Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Х (195)

< 1 2 3 4 > >>
ХАРІУС
харіус; ч. (фін., від норв.) рід риб родини харіусових. Поширені в річках Європи. Об'єкт промислу. Інші назви - пир, пирьок.
ХАРАКІРІ
харакірі; с. (яп., від хара - живіт і кіру - різати) поширений серед самураїв спосіб самогубства (розпорюванням живота).
ХАРАКТЕР
характер; ч. (гр., ознака, риса, особливість) 1. Сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляється й поведінці й …
ХАРАКТЕРИСТИКА
характеристика; ж. (гр., той, що служить відмітною ознакою) 1. Опис, аналіз, оцінка певних явищ, відмітних особливостей когось або чогось. 2. Опис …
ХАРАКТРОН
характрон; ч. (гр., знак, зображення і (елек)трон) електроннопроменева трубка, використовувана, напр., для виведення інформації з обчислювальних …
ХАРДИНГФЕЛЕ
норвезький смичковий музичний інструмент типу скрипки.
ХАРИТИ
(гр.) в давньогрецькій міфології богині краси й радості (у римлян - грації). Три X. - Євфросинія (радість), Талія (процвітання) і Аглая (блиск) …
ХАРОВІ
харові; мн. (лат., дика капуста, польовий кмин) клас зелених водоростей. Поширені в чистих стоячих прісних і солонуватих водах всієї земної кулі, …
ХАРТІЯ
хартія; ж. (гр., лист папірусу) 1. Старовинний рукопис, а також матеріал, на якому він написаний. 2. В середні віки - документ, що засвідчував …
ХАСМОГАМІЯ
(гр., зів, паща і ...гамія) запилення, яке відбувається у квітках з оцвітиною, що розкривається під час цвітіння; хазмогамія.
ХАФІЗ
гафіз; хафіз; ч. (араб.) людина, що знає напам'ять Коран.
ХАЧБОТ
(англ., від люк і човен) невелике вітрильне вантажне судно з люками і палубою, яку в разі потреби можна розбирати.
ХЕДЕР
хедер; ч. (1) (англ., від зрізати верхівку) жатна, робоча частина зернових комбайнів, що складається з різального апарата, мотовила й …
ХЕДЛАЙНЕР
(англ., від давати заголовок) фотонабірна машина з ручною установкою шрифтових шаблонів і фотоматеріалу.
ХЕЙМВЕР
(нім., від домашнє вогнище і захист) загони, які виникли 1918 р. в Австрії і ставили собі за мету придушувати революційний робітничий рух. Після …
ХЕЙРОТЕРІЇ
(гр., рука і ...терій) тварини кінця палеозою і початку мезозою, відомі лише по відбитках слідів, що нагадують відбитки руки людини; хіротерії.
ХЕМІ...
(лат., хімія) у складних словах відповідає поняттям "хімія" або "хімічний процес".
ХЕМІЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ
хемілюмінесценція; ж. (хемі... і люмінесценція) свічення тіл, що виникає внаслідок хімічних реакцій (напр., свічення фосфору при невільному …
ХЕМІТРОН
хемітрон; ч. (хемі... і (елек)трон) різновид електроннопроменевої трубки, використовують, напр., для візуального подання інформації при взаємодії …
ХЕМО...
(лат., хімія) у складних словах відповідає поняттям "хімія" або "хімічний процес".
ХЕМОСИНТЕЗ
хемосинтез; ч. (хемо... і синтез) процес утворення органічних речовин живими істотами з вуглекислого газу та інших неорганічних речовин без участі …
ХЕМОСОРБЦІЯ
хемосорбція; ж. (хемо... і сорбція) різновид сорбції, за якої частинки вбирача і вбираної речовини хімічно взаємодіють.
ХЕМОТАКСИС
хемотаксис; ч. (хемо... і таксиси) рух (притягнення або відштовхування) організмів (головним чином одноклітинних) і клітин, що вільно рухаються …
ХЕМОТЕРАПІЯ
(хемо... і терапія) метод лікування, те саме, що й хіміотерапія.
ХЕМОТРОПІЗМ
хемотропізм; ч. (хемо... і тропізми) ростові рухи у рослин під впливом хімічних подразнень.
ХЕНД
(англ., рука) англійська міра довжини, що дорівнює 4 дюймам (10,16 см). Див. …
ХЕРУВИМ
херувим; ч. (гр.) 1. У біблійній символіці - надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні - ангел вищого …
ХЕТОГНАТИ
(гр., грива, волосся і щелепа) щетинкощелепні морські тварини з прозорим тілом. Хижаки, які рухаються у воді швидкими стрибками.
ХИМЕРА
химера; ж. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона. 2. перен. Витвір хворобливої уяви, …
ХЛАМІДОМОНАДА
хламідомонада; ж. (гр., плащ, мантія і одиниця) рід одноклітинних зелених водоростей. Поширені в прісноводних водоймах, на вологому грунті, деякі …
ХЛОР
хлор; ч. (гр., жовто-зелений) хімічний елемент, символ Cl, ат. н. 17; належить до галогенів, жовтувато-зелений газ з різким задушливим запахом, …
ХЛОРАЛГІДРАТ
хлоралгідрат; ч. (хлораль і гідрат) органічна сполука, лікарський препарат; заспокійливий, снотворний, протикорчовий та знеболювальний засіб.
ХЛОРАЛЬ
хлораль; ч. (хлор і ал(когол)ь) органічна сполука, безбарвна рухлива рідина з різким запахом. Застосовують у виробництві інсектицидів.
ХЛОРАМІНИ
(хлор і аміни) хімічні сполуки, хлорпохідні аміаку або амінів. Застосовують X. як хлоруючі, окислюючі й дезинфікуючі засоби. Див. …
ХЛОРАТИ
солі хлорнуватої кислоти, безбарвні кристалічні речовини, отруйні. Застосовують у піротехніці, виробництві сірників тощо.
ХЛОРАЦЕТОФЕНОН
хлорацетофенон; ч. (хлор, ацетон і гр., свічу) органічна сполука, безбарвні кристали; належить до сльозоточивих отруйних речовин.
ХЛОРБЕНЗОЛ
хлорбензол; ч. (хлор та бензол) органічна сполука, похідна бензолу, безбарвна рідина. Застосовують як розчинник, у виробництві деяких лаків, …
ХЛОРЕЛА
хлорела; ж. (гр., зелений) рід одноклітинних зелених водоростей порядку протококових. Поширені в прісноводних водоймах, на вологому грунті, деякі - …
ХЛОРЕТИЛ
(хлор та етил) мед. лікарський препарат. Застосовують для місцевого знеболювання і при недовгочасному наркозі.
ХЛОРИДИ
солі хлористоводневої (соляної) кислоти, напр., хлорид натрію (хлористий натрій, або кухонна сіль).
ХЛОРИН
хлорин; ч. різновид синтетичного волокна з полівінілхлориду, з якого виготовляють фільтри для кислот і лугів, риболовецькі сіті тощо.
ХЛОРИТИ
(гр., зеленуватий) група породоутворюючих мінералів класу силікатів, переважно зеленого кольору (напр., пенін, клінохлор, тюрингіт).
ХЛОРОЗ
хлороз; ч. (гр., жовтувато-зелений, блідий) 1. Захворювання жінок - недокрів'я, пов'язане з нестачею в організмі заліза. Інша назва - бліда …
ХЛОРОМІЦЕТИН
(гр., зелений і гриб) природний антибіотик з широкою антибактеріальною дією. Одержують синтетично. Див. також: левоміцетин
ХЛОРОПЛАСТИ
(гр., зелений і ...пласт) пластиди у рослин, забарвлені хлорофілом у зелений колір. У X. відбувається фотосинтез. Див. також: фотосинтез
ХЛОРОФІЛ
хлорофіл; ч. (гр., зелений і листок) зелений пігмент рослин, за участю якого відбувається фотосинтез. Міститься в хлоропластах (у водоростей - …
ХЛОРОФОРМ
хлороформ; ч. (гр., зелений і мурашка) розчинник для жирів і смол; лікарський препарат, наркотичний засіб. Застосовують при м'язових болях, …
ХЛОРОФОС
хлорофос; ч. (хлор і фос(фор)) фосфорорганічний препарат. Застосовують для боротьби з шкідливими комахами.
ХЛОРПІКРИН
хлорпікрин; ч. (хлор і гр., гіркий) органічна сполука, безбарвна рідина з різким запахом, сльозоточива отруйна речовина. Застосовують як …
ХЛОРУВАННЯ
хлорування; с. 1. Введення хлору в неорганічні й органічні речовини для одержання хлористих сполук (хлорного вапна, деяких розчинників тощо). 2. …

< 1 2 3 4 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.