли, стеньги тощо. Див. також: рангоут
ТОПІКА
топіка; ж. (гр., від місце) 1. В риториці - вміння користуватися загальними міркуваннями при викладі якоїсь теми. 2. Загальне положення, яке можна …
ТОПІНАМБУР
топінамбур; ч. (фр., з порт.) багаторічна рослина родини складноцвітих. Походить з Північної Америки. Культивують у різних країнах світу. Бульби …
ТОПІЧНИЙ
топічний (гр., місце) місцевий; Т-а діагностика - визначення місцезнаходження вогнища хвороби.
ТОПАЗ
топаз; ч. (гр.) 1. Мінерал з класу силікатів, звичайно прозорий, безколірний або блакитний, солом'яно-жовтий, червонуватий, окремі камені якого …
ТОПЕНАНТ
топенант; ч. (гол.) снасть для підтримування й піднімання горизонтальних і похилих рангоутних дерев. Див. також: рангоут
ТОПКРОС
(англ., від покривати самку і схрещування) схрещування чоловічої особини (одержаної в результаті інбридингу) з неоднорідною за своїм складом …
ТОПОГРАФІЯ
топографія; ж. (гр., місце, місцевість і ...графія) 1. Розділ геодезії, що розробляє методи знімання й зображення земної поверхні на планах і …
ТОПОЛОГІЯ
топологія; ж. (гр., місце і ...логія) розділ математики, в якому вивчають ті властивості множин (напр., геометричних фігур), що не змінюються при …
ТОПОНІМІКА
топоніміка; ж. (гр., місце, місцевість і ім'я) 1. Розділ мовознавства, що вивчає власні географічні назви; топонімія. 2. Сукупність географічних …
ТОПОНІМІЯ
топонімія; ж. (гр.) сукупність географічних назв населених пунктів, гір, рівнин, озер, річок, лісів і т. ін. певної території.
ТОПОСКОП
(гр., місце і ...скоп) прилад для просторового дослідження біологічних потенціалів мозку.
ТОПСЕЛЬ
топсель; ч. (гол.) невелике рейкове вітрило, що його піднімають над іншим рейковим або косим вітрилом.
ТОПТИМБЕРС
(англ., від верхівка і балка) верхня частина шпангоута на дерев'яному судні.
ТОР
ч. (1) (лат., опуклість) тіло, утворене обертанням круга навколо осі, що лежить у площині цього круга і не перетинає його. Форму Т. має, напр., …
ТОРІ
торі; ч. (англ.) члени англійської політичної партії, яка об'єднувала великих землевласників і верхівку духівництва, виникла у 17 ст. Т. проводили …
ТОРІЙ
торій; ч. радіоактивний хімічний елемент, символ Th, ат. н. 90; сріблясто-білий метал, належить до актиноїдів. Застосовують у ядерній техніці та …
ТОРА
тора; ж. (давньоєвр., торах, букв. - наука, вчення) 1. Назва сукупності всіх заповідей, що начебто дані богом єврейському народові через пророка …
ТОРАКОКАУСТИКА
торакокаустика; ж. (гр., груди і каустика) операція перепалювання плевральних зрощень (спайок) між легенями й грудною стінкою у хворих на …
ТОРАКОПЛАСТИКА
торакопластика; ж. (гр., груди і пластика) операція вирізування кількох ребер з метою зміни об'єму грудної клітки. Застосовують при кавернозному …
ТОРАКОСКОП
торакоскоп; ч. (гр., груда і ...скоп) інструмент з оптичною та освітлювальною системами для дослідження плевральної порожнини людини.
ТОРАКОСКОПІЯ
торакоскопія; ж. (гр., груди і ...скопія) дослідження плевральної порожнини за допомогою торакоскопа.
ТОРАКС
торакс; ч. (гр.) грудна клітка.
ТОРДЬЙОН
(фр.) старовинний французький бальний танець.
ТОРЕАДОР
тореадор; ч. (ісп.) учасник кориди. Див. також: корида
ТОРЕВТИКА
торевтика; ж. (гр., вправний у рельєфній роботі на металі) мистецтво рельєфної обробки металевих художніх виробів карбуванням або тисненням.
ТОРИТ
торит; ч. (торій) мінерал класу силікатів, чорного, бурого, оранжевого кольору. Радіоактивний.
ТОРКРЕТ
торкрет; ч. машина, яка подає під тиском бетон або іншу масу на покривану поверхню під час торкретування. Інша назва - тектор.
ТОРКРЕТУВАННЯ
торкретування; с. (лат., ущільнена штукатурка) нанесення (під тиском) на оброблювану поверхню шару бетону або глин, щоб зробити її щільною, …
ТОРНАДО
торнадо; ч. (ісп., від повертатись) назва тромбів у Північній Америці.
ТОРПІДНИЙ
(лат., від ціпенію) заціпенілий, нечутливий, млявий, той, що не реагує.
ТОРПЕДА
торпеда; ж. (лат., електричний скат) саморушний та самонавідний снаряд, яким озброєно військові кораблі, підводні човни, літаки-торпедоносці та …
ТОРПЕДУВАТИ
торпедувати 1. Випускати у корабель торпеду; влучати торпедою у корабель. 2. Висаджувати забій нафтової свердловини за допомогою динаміту, амоналу …
ТОРС
торс; ч. (іт., гр., пагін) 1. Тулуб людини. 2. Скульптурне зображення тулуба людини.
ТОРСІЙНИЙ
(лат., обертання) пов'язаний з крученням; Т-а підвіска - автомобільна підвіска, де пружною частиною є скручуваний (на відміну від ресори) сталевий …
ТОРСІОГРАФ
(лат., обертання і ...граф) прилад, за допомогою якого записують крутильні коливання валів машин (двигунів, насосів тощо).
ТОРСІОМЕТР
(лат., обертання і ...метр) прилад, за допомогою якого визначають крутні моменти валів машин, зокрема двигунів.
ТОРТ
торт; ч. (іт., від лат., кручений) кондитерський виріб переважно круглої форми з бісквітного, пісочного та ін. тіста, покритий кремом, цукатами …
ТОРФ
торф; ч. (нім.) геологічні відклади органічного походження, що є скупченням напіврозкладених рослинних решток з домішкою мінеральних частинок. …
ТОРШЕР
торшер; ч. (фр., від факел) світильник на високій підставці, який стоїть на підлозі.
ТОРШОН
торшон; ч. (фр., ганчірка) 1. Бавовняна тканина з негустим переплетенням ниток. 2. Папір а шорсткою (часто схожою на переплетення тканини) …
ТОРШОНУВАННЯ
торшонування; с. (торшон) 1. Нанесення тисненням на поверхню паперу або картону рельєфних малюнків. 2. Нанесення інструментом невеликих заглиблень …
ТОСКАНСЬКИЙ ОРДЕР
архіт. етруський і давньоримський варіант доричного ордера. За доби Відродження має дещо інші форми, ніж доричний - гладенький стовбур колони, без …
ТОСТ
тост; ч. (англ., від лат., підсмажений хліб) 1. Застольна промова з побажанням. 2. Підсмажені шматочки хліба.
ТОСТЕР
тостер; ч. (англ., від підсмажувати хліб) пристрій для приготування тостів (підсмажених шматочків хліба).
ТОТ
в релігії Стародавнього Єгипту спочатку - бог Місяця; пізніше - одне з найголовніших божеств, бог мудрості, покровитель наук.
ТОТАЛІЗАТОР
тоталізатор; ч. (фр., від підсумовувати) 1. На перегонах механічний лічильник, що показує грошові ставки, зроблені на якогось коня. 2. Бюро, що …
ТОТАЛІТАРНИЙ
тоталітарний (фр., від лат., весь, цілий) пов'язаний з відверто терористичною диктатурою; фашистський.
ТОТАЛЬНИЙ
тотальний (фр., від лат., весь, цілий) який стосується всіх, охоплює все, всіх; загальний, всеосяжний.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.