Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Г (1388)

<< < 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 > >>
ГАСТРОНОМ
гастроном; ч. (фр., гр., шлунок і закон) любитель і знавець витончених страв.
ГАСТРОНОМІЯ
гастрономія; ж. (фр., гр., шлунок і закон) 1. Тонкий смак в їжі; розуміння тонкощів кулінарії. 2. Сукупність харчових продуктів (товарів) …
ГАСТРОПОДИ
(гастро... і ...поди) клас молюсків. Поширені в усіх частинах світу. Інша назва - черевоногі.
ГАСТРОПОР
(гастро... і ...пор) отвір у зародка тваринного організму на стадії гаструли, за допомогою якого його порожнина сполучається з навколишнім …
ГАСТРОПТОЗ
(гастро... і птоз) опущення шлунка; спостерігається в людини з астенічною будовою тіла, при різкому схудненні, повторній вагітності.
ГАСТРОСКОПІЯ
гастроскопія; ж. (гастро... і ...скопія) метод дослідження шлунка за допомогою ендоскопа - гастроскопа; застосовують для розпізнавання ряду …
ГАСТРОСТОМІЯ
(гастро... і гр., рот, отвір) операція накладення штучної зовнішньої шлункової фістули; проводиться при непрохідності стравоходу.
ГАСТРОТРИХИ
(гастро... і гр., волосок) клас круглих червів. Інша назва - черевовійчасті.
ГАСТРОФІЛЬОЗ
захворювання травного тракту однокопитних; спричинюється личинками оводів роду гастрофіли.
ГАСТРОЦЕЛЬ
(гастро... і гр., пустий, порожнистий) первинна травна порожнина зародка на стадії гаструли.
ГАСТРУЛА
гаструла; ж. (лат., гр., шлунок, черево) 1. Одна з стадій зародкового розвитку багатоклітинного організму, що настає після бластули. 2. Двошаровий …
ГАСТРУЛЯЦІЯ
гаструляція; ж. процес розвитку двошарового зародка (гаструли).
ГАТЕРІЯ
гатерія; ж. (маорійське) єдиний сучасний представник плазунів підкласу дзьобоголових. Збереглася на піщаних островах Нової Зеландії.
ГАТЬ
гать; ж. (швед.) настилка з тарасу через болотисте місце.
ГАУБИЦЯ
гаубиця; ж. (нім., від чес., знаряддя для кидання каменів) тип артилерійської гармати, що стріляє навісним вогнем по наземних цілях.
ГАУПТВАХТА
гауптвахта; ж. (нім., букв. - головна варта) 1. Приміщення для утримання під арештом військовослужбовців. 2. Приміщення (у російській армії до …
ГАУР
(гінді, з санскр., гаура) вид парнокопитних тварин родини бичачих. Поширений переважно в Індостані та в Індокитаї. Об'єкт полювання. Одомашнена …
ГАУС
Гаус одиниця магнітної індукції в СГС системі одиниць. 1 Гс дорівнює 10-4 Вебера на 1 м2. Від прізвища німецького математика К.-Ф. Гаусса.
ГАУСТОРІЇ
(лат., той, що п'є, ковтає) 1. Клітинні або тканинні утвори рослин, за допомогою яких вони всмоктують поживні речовинни з навколишнього середовища …
ГАУЧ-ПРЕС
гауч-прес; ч. (англ., від видавлювати) пристрій (прес з двома валами) для віджимання води з паперового полотна, коли воно рухається в сітковій …
ГАФ
(нім.) мілка морська затока між берегом і вузькою смугою землі, що заходить далеко у море.
ГАФІЗ
гафіз; хафіз; ч. (араб.) людина, що знає напам'ять Коран.
ГАФЕЛЬ
гафель; ч. (гол., букв. - вила) мор. 1. Дерев'яний похилий брус, закріплений нижнім кінцем до щогли або стеньги. До гафеля кріплять край косого …
ГАФНІЙ
гафній; ч. хімічний елемент, символ Hf, ат. н. 72; сріблясто-білий метал, супутник цирконію. Застосовують для катодів у рентгенівських і …
ГАФТ
(нім.) гаптування, гаптовані речі.
ГАЦІЄНДА
(ісп.) хутір, земельна власність.
ГАЧА
(рум.) лоша.
ГАШЕ
(фр.) страва з печеного, вареного і дрібно порізаного м'яса.
ГАШЕТКА
гашетка; ж. (фр., зменш. від скоба) гачок або кнопка для відкриття стрільби з вогнепальної зброї.
ГАШИШ
гашиш; ч. (араб.) отруйний наркотик, який видобувають з індійських конопель. При введенні в організм викликає порушення функцій центральної …
ГАШИШИЗМ
один із видів наркоманії, характеризується хворобливою пристрастю до вживання гашишу, що призводить до тяжких психічних і фізичних розладів.
ГАШПИЛЬ
(нім., мотовило, коловорот) дерев'яний чи бетонний бак з мішалкою для промивання, знезолювання, м'якшення й дублення шкір.
ГАЯЛ
(гінді) одомашнена форма дикого бика гаура.
ГВАРАНІ
(ісп.) гуарані; грошова одиниця Парагваю, поділяється на 100 сентимо. Від назви індіанського племені, що становить більшість населення країни.
ГВАЮЛА
гваюла; ж. (ісп., з ацтекської) вид каучуконосних рослин родини складноцвітих. Багаторічний, вічнозелений чагарник. Поширені на півдні Північної …
ГВАЯКОЛ
(ісп., гваякове дерево і ...ол) складна органічна сполука ароматичного ряду, метиловий ефір пірокатехіну. Міститься в гваяковій смолі, буковому …
ГВЕЛЬФИ
політичне угруповання в Італії 12 - 15 ст., яке боролося проти намагань імператорів т. зв. "Священної Римської Імперії" утвердитися на Апенніиському …
ГВИНТОВИЙ ТРАНСПОРТЕР
те саме, що й шнек.
ГЕЄНА
геєна; ж. (гр., з давньоєвр.) міф. пекло.
ГЕЄСТ
(нім., від старенім., сухий, безплідний) бідна на рослинність піщана місцевість на узбережжі Північного моря.
ГЕІОФІТИ
(гр.) болотяні рослини.
ГЕБА
Геба; ж. (гр.) у грецькій міфології - богиня краси і молодості, дочка Зевса і Гери.
ГЕБЕФРЕНІЯ
(гр., молодість і розум) психічне захворювання, одна з форм юнацької шизофренії; розвивається в період статевого дозрівання.
ГЕБРАЇЗМ
гебраїзм; ч. (євр.) мовний зворот із староєврейської мови.
ГЕБРАЇСТ
алгебраїст; ч. (євр.) вчений, знавець староєврейської мови і літератури.
ГЕБРИ
прихильники зороастризму в Ірані.
ГЕВЕЯ
гевея; ж. (індіан.) рід дерев родини молочайних. Цінні каучуконоси. Гевею бразільську культивують у багатьох тропічних країнах.
ГЕГЕЛЬЯНСТВО
гегельянство; с. філ. вчення німецького філософа Г. Гегеля і його послідовників.
ГЕГЕМОН
гегемон; ч. (гр., вождь) керівник, той, що є рушійною силою чогось, носій гегемонії. Див. також: гегемонія
ГЕГЕМОНІЗМ
гегемонізм; ч. прагнення до встановлення гегемонії. Див. також: гегемонія

<< < 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.