Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Ш (215)

< 1 2 3 4 5 > >>
ШЛАГ
шлаг; ч. (нім., букв. - удар) 1. Оборот (виток) снасті або троса навколо шпиля, кнехта тощо. 2. Повний оберт штурвала.
ШЛАГБАУМ
шлагбаум; ч. (нім., від удар і дерево) пристрій для припинений руху автомобільного та іншого транспорту через залізничний переїзд, на …
ШЛАК
шлак; ч. (нім.) 1. Розплавлена після тверднення камене- або склоподібна речовина (суміш флюсів, рудних концентратів тощо), що утворюється під час …
ШЛАКОБЕТОН
шлакобетон; ч. (шлак та бетон) різновид легкого бетону (заповнювач - паливні або доменні шлаки), з якого виготовляють балки, плити тощо.
ШЛАКОСИТАЛ
шлакоситал; ч. (шлак і ситал) мікрокристалічний матеріал, виготовлений на основі скла з доменних шлаків, піску й спеціальних домішок. Застосовують …
ШЛАМ
шлам; ч. (нім., мул, твань) 1. Порошкоподібна проміжна речовина металургійного виробництва, яка містить домішки благородних металів, що їх потім …
ШЛАНГ
шланг; ч. (нім., букв. - змія) гнучкий рукав або труба, якими переміщують рідини й гази.
ШЛЕЙФ
шлейф; ч. (нім., від волочити) 1. Довгий задній край жіночого плаття, який волочиться по землі; хвіст, трен, шляйфа. 2. Сільськогосподарське …
ШЛЮЗ
шлюз; ч. (гол.) 1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. 2. …
ШЛЮЗУВАТИ
шлюзувати 1. Проводити судна через шлюз. 2. Споруджувати шлюзи на ріках, щоб поліпшити судноплавство.
ШЛЮП
шлюп; ч. (гол.) 1. Військовий трищогловий вітрильний корабель проміжного класу між корветом і бригом. 2. Морське однощоглове судно з двома …
ШЛЮПБАЛКА
шлюпбалка; ж. (гол., від шлюпка та балка) зігнутої форми сталевий брус, до якого підвішують шлюпки, щоб підняти їх на корабель чи спустити на воду.
ШЛЮПКА
шлюпка; ж. (гол.) гребний човен, що висить на борту корабля (на шлюпбалках) і спускається в разі потреби на воду; в широкому розумінні - всяке …
ШЛЯМБУР
шлямбур; ч. (нім., від бити і свердло) інструмент переважно у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам'яних, …
ШЛЯҐЕР
(нім.) 1. Модна пісенька, мелодія. 2. перен. Будь-яка рекламована новинка.
ШМАЛЬТА
(нім., від іт., емаль) кольорове непрозоре скло, що його застосовують у мозаїці; смальта.
ШМАЛЬТИН
шмальтин; ч. (ім.) смальтин; мінерал класу персульфідів. Білий, сірий з металічним блиском.
ШМУЦРОЛЬ
шмуцроль; ж. (нім., від бруд і рулон, моток) рулон паперу в ротаційній друкарській машині, що захищає від забруднювання його лицьову сторону під …
ШМУЦТИТУЛ
шмуцтитул; ч. (нім., від бруд і заголовок) 1. Аркуш перед титульним аркушем книги, на якому подано короткий заголовок; Ш. захищає головний титул …
ШНЕК
шнек; ч. (нім., букв. - слимак) гвинтовий конвейєр.
ШНЕЛЕР
шнелер; ч. (нім., спуск) пристрій до спускового механізму ручної вогнепальної зброї, що полегшує спускання курка (особливо для точної стрільби …
ШОВІНІЗМ
шовінізм; ч. одна з різновидностей націоналізму, проповідь національної виключності одних націй і цькування інших, розпалювання ворожнечі між …
ШОК
ч. (фр., букв. - поштовх, удар) сукупність загрозливих ознак у людини й ряду тварин, що їх спричинюють порушення нервової регуляції життєво …
ШОРТГОРН
шортгорн; ч. (англ., від короткий і ріг) порода великої рогатої худоби м'ясного і м'ясо-молочного напрямів, виведена в Англії у 18 ст. Див. …
ШОРТИ
шорти; мн. (англ., короткий) короткі штани.
ШОСЕ
шосе; с. (фр.) дорога з асфальтовим, цементно-бетонним покриттям, вимощена щебнем тощо, призначена для руху будь-якого безрейкового транспорту; …
ШОТИ
(араб.) замкнені западини на Північному Заході Африки, вкриті шаром солі або мулу; після дощів наповнюються водою.
ШОУ
c. (англ.) вистава розважально-естрадного жанру.
ШПІГАТ
шпігат; ч. (гол., від лити, бризкати і отвір) отвір у борту судна на рівні палуби чи в самій палубі для стоку води з неї.
ШПІЛЬМАН
шпільман; ч. (нім., гравець) у середньовічній Німеччині - мандрівний співак, музикант, актор, акробат. Див. …
ШПІНГАЛЕТ
шпінгалет; ч. (фр., іспанський) засув для закривання вікон або дверей.
ШПІНЕЛЬ
шпінель; ч. (нім.) мінерал класу окисів і гідроокисів, червоного, синього, зеленого кольору. Прозорі, гарно забарвлені відміни - дорогоцінне …
ШПІЦИ
(нім., гострий) група порід кімнатних собак.
ШПІЦРУТЕН
шпіцрутен; ч. (нім., від піка, спис і різка, лозина) довгі, гнучкі лозини, якими солдати били засуджених, що їх проганяли крізь стрій. Покарання Ш. …
ШПАГАТ
шпагат; ч. (нім., від іт., тонкий мотузок) 1. Зсукана, випрядена товста нитка, що використовується для упаковування, зв'язування, зшивання і т. …
ШПАНГОУТИ
(гол., від ребро і дерево) поперечні в'язі (ребра) бортового перекриття, до яких кріплять обшивку судна, літака тощо.
ШПАТ
шпат; ч. (нім.) 1. Назва ряду мінералів; (напр., плавиковий шпат, вапняковий шпат, цинковий шпат) - польові шпати 2. Хвороба коней (рідше - …
ШПАТЕЛЬ
шпатель; ч. (нім., лопатка, гр., широкий клинок) 1. Інструмент (лопатка або загострений стрижень), яким змішують і розтирають фарби, замазують, …
ШПАЦІЯ
шпація; ж. (лат., простір, проміжок, відстань) 1. Друкарський матеріал (металева пластинка), яким заповнюють при наборі проміжки між словами й …
ШПИНДЕЛЬ
шпиндель; ч. (нім., букв. - веретено) 1. Вал металорізних та деревообробних верстатів, з'єднаний з приводом, в якому є пристрої для закріплення …
ШПЛІНТ
шплінт; ч. (нім.) кріпильна деталь (пруток або кусок дроту), що з'єднує з валом дрібні деталі та запобігає самовідгвинчуванню гайок.
ШПОН
шпон; ч. (нім., тріска, скалка) 1. Пробільний матеріал у вигляді тонкої металевої пластинки, що не досягає росту (висоти) шрифту; вживається …
ШПОНКА
шпонка; ж. (пол., від нім., тріска, скалка) 1. Кріпильна деталь (металевий або дерев'яний брусок, металевий диск тощо), що з'єднує окремі частини …
ШПОРА
шпора; ж. (нім.) 1. Острога; металева дужка з зубчастим або гладеньким коліщатком посередині; прикріплюється до чобіт вершника; служить для …
ШПРИНГ
(нім., від плигати, скакати) трос, прив'язаний одним кінцем до якоря чи якірного ланцюга, а другим - до судна, щоб утримувати корабель у певному …
ШПРИЦ
шприц; ч. (нім., від бризкати) 1. Хірургічний інструмент у вигляді циліндра з поршнем та порожнистою голкою, який використовується для впорскування …
ШПРОНГЕЛЬ
(нім.) допоміжна стрижнева конструкція, яку приєднують до основної конструкції (напр., ферми), щоб підсилити її.
ШПУНТ
шпунт; ч. (нім.) 1. З'єднання конструктивних елементів (найчастіше дощок, щитів, паль), коли виступ одного елемента входить у відповідний йому паз …
ШПУНТИНА
шпунтина; ж. (нім.) дошка, брус і т. ін., в яких з одного боку зроблено поздовжній виступ (гребінь), а з протилежного - паз.
ШПУР
шпур; ч. (нім.) 1. Вузький канал, який пробурюють у гірському масиві і наповнюють вибуховою речовиною. 2. Отвір у горнах деяких шахтних печей, з …

< 1 2 3 4 5 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.