ГЕЛЬМІНТОЗИ хвороби людини, тварин і рослин, спричинювані паразитичними червами - гельмінтами.
Див. також:
гельмінти ГЕЛЬМІНТОЗООНОЗИ (гельмінти, гр., тварина і ...ноз)
група гельмінтозів, збудники яких можуть паразитувати і в людини, і в тварин. ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ гельмінтологія; ж.
(гельмінти і ...логія)
наука про паразитичних червів (гельмінтів) та спричинювані ними хвороби людини і тварин (гельмінтози). ГЕЛЬМПОРТ (англ., від стерно і отвір)
отвір у корпусі корабля, в який проходить вісь руля. ГЕМ (гр., кров)
небілкова залізовмісна частина гемоглобіну.
Див. також:
гемоглобін ГЕМ... (гр., кров)
у складних словах відповідає поняттю "кров". ГЕМІ... (гр.)
префікс, що означає "напів", "наполовину". ГЕМІАНЕСТЕЗІЯ геміанестезія; ж.
(гемі... та анестезія)
втрата чутливості на одній половині тіла, що виникає внаслідок порушення провідності чутливих нервів від … ГЕМІАНОПСІЯ (гемі... гр., проти і зір)
випадіння половини поля зору в кожному оці, спостерігається при органічних захворюваннях нервової системи (опух, … ГЕМІАТРОФІЯ (гемі... і атрофія)
атрофія однієї половини органа або тіла внаслідок деяких захворювань
(напр., геміатрофія обличчя). ГЕМІКРАНІЯ (гемі... і гр., череп)
те саме, що й мігрень. ГЕМІКРИПТОФІТИ (гемі... і криптофіти)
рослини, у яких на час несприятливих умов (посуха, низька температура тощо) бруньки відновлення перебувають на рівні … ГЕМІКРУСТАЦЕЇ (гемі... і лат., молюски, вкриті черепашкою)
клас вимерлих примітивних членистоногих. Були поширеві за палеозойської ери. ГЕМІН (гр., кров)
солянокислий гематин. Речовина, яка утворюється при діянні соляної кислоти на гемоглобін крові; визначення на гемін застосовують у … ГЕМІНАТИ (лат., подвоюю)
подвійні приголосні. ГЕМІОПІЯ геміопія; ж.
(гемі... і гр., зір)
половинний зір; збереження в кожному оці половини зорового поля.
Див. також:
геміанопсія ГЕМІПАРЕЗ геміпарез; ч.
(гемі... і гр., ослаблення)
односторонній неповний параліч м'язів, виникає при ураженнях головного мозку. ГЕМІПЛЕГІЯ (гемі... і гр., удар, поразка)
повна втрата довільних рухів (параліч) однієї половини тіла людини або тварини. Виникає при уражейні головного мозку … ГЕМІСФЕРА (гр.)
1. Небесна чи земна півкуля.
2. Півкуля головного мозгу. ГЕМІЦЕЛЮЛОЗИ (гемі... і целюлоза)
група високомолекулярних вуглеводів рослинного походження. ГЕМАГЛЮТИНІНИ (гем... і глютиніни)
антитіла, які здатні викликати склеювання (аглютинацію) еритроцитів. ГЕМАГЛЮТИНАЦІЯ гемаглютинація; ж.
(гем... і аглютинація)
процес склеювання та наступного осаджування еритроцитів крові, що спричинюється гемаглютинінами, … ГЕМАНГІОМА (гем... і ангіома)
доброякісна пухлина, що розвивається з кровоносних судин. ГЕМАРТРОЗ (гем... і гр., суглоб)
крововилив у порожнину суглоба, який виникає при травмі або деяких захворюваннях (гемофілія, цинга). ГЕМАТИН (гр., кров)
залізовмісний пігмент, продукт розпаду гемоглобіну. ГЕМАТИТ гематит; ч.
(гр., кров)
1. Мінерал класу окисів та гідроокисів, чорний. Залізна руда.
2. Низькофосфористий (до 0,1%) ливарний чавун, що його … ГЕМАТО... (гр., кров)
у складних словах відповідає поняттю "кров". ГЕМАТОГЕН гематоген; ч.
(гр.)
хімічний продукт, що містить залізо, фосфор, від недокрів'я.
Застосовують при недокрів'ї, виснаженні організму тощо. ГЕМАТОЗОЇ (гемато... і гр., особина)
одноклітинні організми, що паразитують у крові хребетних тварин і людини. Спричинюють інфекційні захворювання (малярію, … ГЕМАТОКРАТІЯ (гр.)
уряд, що правовим шляхом утримує свою владу. ГЕМАТОКРИТ (гемато... і гр., визначаючий)
прилад для визначення співвідношення кров'яних тілець і плазми в крові. ГЕМАТОКСИЛІН гематоксилін; ч.
(гемато... і гр., деревина)
синій та синьо-чорний барвник, що застосовується у мікроскопічній техніці для фарбування рослинних і … ГЕМАТОЛОГІЯ гематологія; ж.
(гр.)
наука про кров і кровотворні органи, вивчає їхню будову, функції та захворювання. ГЕМАТОМІЄЛІЯ (гемато... і гр., спинний мозок)
крововилив у спинний мозок. Спостерігається при закритих травмах хребта, надмірному м'язовому напруженні, ураженні … ГЕМАТОМА гематома; ж.
(гр.)
скупчення крові, обмежене навколишніми тканинами або стінками природної порожнини тіла. Виникає внаслідок крововиливу при … ГЕМАТОПОЕЗ (гемато... і гр., творення)
процес утворення, розвитку та дозрівання клітин крові людини й тварин. ГЕМАТОПОРФІРИН (гемато... і порфірин)
пігмент пурпурного кольору. В незначних кількостях міститься в сечі здорової людини; у великих кількостях виділяється при … ГЕМАТОПСІЯ (гемато... і гр., око)
крововилив в око або в його межах, спостерігається при травмах тощо. ГЕМАТОСКОПІЯ (гр.)
аналіз крові для визначення захворювання. ГЕМАТОХРОМ (гемато... і ...хром)
червона барвна речовина, що міститься в жирових краплях клітин зелених водоростей у розчинному стані. ГЕМАТОЦЕЛЕ (гемато... і гр., пухлина)
скупчення крові у людини або тварини в обмеженому просторі. Спостерігається при травмах, геморагічному запаленні … ГЕМАТУРІЯ гематурія; ж.
(гемато... і ...урія)
виділення крові з сечею. Спостерігається при захворюваннях органів сечової системи, хворобах крові, деяких … ГЕМБЕЛЬ гембель; ч.
(нім.)
рубанок. ГЕМЕЛОЛОГІЯ (лат., парний і ...логія)
галузь біології і медицини, що вивчає походження близнюків. ГЕМЕРАЛОПІЯ (гр.)
розлад зору, що характеризується зниженням світлової чутливості (різко погіршується зір в умовах зниження освітлення, у сутінках, уночі). …
| 