Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Т (883)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 > >>
ТРОС
трос; ч. (гол.) загальна назва канатів, товстіших за 25 мм. Виготовляють Т. з рослинних або штучних волокон, з сталевого дроту.
ТРОСТИТ
тростит; ч. структура загартованої, а потім відпущеної сталі (щоб зменшити внутрішні напруження). Т. - суміш дуже дрібних частинок цементиту й …
ТРОФІКА
трофіка; ж. (гр., живлення) процес надходження в організм поживних речовин, потрібних для його нормальної життєдіяльності; складова частина обміну …
ТРОФІЧНИЙ
трофічний той, що стосується нервової трофіки, Т. нерв - нерв, що регулює обмін речовин і живлення тканин.
ТРОФЕЙ
трофей; ч. (фр., з гр., пам'ятник перемоги, від змушення до втечі) 1. Військове та інше спорядження, захоплене у ворога під час війни. 2. перен. …
ТРОФОНЕВРОЗ
трофоневроз; ч. (гр., їжа і невроз) розлад живлення органів і тканин організму в зв'язку з ураженням нервів.
ТРОХЕЙ
трохей; ч. (гр.) в античному віршуванні - двоскладова стопа за першим довгим і другим коротким складом; хорей.
ТРОХОЇДА
трохоїда; ж. (гр., кругоподібний, круглий) плоска крива лінія, яку описує точка, незмінно зв'язана з колом (або прямою), що котиться без ковзання …
ТРОХОТРОН
трохотрон; ч. (трохо(їда) і (елек)трон) електронно-променевий прилад, в якому електрони рухаються від діянь взаємно перпендикулярних електричного й …
ТРОХОФОРА
(гр., колесо і той, що несе) вільно плаваюча мікроскопічних розмірів личинка деяких кільчастих червів та молюсків.
ТРУЇЗМ
(англ.) загальновідома істина, банальність.
ТРУБАДУР
трубадур; ч. (фр., з прованс., від вишукувати, віршувати) 1. Провансальський мандрівний поет-співець 12-13 ст. 2. перен. Той, хто оспівує, …
ТРУВЕР
трувер; ч. (фр., від знаходити, придумувати) середньовічний (11-14 ст.) північно-французький (переважно в Пікардії) поет-співець. Див. …
ТРУПА
трупа; ж. (фр., букв. - натовп) колектив артистів театру або цирку.
ТРЮК
трюк; ч. (фр., букв. - спритність) 1. Спритний, ефектний, майстерний прийом у сценічному, переважно цирковому мистецтві. 2. перен. Спритна …
ТРЮМ
трюм; ч. (гол., від приміщення) простір на судні між днищем і нижньою палубою.
ТРЮФЕЛЬ
трюфель; ч. (нім., від лат.) 1. Схожий формою на бульбу їстівний гриб, який росте під землею і має високі смакові якості 2. Трюфелі - назва …
ТСУГА
тсуга; ж. (яп.) рід деревних рослин родини соснових. Поширена в Гімалаях, Східній Азії (Японія) та Північній Америці. В Україні - тільки в культурі …
ТУ-СТЕП
(англ., букв. - подвійний крок) салонний танець північноамериканського походження.
ТУАЛЕТ
туалет; ч. (фр., від полотно) 1. Вбрання, одяг. 2. Опоряджування своєї зовнішності. 3. Столик з дзеркалом, біля якого роблять туалет. 4. …
ТУАТАРА
(маорійське) єдиний сучасний представник плазунів підкласу дзьобоголових. Збереглася на піщаних островах Нової Зеландії. Інша назва - гатерія.
ТУБА
туба; ж. (лат., труба) мідний духовий музичний інструмент найнижчого регістру.
ТУБАЗИД
тубазид; ч. лікарський препарат. Застосовують при лікуванні всіх форм туберкульозу легень. Інша назва - ізоніазид.
ТУБАФОН
(лат., труба і ...фон) ударний музичний інструмент, що складається з набору металевих трубочок.
ТУБЕРКУЛІН
туберкулін; ч. спеціально оброблена витяжка з культури збудника туберкульозу (палички Коха). Застосовують для діагностики туберкульозу.
ТУБЕРКУЛИ
(лат., гулька) вузлики в тканинах організму, спричинювані туберкульозною паличкою.
ТУБЕРКУЛЬОЗ
туберкульоз; ч. (лат., гулька) загальне інфекційне захворювання людини і деяких тварин, що уражає здебільшого легені, кістки, шкіру, суглоби, …
ТУБЕРОЗА
тубероза; ж. (лат., вкритий гулями) багаторічна трав'яниста рослина родини амарилісових. Походить з Центральної Америки. В Північній Африці й …
ТУБУС
тубус; ч. (лат., труба) 1. фіз. Елемент оптичного приладу (напр., мікроскопа, оптичної труби) у вигляді втулки, в яку вставлено лінзи. 2. фот. …
ТУГРИК
тугрик; ч. грошова одиниця Монголії, поділяється на 100 мушу.
ТУЛІЙ
тулій; ч. хімічний елемент, символ Tu, ат. н. 69; метал, належить до лантаноїдів. Штучно одержаний радіоактивний ізотоп Tu-170 застосовують у …
ТУЛЯРЕМІЯ
туляремія; ж. гостра інфекційна хвороба людини й тварин (головним чином гризунів). Збудником Т. є специфічний мікроб. Людина заражається …
ТУМАН
туман; ч. іранська золота монета, що її карбували до 1932 р.
ТУМБЛЕР
тумблер; ч. (англ., від кидати, перекидати) вимикач невеликих розмірів у радіоапаратурі.
ТУМОР
(лат., припухлість) пухлина.
ТУНІКА
туніка; ж. (лат.) давньоримський одяг типу сорочки (спочатку вовняної, з 4 ст. - лляної, переважно білого кольору). Поверх Т. носили тогу.
ТУНІКАТИ
(лат., той, що має оболонку) підтип морських тварин типу хордових. Поширені в морях більшої частини світу. Є кормом для морських тварин. Інша назва …
ТУНА
туна; ж. (ісп.) багаторічні рослини роду опунція родини кактусових. Батьківщина - Мексіка. Культивують як харчову й кормову рослину в …
ТУНГ
тунг; ч. (кит.) рід деревних рослин родини молочаєвих. Поширені в тропічній і субтропічній Азії. Насіння Т. отруйне, містить олію, що …
ТУНДРА
тундра; ж. (фін., висока безліса гора) природна зона субарктичних широт, для рослинного покриву якої характерні мохи, лишайники й чагарники.
ТУНЕЛЬ
тунель; ч. (англ., букв. - труба) підземна споруда для транспорту (залізниці, метрополітену, автомобільного руху), пішоходів, прокладання …
ТУР
ч. (фр., оберт, від токарний верстат) 1. Один оберт по колу в танці. 2. Етап гри, змагання. 3. Один із запланованих і заздалегідь забезпечених …
ТУРА
тура; ж. (фр., від лат., башта) шахова фігура, що формою нагадує вежу.
ТУРБІНА
турбіна; ж. (фр., від лат., вихор) лопатковий двигун, який перетворює енергію води, пари, газу на механічну енергію обертового вала.
ТУРБЕЛЯРІЇ
(лат., шум, метушня) клас тварин типу плоских червів. Поширені в усіх частинах світу; живуть у морях, прісних водах, на суші. Деякі види - паразити …
ТУРБО...
в складних словах вказує на зв'язок з поняттям "турбіна".
ТУРБОАГРЕГАТ
турбоагрегат; ч. (турбо... і агрегат) жорстко з'єднані на одному валу турбіна й робоча машина (електричний генератор, насос, компресор тощо).
ТУРБОВЕНТИЛЯТОР
турбовентилятор; ч. (турбо... і вентилятор) відцентровий або осьовий вентилятор, що його приводить у рух турбіна.
ТУРБОГЕНЕРАТОР
турбогенератор; ч. (турбо... і генератор) генератор змінного струму з приводом від турбіни.
ТУРБОДЕТАНДЕР
(турбо... і детандер) машина (детандер) лопаткового типу для охолодження й скраплення газу.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.