В'ЮК в'юк; ч.
(тюрк.)
тороки, ладунок, вантаж на тварині. В'ЮЧИТИ в'ючити
(тюрк.)
приторочувати, ладувати щось на тварину. ВІАДУК віадук; ч.
(фр., від лат., шлях, дорога і веду)
мостова споруда, якою дорогу переводять через глибокий яр, балку, ущелину.
Див. … ВІАНДОТ віандот; ч.
м'ясна й несуча порода курей, виведена в США. Від назви північно-американського племені індіанців. ВІБРІОЗ інфекційне захворювання сільськогосподарських тварин, спричинюване бактеріями, що належать до вібріонів.
Інша назва - вібріонний аборт. ВІБРІОНИ (фр., від лат., звиваюсь)
рід неспороносних бактерій, що мають форму короткої спірально зігнутої палички з джгутиками. Холерний В. спричинює в … ВІБРАТО вібрато
(іт., від коливатися)
спосіб виконання у грі на струнних (особливо смичкових) інструментах і в співі. В. досягають коливанням пальця лівої … ВІБРАТОР вібратор; ч.
(лат., тремчу, коливаюсь)
1. Будь-яка система (маятник, коливальний контур), що збуджує коливання.
2. Пристрій, що стрясає тіла, які … ВІБРАЦІЯ вібрація; ж.
(лат., коливання, дрижання)
механічні коливання пружних тіл. ВІБРИСИ (лат., від коливаюсь, звиваюсь)
чутливі волоски, що є в більшості ссавців і служать додатковими органами дотику. ВІБРО... (лат., коливаю(сь))
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям вібрація. Віброграф ВІБРОІЗОЛЯЦІЯ віброізоляція; ж.
(вібро... та ізоляція)
захист споруд, машин та інших об'єктів від шкідливих механічних коливань. Для В. застосовують … ВІБРОМЕТР віброметр; ч.
(вібро... і ...метр)
прилад для вимірювання механічних коливань тіл. ВІБРОСКОП віброскоп; ч.
(вібро... і ...скоп)
прилад для спостереження механічних коливань тіла. ВІБРОСТЕНД (вібро... і стенд)
установка для випробування машин, апаратів, приладів на вібрацію. ВІБРОФОН віброфон; ч.
(вібро... і ...фон)
ударній інструмент вібруючого звучання. ВІБРОШТАМПУВАННЯ (вібро... і штампування)
формування залізобетонних конструкцій і виробів з бетону вібрацією і тиском штампів. ВІВІПАРІЯ (лат., живо-рідний, від живий і народжую)
живородіння. ВІВІПАРИ (лат.)
живородні тварини; живородіння. ВІВІСЕКЦІЯ вівісекція; ж.
(лат., живий і розтин)
розтин тіла під час дослідів на живих тваринах. ВІВАРІЙ віварій; ч.
(лат., від живий)
приміщення для утримання тварин з навчальною або експериментальною метою. ВІВАТ віват
(лат., букв. - хай живе)
1. Заздравний або схвальний вигук у деяких народів.
2. Форма урочистого співу, поширена в 18 ст. і виконувана … ВІВАЧЕ (іт., букв. - повний життя)
муз. швидкий темп, середній між алеґро й престо.
Див. також:
алеґро,
престо ВІВЕРА вівера; ж.
(лат., тхір)
рід хижих ссавців. Поширені в Африці й Азії. Мають залози, що виробляють секрет, з мускусним запахом (цибетин), заради … ВІВТАР вівтар; ч.
(лат., букв. - підвищення)
1. У давніх народів місце для жертвоприношень, жертовник.
2. Східна підвищена частина християнського храму, … ВІГІЛЬНІСТЬ (лат., пильний, уважний)
психол. здатність зосередити увагу на нових враженнях, пильність. ВІГОНЬ вігонь; ж.
(фр., від ісп.)
1. Тварина роду лама родини верблюдових. Поширена у високогір'ї Анд. Об'єкт мисливства.
Інша назва - вікунья.
2. Вовна … ВІДЕО... (лат., дивлюсь, бачу)
в складних словах вказує на приналежність поняття до зображення телевізійних, радіолокаційних та інших складних електричних … ВІДЕОГРАМА (лат.)
матеріальний об'єкт, на якому закріплено відеозапис. ВІДЕОМАГНІТОФОН відеомагнітофон; ч.
(лат.)
апарат для запису і відтворення зображення і звукового супроводу телевізійних передач. ВІДЕОРЕКОРДЕР (англ., від лат., бачу й англ., записувати, реєструвати)
прилад для записування передач телебачення на магнітну стрічку. ВІДЕОСИГНАЛ відеосигнал; ч.
(відео... і сигнал)
електричний сигнал, призначений для створення зображення. ВІДЕОТЕЛЕФОН (лат.)
різновид зв'язку, коли абоненти не тільки чують, а й бачать один одного. ВІДЕОФОНОГРАМА (лат.)
магнітна стрічка, кінострічка зі звуко- і відеозаписом. ВІДИКОН (від(ео)... і гр., зображення)
заст.
передавальна телевізійна трубка, що діє залежно від зміни електричного опору фоточутливого шару під впливом … ВІЗІЯ візія; ж.
(лат.)
видіння, примара. ВІЗА віза; ж.
(фр., від лат., побачений, переглянутий)
1. Позначка, зроблена службовою особою на документі, що свідчить про його вірогідність або надає … ВІЗАВІ візаві; ч. або ж.
(фр., віч-на-віч)
1. Супротивник; підопічний.
2. Той, хто сидить або стоїть навпроти. ВІЗЕРУНОК візерунок; ч.
(нім.)
1. Портрет, малюнок людини чи речі.
2. Він'єта. ВІЗИР візир; ч.
(1)
(нім., забрало, приціл)
1. Прицільне пристосування з прорізом.
2. Прилад, що його прикріплюють до фото- або кіноапарата, щоб … ВІЗИРКИ (нім., приціл)
прилади, за допомогою яких визначають зміну профілю залізничного полотна. ВІЗИТ візит; ч.
(фр., від лат., відвідую)
відвідання кого-небудь, переважно офіційне. ВІЗИТАЦІЯ візитація; ж.
(лат.)
1. Огляд, ревізія установи.
2. Огляд хворих.
3. Перевірка іноземних кораблів. ВІЗИТКА візитка; ж.
(фр.)
1. Різновид сюртука із заокругленими полами.
2. Картка з прізвищем, ім'ям, по батькові, адресою, місцем роботи, номером телефону … ВІЗОРІЙ (лат., зір)
рухома дерев'яна вилка, за допомогою якої притискають оригінал до тенаклю і вказують на рядок, що його набирають.
Інша назва - … ВІЗУАЛІЗМ (лат., зоровий)
прийом у мистецтві, метою якого є викликання зорових вражень (руху поверхні, мигтіння, світіння). ВІЗУАЛЬНИЙ візуальний
(лат.)
спостережуваний неозброєним оком або за допомогою оптичного приладу
- візуальний вимірювальний прилад ВІЗУВАТИ візувати
(фр.)
1. Ставити візу (на документі, паспорті).
2. Наводити геодезичний чи астрономічний інструмент на обрану точку за допомогою візира … ВІЙСЬКОВИЙ КОМІСАРІАТ (військомат) місцевий орган (районного і областного рівня) Міністерства оборони, що відає обліком і призовом військовозобов'язаних.
| 