Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Т (883)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 > >>
ТОТЕМ
тотем; ч. (алгонкінське, букв. - його рід) 1. Тварина або рослина, що була об'єктом релігійного культу роду або племені як його родоначальник і …
ТОТЕМІЗМ
тотемізм; ч. (тотем) одна з первісних форм релігійних вірувань, для якої характерна віра в спільне походження й кровну спорідненість між даною …
ТРІ...
(лат., гр., три) у складних словах означає потроєння.
ТРІЄР
трієр; ч. (фр., від сортувати, відбирати) сільськогосподарська машина або окремий вузол складної зерноочисної машини для відокремлення різних …
ТРІЄРА
трієра; ж. (гр., лат.) судно з трьома рядами весел у давніх греків і римлян.
ТРІАДА
тріада; ж. (гр., трійка, трійця) 1. Єдність, утворювана трьома окремими частинами, елементами. 2. В ідеалістичній філософії Гегеля - позначення …
ТРІАНГУЛЯЦІЯ
тріангуляція; ж. (лат., трикутник) 1. Метод геодезичних вимірювань на місцевості за допомогою системи трикутників. 2. Метод вимірювання довжини …
ТРІАС
тріас; ч. (гр., три, трійця) перший період мезозойської ери геологічної історії Землі, розпочався 230 млн. років тому, тривав 35 млн. років. …
ТРІЕДР
тріедр; ч. (трі... та ...едр) система трьох векторів, які виходять з однієї точки й не лежать в одній площині.
ТРІО
тріо; с. (іт., від три) 1. Ансамбль з трьох музикантів-виконавців. 2. Музичний твір для трьох голосів або інструментів. 3. Середня частина …
ТРІОД
тріод; ч. (трі... та (електр)од) 1. Триелектродна електронна лампа, в якій є катод, анод і керуючий електрод (сітка). Використовують Т. у …
ТРІОЛЕТ
тріолет; ч. (фр.) написаний на дві рими вірш з восьми рядків, з яких четвертий і сьомий повторює перший рядок, а восьмий - другий.
ТРІОЛЬ
тріоль; ж. (нім., від іт., тріо) тридольна музична ритмічна фігура.
ТРІУМВІР
тріумвір; ч. (лат., від три і чоловік) учасник тріумвірату. Див. також: тріумвірат
ТРІУМВІРАТ
тріумвірат; ч. (лат.) 1. У Стародавньому Римі колегія з трьох осіб (тріумвірів), що призначалися або обиралися із спеціальною метою. 2. Союз трьох …
ТРІУМФ
тріумф; ч. (лат.) 1. У Стародавньому Римі - урочистий вступ полководця та його війська у столицю після переможного завершення війни, що …
ТРІУМФАЛЬНИЙ
тріумфальний (лат.) пов'язаний з тріумфом, урочистий, здійснюваний на ознаменування тріумфу. Див. також: тріумф
ТРІУМФАТОР
тріумфатор; ч. (лат.) 1. У Стародавньому Римі полководець, під керівництвом якого армія переможно завершила війну і якому влаштовують урочистий …
ТРАЄКТОРІЯ
траєкторія; ж. (лат., той, що стосується переміщення, від перекидаю, переміщую) неперервна лінія, яку описує матеріальна точка (чи тіло) під час …
ТРАВЕЛЕРСЧЕК
(англ.) дорожній чек, вид акредитива, який використовують за кордоном для одержання грошей у будь-якому пункті, де є банк.
ТРАВЕРС
траверс; ч. (1) (фр., від лат., поперечний) 1. Напрям, перпендикулярний до курсу судна або до його діаметральної площини. 2. У фортифікації - …
ТРАВЕРСА
траверса; ж. (фр.) поперечний брус чи балка; поперечна перекладина.
ТРАВЕРТИН
травертин; ч. (іт.) порувата гірська порода (вапняковий туф), що утворюється внаслідок осаджування карбонату кальцію з природних джерел. …
ТРАВЕСТІ
травесті; ж. (фр., від переодягати) 1. Театральне амплуа; актриса, яка виконує ролі хлопчиків, підлітків; ролі з переодяганням у чоловічий …
ТРАВЕСТІЯ
травестія; ж. (фр., переодягати, пародіювати) вид гумористичної поезії, близької до пародії. Див. також: травесті
ТРАВМА
травма; ж. (гр., рана) порушення цілості й функцій органів та тканин тіла людини або тварини внаслідок ушкодження їх чинниками навколишнього …
ТРАВМАТИЗМ
травматизм; ч. (гр., поранюю) травматичні ушкодження, які більш чи менш систематично трапляються серед певних груп населення, що перебувають в …
ТРАВМАТОЛОГІЯ
травматологія; ж. (травма і ...логія) розділ хірургії, що вивчає причини травм, види їх, перебіг та методи лікування й профілактики.
ТРАГІЗМ
трагізм; ч. (гр., трагічний) 1. Трагічний елемент у драматичному, музичному творі, а також у виконанні такого твору. 2. Трагічний, надто важкий …
ТРАГІК
трагік; ч. (гр., трагічний) актор, що виконує трагедійні ролі.
ТРАГІКОМЕДІЯ
трагікомедія; ж. (лат.) 1. Драматичний твір, в якому поєднано риси трагедії й комедії. 2. перен. Історія, подія, становище, в яких сумне …
ТРАГІЧНИЙ
трагічний (гр.) страшний, вражаючий, повний страждань.
ТРАГАКАНТ
(гр.) 1. Підрід кущових рослин роду астрагал. Поширені переважно в Середній та Південній Азії, в Південній Європі. У тканинах Т. міститься …
ТРАГАНТ
(гр.) 1. Підрід кущових рослин роду астрагал. Поширені переважно в Середній та Південній Азії, в Південній Європі. У тканинах Т. міститься …
ТРАГЕДІЯ
трагедія; ж. (лат., з гр., від козел і пісня) 1. Драматичний жанр, для якого характерні гострота й непримиренність зображуваних конфліктів. 2. …
ТРАДЕСКАНЦІЯ
традесканція; ж. рід багаторічних трав'янистих рослин родини камелінових. Поширені в Америці. В Україні культивують як кімнатну рослину. Від …
ТРАДИЦІЙНИЙ
традиційний 1. Заснований на традиції. 2. Той, що набув характеру традицій, звичаїв, усталеності.
ТРАДИЦІЯ
традиція; ж. (лат., передача) 1. Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в …
ТРАДУКЦІЯ
(лат., переміщення) в логіці умовивід, в якому засновки й висновок є судженнями однакового ступеня загальності, тобто висновок робиться від …
ТРАЙБАЛІЗМ
(англ., плем'я) міжплемінна ворожнеча, що проявляється в суспільстві, де є пережитки родоплемінного поділу. Широко використовувався колонізаторами …
ТРАК
трак; ч. (англ., букв. - слід) ланка гусеничного ланцюга.
ТРАКТ
тракт; ч. (лат., волочіння, низка, протяжність) 1. Велика проїзна дорога, шлях. 2. спец. Сукупність технічних засобів для передавання, переміщення …
ТРАКТАТ
трактат; ч. (лат., обговорення, розгляд) 1. Наукова праця, де докладно розглянуто якесь окреме питання чи проблему. 2. Міжнародний договір, угода.
ТРАКТОР
трактор; ч. (англ., від лат., тягну) колісна або гусенична самохідна машина для переміщення й приведення в дію причіпних і навісних …
ТРАКТРИСА
трактриса; ж. (фр., від лат., тягну) плоска крива лінія, для якої довжина відрізка дотичної від точки дотику до точки перетину з деякою прямою …
ТРАЛ
трал; ч. (англ.) 1. Велика сітка, що має форму мішка, для ловлення морської риби з невеликих суден - траулерів. 2. Пристрій для виловлювання та …
ТРАЛЬЩИК
тральщик; ч. (трал) військове судно, призначене для відшукування та знищення мін. Див. також: траулер
ТРАМБЛЕР
(англ., від коливатись, вібрувати) переривач, за допомогою якого розподіляють електроіскрове запалювання в циліндрах двигунів внутрішнього згоряння.
ТРАМВАЙ
трамвай; ч. (англ., від візок, вагон і шлях) 1. Вид міського наземного рейкового електротранспорту. 2. Вагон чи поїзд з кількох вагонів цього виду …
ТРАМОНТАНА
трамонтана; ж. (іт., від через і гора) холодний вітер північного й північно-східного напряму в Італії та на півночі Іспанії.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.