Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Т (883)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 >>
ТУРБОДИНАМО
турбодинамо; с. (турбо... і динамо(машина)) генератор постійного струму (динамомашина) з приводом від турбіни.
ТУРБОКОМПРЕСОР
турбокомпресор; ч. (турбо... і компресор) відцентровий або осьовий компресор, що його приводить у рух турбіна.
ТУРБОПАУЗА
(лат., вихор і пауза) рівень у верхній атмосфері на висотах близько 105 - 115 км, вище за який роль турбулентного перемішування компонентів …
ТУРБОРЕАКТИВНИЙ
турбореактивний (турбо... і реактивний) той, в якому сила реактивного руху поєднується з дією газової турбіни (напр., турбореактивний двигун, …
ТУРБУЛЕНТНИЙ
турбулентний (лат., бурлячий, безладний, неспокійний) вихровий; - турбулентний рух
ТУРБУЛЕНТНИЙ РУХ
рух рідин або газів, за якого перемішувані частинки утворюють вихори й рідини (гази) швидко переміщуються. Пор. - Ламінарний.
ТУРБУЛЕНЦІЯ
турбуленція; ж. (лат., вирування, неспокій, обертання навколо осі) в гідромеханіці та аеромеханіці - хаотичний рух рідини або газу; бурхливість; в …
ТУРГОР
тургор; ч. (лат., від набрякаю, наповнююсь) у рослин стан напруження клітинної оболонки, зумовлений тиском вмісту клітини (залежить від насиченості …
ТУРЕЛЬ
турель; ж. (фр., букв. - башточка) станок для кулеметів або малокаліберних автоматичних гармат, що забезпечує їх обертання у горизонтальній та …
ТУРИЗМ
туризм; ч. (фр., від обхід, об'їзд) подорожі, які здійснюються за певними маршрутами по своїй країні або за кордоном, поєднуючи відпочинок з …
ТУРМАЛІН
турмалін; ч. (фр., з сингальського сердолік) мінерал класу силікатів, чорного, бурого, рожевого, зеленого та інших кольорів. Використовують у …
ТУРНІК
турнік; ч. (фр., вертітися, обертатися) гімнастичний снаряд, що складається з горизонтального сталевого стержня (круглого перерізу), укріпленого на …
ТУРНІКЕТ
турнікет; ч. (фр., від вертіти, обертати) 1. Обертова хрестовина, яку встановлюють для проходження людей по одному. 2. Інструмент, яким затискують …
ТУРНІР
турнір; ч. (нім., від старофр.) 1. військ. Змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. Проводились здебільшого на конях. 2. спорт. Змагання …
ТУРНЕ
турне; с. (фр., від вертіти, повертати) 1. Подорож по круговому маршруту. 2. Поїздка акторів, шахістів, спортсменів тощо для гастрольних виступів.
ТУРНЕПС
турнепс; ч. (англ., від ріпа) дворічна кормова рослина родини хрестоцвітих. Вирощують в Європі та Азії. Олію з насіння Т. використовують у …
ТУТІ
туті; с. (іт., букв. - всі) виконання музики всім складом оркестру або хору.
ТУТОВЕ ДЕРЕВО
(араб.) рід рослин родини шовковицевих. Дерева або кущі. Поширені в помірних та субтропічних зонах Північної півкулі. Вирощують для вигодівлі …
ТУТОР
тутор; ч. (лат., захисник) ортопедичний апарат, призначений для створення нерухомості суглоба і для фіксації кінцівки.
ТУФИ
(іт., від лат.) загальна назва групи осадочних порід різного походження; - вулканічні туфи
ТУФОБЕТОН
туфобетон; ч. (туф та бетон) різновид легкого бетону (заповнювач туф). З Т. виготовляють стінові панелі, блоки тощо.
ТУФОЛАВА
туфолава; ж. (туф і лава) вулканічна порода, що складається з лави, попелу, а також включень вулканічного скла.
ТУШ
туш; ж. (1) (нім.) рідка або суха фарба, звичайно чорного, стійкого кольору, яка застосовується для креслення, малювання пензлем, пером і т. …
ТУШЕ
туше; с. (фр., від торкати) 1. Спосіб дотику до клавішів під час гри на фортепіано. 2. Момент спортивної боротьби, коли один з борців притиснутий …
ТУЮГ
(тюрк.) ліричний жанр у класичних тюркомовних літературах, чотиривірш, написаний одним з розмірів аруда.
ТУЯ
туя; ж. (гр.) рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини кипарисових. Поширені в Східній Азії та Північній Америці. В Україні вирощують Т. …
ТЬЮРИНГА
(мовою аранта - святе, заборонене) за віруваннями австралійців-аборигенів, предмет, що має таємничу чудодійну силу; чуринга.
ТЬЮРЙНГА
(мовою аранта - святе, заборонене) за віруваннями австралійців-аборигенів, предмет, що має таємничу чудодійну силу; чуринга.
ТЮБІНГ
тюбінг; ч. (англ., від труба) елемент збірного кріплення підземних виробок (тунелів, шахт тощо).
ТЮЛЬ
тюль; ч. (фр.) прозора сітчаста гладенька або візерунчаста тканина. Від назви французького міста Тюлль.
ТЮЛЬПАН
тюльпан; ч. (іт., з перс., дулбенд - тюрбан) багаторічна декоративна трав'яниста рослина родини лілійних з великими квітами, що звичайно мають …
ТЮРБАН
тюрбан; ч. (фр., від тур., з перс., дулбенд, букв. - тканина з кропиви) 1. Чоловічий головний убір у деяких народів Азії та Африки з легкої …
ТЮРБО
тюрбо; с. (фр.) донна хижа риба родини камбалових. Поширена в Середземному морі і в Атлантичному океані. Має промислове значення.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.