Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру У (120)

1 2 3 > >>
...УРІЯ
(гр., сеча) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "сеча" гематурія
УЇКЕНД
(англ., від тиждень і кінець) час відпочинку й розваг від суботи до понеділка в Англії, США та деяких інших країнах.
УЇТЕНАГЕМОТ
(англосакс., букв. - збори мудрих, від мудрі і збори) рада знаті при англосаксонських королях у 7 - 11 ст.
УЇТЛЕНДЕРИ
(гол., іноземець) в кінці 19 ст. англійські переселенці в південноафриканські республіки Трансвааль і Оранжеву. На відміну від постійних жителів - …
УАДІ
(араб.) сухі долини в пустелях Аравійського півострова і Північної Африки; ваді.
УАЙТ-СПІРИТ
уайт-спірит; ч. (англ.) лаковий бензин - нафтова фракція, безколірна рідина з нерізким запахом, середньої леткості. Застосовують як змивальну …
УАН-СТЕП
(англ., букв. - один крок) салонний танець північноамериканського походження.
УБІКВІСТИ
(лат., скрізь) види тварин і рослин, здатні жити в різноманітних умовах навколишнього середовища. Напр., вовк живе у хвойних і листяних лісах, у …
УВІОЛЕВИЙ
увіолевий (лат., за, понад і фіолетовий колір) той, що належить до ультрафіолетового проміння, пропускає його.
УВЕРТЮРА
увертюра; ж. (фр., від відкривати) 1. Оркестрова п'єса, що виконується як вступ до опери, балету, кінофільму тощо. 2. Самостійний оркестровий …
УВРАЖ
(фр., робота, твір) багате видання великого формату з ґравюрами.
УВУЛЯРНИЙ
увулярний (лат., язичок) виголошуваний за допомогою піднебінного язичка, т. зв. гаркаве "р".
УД
ч. 1. Стародавній арабський щипковий музичний інструмент. 2. Вірменський щипковий музичний інструмент типу лютні.
УДАБНОПІТЕК
рід викопних людиноподібних мавп. Рештки У. знайдено в Грузії у верхньопліоценових відкладах кайнозою в районі селища Удабно (звідки й назва). Див. …
УЕД
(араб.) сухі долини в пустелях Аравійського півострова і Північної Африки; ваді.
УЗАНЦІЯ
(іт., фр., від лат., звичай) торговельний звичай.
УЗДЕНЬ
(тюрк., букв. - вільний, шляхетний) 1. Незакріпачений селянин-общинник у феодальному Дагестані. 2. Одна з категорій феодалів у Кабарді й Адигеї.
УЗО
(іт., звичай) за звичаєм.
УЗО-ТАРА
(іт., звичай і тара) тара, вагу якої приймають у розмірі, встановленому за торговельним звичаєм.
УЗУАЛЬНИЙ
узуальний (лат., звичай, правило) той, що є звичаєм, правилом або випливає із звичаю, правила.
УЗУРПАТОР
узурпатор; ч. (лат., від захоплюю) особа, яка незаконно захопила владу в країні або привласнила чужі права на що-небудь.
УЗУРПАЦІЯ
узурпація; ж. (лат.) протизаконне захоплення влади; привласнення чиїхось прав на що-небудь.
УЗУС
узус; ч. (іт., звичай) 1. Звичай, звичка, правило. 2. Використання, застосування.
УЗУФРУКТ
(лат., користування, здобування прибутків) один з особистих сервітутів, що полягає в праві особи користуватися чужою власністю і одержувати від неї …
УЛІСС
(лат.) латинське ім'я міфічного героя давньогрецького епосу мандрівника Одіссея.
УЛАНИ
(пол., від тюрк., оглан - юнак) вид легкої кавалерії, озброєної списами. В Росії полки У. існували з 1803 р. до 1917 р.
УЛЕМИ
(араб., алім - вчений) мусульманські богослови й правознавці. Звання "улем" надається особам, що закінчили мусульманські вищі навчальні заклади.
УЛУС
улус; ч. (тюрк., букв. - народ) 1. Назва стійбищ, поселень, феодальних державних утворень у народів Центральної і Середньої Азії та Сибіру. 2. …
УЛЬТИМАТИВНИЙ
ультимативний рішучий, категоричний, що має характер ультиматуму.
УЛЬТИМАТУМ
ультиматум; ч. (лат., від останній) 1. Рішуча, категорична вимога, супроводжувана погрозами. 2. В міжнародних відносинах - дипломатична нота з …
УЛЬТИМО
ультимо; с. (іт., останній, крайній) у біржовій термінології - остання дата виконання певної угоди.
УЛЬТРА
ультра; ч. або ж. (фр., крайній, від лат., зверх, понад) представники крайніх екстремістських політичних течій. Існують ультраправі і ультраліві. …
УЛЬТРА...
(лат., за, понад, по той бік, за межами) префікс, що означає "над", "крайній", "за межами".
УЛЬТРАІМПЕРІАЛІЗМ
ультраімперіалізм; ч. (ультра... та імперіалізм) теорія, що пропагувала можливість переростання імперіалізму у т. зв. нову фазу - …
УЛЬТРААКУСТИКА
ультраакустика; ж. (ультра... і акустика) розділ акустики, що вивчає ультразвукові коливання.
УЛЬТРАЗВУК
ультразвук; ч. (лат.) звук, який створюється коливанням дуже високої частоти і не сприймається вухом людини.
УЛЬТРАМІКРОБИ
(ультра... й мікроб) найдрібніші живі істоти, як правило, невидимі в оптичний мікроскоп, проходять крізь фарфорові та інші бактеріальні фільтри і …
УЛЬТРАМІКРОСКОП
ультрамікроскоп; ч. (ультра... й мікроскоп) мікроскоп з пристроєм, що добре освітлює збоку розглядувані об'єкти. За допомогою У. можна розглядати …
УЛЬТРАМІКРОСКОПІЯ
ультрамікроскопія; ж. (ультра... і мікроскопія) метод виявлення частинок, менших за довжину хвилі світла, розміри яких лежать за межами роздільної …
УЛЬТРАМІКРОТОМ
(ультра... й мікротом) прилад, за допомогою якого одержують надтонкі зрізи для цитологічних досліджень.
УЛЬТРАМАРИН
ультрамарин; ч. (ісп., заморський, від лат., по той бік і море) мінеральний пігмент синього кольору. Використовують для виготовлення фарб, …
УЛЬТРАМЕТАМОРФІЗМ
(ультра... і метаморфізм) процес перетворення гірських порід з такою інтенсивністю, за якої вони переходять у розплавлений стан.
УЛЬТРАМОДЕРНІЗМ
ультрамодернізм; ч. (ультра... і модернізм) модернізм у його крайніх проявах.
УЛЬТРАМОНТАНИ
(іт., від лат., по той бік і гори, букв. - ті, що перебувають за горами, тут - за Альпами) прихильники напряму в католицизмі, що підтримують …
УЛЬТРАСТРУКТУРА
ультраструктура; ж. (ультра... і структура) найдрібніші електронно-мікроскопічні структурні елементи клітини (хромосоми тощо).
УЛЬТРАФІЛЬТР
ультрафільтр; ч. (ультра... й фільтр) пристрій для відокремлення рідини від колоїдних частинок проціджуванням крізь малопроникні перегородки.
УЛЬТРАФІОЛЕТ
ультрафіолет; ч. (ультра... і фр., фіолетовий) невидиме оком людини електромагнітне проміння, яке в спектрі електромагнітного проміння займає …
УМБРА
умбра; ж. (лат., тінь) природна мінеральна речовина коричневого кольору, яку використовують для виготовлення фарб.
УМЛЯУТ
умляут; ч. (нім.) лінгв. уподібнення голосного звука кореня голосному звукові суфікса в германських мовах.
УМФОРМЕР
умформер; ч. (нім., від перетворювати) електрична машина, що перетворює постійний струм однієї напруги на постійний струм іншої напруги.

1 2 3 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.