Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Ц (183)

< 1 2 3 4 > >>
ЦИКЛОГЕКСАН
циклогексан; ч. (цикло... і гр., шість) органічна сполука, безбарвна рухлива рідина. Застосовують як розчинник і проміжний продукт у виробництві …
ЦИКЛОГЕНЕЗ
циклогенез; ч. (циклон і ...генез) виникнення й розвиток циклону.
ЦИКЛОГРАМА
циклограма; ж. (цикло... і ...грама) фотографічний знімок світної рухомої точки.
ЦИКЛОГРАФІЯ
циклографія; ж. (цикло... і ...графія) метод вивчення рухів людини способом фотографування рухомого об'єкта у вигляді серії моментальних знімків, …
ЦИКЛОДРОМ
циклодром; ч. (цикло... і ...дром) те саме, що й велодром. Див. також: велодром
ЦИКЛОН
циклон; ч. (гр., той, що обертається) 1. Вихровий рух атмосфери зі зменшенням тиску повітря від периферії до центра вихору, який супроводжується …
ЦИКЛОНІЧНИЙ
циклонічний пов'язаний з циклоном.
ЦИКЛОНОГЕНЕЗ
(циклон і ...генез) процес виникнення й розвитку циклонів в атмосфері.
ЦИКЛОП
циклоп; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології - велетень з одним оком на лобі. 2. Дрібна членистонога тварина ряду веслоногих ракоподібних, що …
ЦИКЛОПІЧНИЙ
циклопічний (циклопи) велетенський (про будівлі, споруди), величезний.
ЦИКЛОПАРАФІНИ
(цикло... і парафін) те саме, що й нафтени.
ЦИКЛОТИМІЯ
циклотимія; ж. (цикло... і гр., дух, душа) психічне порушення, легка форма маніакально-депресивного психозу. Характеризується виникненням нападів …
ЦИКЛОТРОН
циклотрон; ч. (цикло... і (елек)трон) циклічний резонансний прискорювач заряджених частинок з постійним магнітним полем і постійною частотою …
ЦИКУТА
цикута; ж. (лат.) рід багаторічних трав'янистих рослин родини зонтичних. Поширені переважно в Північній Америці. В Україні один вид - Ц. отруйна, …
ЦИЛІНДР
циліндр; ч. (гр., від катаю, кручу) 1. мат. Тіло, обмежене замкненою циліндричною поверхнею та двома паралельними січними площинами. 2. тех. …
ЦИЛІНДРИЧНА ПОВЕРХНЯ
мат. поверхня, утворена прямою лінією (твірною), що переміщується паралельно самій собі вздовж якоїсь лінії (напрямної);
ЦИЛІНДРИЧНИЙ
циліндричний той, що має форму циліндра; - циліндрична поверхня - циліндричний котел
ЦИЛІНДРИЧНИЙ КОТЕЛ
найпростіша конструкція котла, що складається з барабана, під яким розміщено топку.
ЦИНІЗМ
цинізм; ч. (гр., від собачий) 1. Вчення філософської школи кініків, які проповідували зневажливе ставлення до надбань людської культури. 2. …
ЦИНІК
цинік; ч. (гр., собачий) безсоромна людина.
ЦИНЕРАРІЯ
цинерарія; ж. (лат., попелястий) бот. рід трав'янистих і напівкущових рослин родини складноцвітих. Поширені в Південній Африці. Культивують як …
ЦИНК
цинк; ч. (нім.) хімічний елемент, символ Zn, ат. н. ЗО; пластичний блакитно-білий метал. Застосовують для покриття (цинкування) виробів із заліза …
ЦИНКІТ
цинкіт; ч. (цинк) мінерал класу окисів та гідроокисів, оранжево-жовтого або червоного кольору. Рідкісний. Одержують і штучно.
ЦИНКОГРАФІЯ
цинкографія; ж. (цинк і ...графія) спосіб виготовлення друкарських форм для високого друку з штрихових і півтонових малюнків; підприємство або цех, …
ЦИНУБЕЛЬ
цинубель; ч. (нім., від зуб і рубанок) столярний інструмент, рубанок із зазубринами.
ЦИРИК
(монг.) солдат армії Монгольської Народної Республіки.
ЦИРК
цирк; ч. (лат., коло) 1. У Стародавньому Римі - місце, арена для кінних змагань, а пізніше - боїв гладіаторів та інших видовищ. 2. Вид …
ЦИРКАДНИЙ
циркадний (лат., близько, біля і день) близькодобовий.
ЦИРКОН
циркон; ч. (перс., золотистий) мінерал класу силікатів, переважно оранжевого, жовтого, коричневого кольору. Використовують для одержання окису …
ЦИРКОНІЙ
цирконій; ч. (циркон) хімічний елемент, символ Zr, ат. н. 40; сріблясто-білий метал. Застосовують як конструкційний матеріал у ядерній енергетиці, …
ЦИРКОРАМА
циркорама; ж. (лат., коло і гр., вид, видовисько) кіно (кінематограф) з панорамним екраном, що оточує зал для глядачів. Див. також: кінопанорама
ЦИРКУЛЬ
циркуль; ч. (лат., коло, круг) 1. Креслярський і вимірювальний інструмент, яким викреслюють кола або вимірюють лінії. 2. Інструмент, що ним …
ЦИРКУЛЯР
циркуляр; ч. (лат., круговий) письмове розпорядження директивного характеру, що його надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим …
ЦИРКУЛЯРНИЙ
циркулярний (лат.) пов'язаний з рухом по колу; - циркулярний душ - циркулярнийа пилка
ЦИРКУЛЯРНИЙ ДУШ
душ, який обризкує з усіх боків
ЦИРКУЛЯРНИЙА ПИЛКА
пилка, у якої зубці розташовані по обводу сталевого листа у формі круга, що швидко обертається навколо центра.
ЦИРКУЛЯЦІЯ
циркуляція; ж. (лат., від коло) кругообіг, круговий рух (напр., циркуляція крові в живому організмі).
ЦИРКУМФЛЕКС
циркумфлекс; ч. (лат., вигин) висхідно-низхідний тонічний наголос у грецькій і низхідний (низхідно-висхідний) тонічний наголос у слов'янських мовах.
ЦИРОЗ
цироз; ч. (гр., жовтий) мед. розростання щільної сполучної тканини, яка заміняє специфічні діяльні клітини органа. - цироз печінки
ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ
мед. захворювання, що виникає внаслідок запалень печінки, хронічного алкоголізму, порушень обміну речовин, розладів кровообігу.
ЦИСТА
циста; ж. (гр., скриня) біол. Одноклітинний організм, тимчасово вкритий більш-менш щільною оболонкою. Ц. утворюється здебільшого за різкої зміни …
ЦИСТЕЇН
цистеїн; ч. (гр., міхур) сіркомісна амінокислота, входить до складу більшості білків. Відіграє важливу роль у регуляції обміну речовин. Див. …
ЦИСТЕРІАНЦІ
члени католицького чернечого ордену, заснованого в 1098 році у Франції бенедиктинцями. Статут чину був затверджений в 1119 році. Найбільшого впливу …
ЦИСТЕРНА
цистерна; ж. (лат., водосховище, водойма) 1. Сховище, резервуар для води та інших рідин. 2. Металева посудина циліндричної форми, закріплена в …
ЦИСТИН
цистин; ч. (гр., міхур) амінокислота, входить до складу білків тваринного і рослинного походження. Походить з цистеїну. Див. …
ЦИСТИТ
цистит; ч. (гр., сечовий міхур) запалення слизової оболонки сечового міхура у людини. Спричинюється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом, …
ЦИСТИЦЕРК
(гр., міхур і хвіст) личинка стьожкових червів (цестод). Має вигляд кулястого пухиря. Паразитує в організмі тварин і людини, спричинюючи …
ЦИСТИЦЕРКОЗ
хвороба тварин та людини, спричинювана цистицерками. Характеризується корчами, порушенням психіки, втратою зору тощо.
ЦИСТОСКОП
цистоскоп; ч. прилад для цистоскопії. Складається з металевої трубки з оптичною й освітлювальною системою. Вводиться через сечівник.
ЦИСТОСКОПІЯ
цистоскопія; ж. (гр., сечовий міхур і ...скопія) метод дослідження сечового міхура шляхом безпосереднього його огляду за допомогою приладу …

< 1 2 3 4 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.