Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Г (1388)

<< < 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 > >>
ГЕПТАМЕТР
гептаметр; ч. (гр., семистопний) віршовий розмір, семистопний вірш.
ГЕПТАН
гептан; ч. (гр., сім) органічна сполука, безбарвна рухлива рідина з слабким запахом. Застосовують як еталон для визнанення октанового числа …
ГЕПТАРХІЯ
(гепта... і гр., влада, царство) умовний термін, запроваджений англійськими істориками 16 ст. для позначення періоду історії Англії з кінця 6 до 9 …
ГЕПТАХЛОР
гептахлор; ч. (гепта... і хлор) комплексний отрутохімікат контакто-кишкової, газоотруйної і системної дії. Використовують для передпосівної обробки …
ГЕПТАХОРД
(гепта... і ...хорд) 1. Семиструнна ліра. 2. Семиступеневий музичний звукоряд.
ГЕПТИЛРЕЗОРЦИН
(гепта... і резорцин) лікарський протиглисний засіб. Застосовують для лікування аскаридозу, трихоцефальозу тощо.
ГЕПТОД
гептод; ч. (гепта... і (електр)од) електронна лампа з сімома електродами (анодом, катодом і п'ятьма сітками). Застосовують у радіотехніці.
ГЕРІАТРІЯ
геріатрія; ж. (гр., старий та....іатрія) розділ геронтології, який вивчає особливості захворювань людей похилого та старечого віку, а також методи …
ГЕРА
Гера; ж. (гр.) у давніх греків - дочка Кроноса та Реї, сестра і дружина Зевса, цариця богів, покровителька шлюбу.
ГЕРАКЛ
Геракл; ч. (гр.) 1. Грецький міфічний герой (у римлян - Геркулес), син Зевса і жінки Алкмени, що був надзвичайно сильний. 2. перен. Силач, атлет.
ГЕРАКЛІДИ
(гр.) нащадки Геркулеса, що на початку 12 ст. до н.е. завоювали Пелопонес.
ГЕРАЛЬДИКА
геральдика; ж. (лат., геральдичне (мистецтво), від оповісник) гербознавство, допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби.
ГЕРАНЬ
герань; ж. (гр., від журавель) рід одно- й багаторічних трав'янистих рослин. Поширені переважно в помірній зоні Північної півкулі. Містять дубильні …
ГЕРБ
герб; ч. (пол., від нім., спадщина) знак держави, міста чи роду.
ГЕРБІЦИДИ
(лат., трава і ...циди) хімічні речовини для боротьби з бур'янами та іншою небажаною трав'янистою рослинністю в посівах і насадженнях культурних …
ГЕРБАРІЙ
гербарій; ч. (лат., від трава) 1. Колекція спеціально зібраних і засушених рослин, призначена для наукової обробки. 2. Установа, що зберігає …
ГЕРБАРИЗАЦІЯ
гербаризація; ж. збирання й засушування рослин для складання гербарію.
ГЕРБАТА
(лат.) чай.
ГЕРД
ч. (нім., плита, горно) пристрій (трохи нахилена площина) для промивання мулистих і зернистих руд.
ГЕРЕДИТАЛЬНИЙ
(лат.) спадковий, дідівський.
ГЕРЕНУК
парнокопитний ссавець підродини справжніх антилоп у Сомалі. Має надзвичайно довгу й тонку шию. Об'єкт мисливства. Інша назва - жирафова газель.
ГЕРИЛЬЯ
герилья; ж. (ісп., зменш. від війна) партизанська війна в Іспанії і країнах Латинської Америки. Особливо відома герилья з часу Іспанської революції …
ГЕРИЛЬЯСИ
(ісп., множ. від партизанська війна) іспанські партизани, які особливо відзначилися в партизанській війні (герильї) під час Іспанської революції …
ГЕРКОН
(гер(метичний) кон(такт)) щільно закритий перемикач з пружинними контактами, що виготовлені з феромагнітного матеріалу й стикаються під впливом …
ГЕРКУЛЕС
геркулес; ч. (гр.) 1. Персонаж давньоримської міфології (грецький відповідник - Геракл) 2. Вівсяні крупи спеціального приготування. 3. Сузір'я …
ГЕРКУЛЕСОВІ СТОВПИ
Геркулесові стовпи; сполучен. 1. Дві скелі з обох боків Гібралтарської протоки, які, за міфами, поставив Геракл на згадку про свої подвиги. 2. …
ГЕРЛСКАУТ
(англ., дівчина і розвідник) член скаутської організації дівчат. Див. також: скаутизм
ГЕРМІНАТИВНИЙ
(лат., від зародок) зародковий.
ГЕРМА
герма; ж. (гр.) придорожній чотиригранний стовп, що завершується головою або бюстом. У Стародавній Греції служили межовими знаками, покажчиками …
ГЕРМАНІДИ
сполуки германію з металами. Германіди лужних і лужноземельних металів - напівпровідники.
ГЕРМАНІЙ
германій; ч. хімічний елемент, символ Ge, ат. н. 32; сріблястий твердни крихкий метал. Застосовують як напівпровідник у радіо- та електротехніці. …
ГЕРМАНДАДА
(ісп.) братство, союз кастільських й аррагонських міст у середні віки для боротьби зі шляхтою; - свята германдата
ГЕРМАТЕНА
(гр.) статуя Гермеса й Атени з оберненими один від одного обличчям.
ГЕРМАФРОДИТ
гермафродит; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології син Гермеса й Афродіти, з'єднаний богами з німфою Салмакідою так, що тіла їх утворили єдине …
ГЕРМАФРОДИТИЗМ
гермафродитизм; ч. (гр.) наявність ознак чоловічої і жіночої статі у однієї особини. Розрізняють природний гермафродитизм, закономірно властивий …
ГЕРМЕЛІН
(гр.) горностай - символ царської влади.
ГЕРМЕНЕВТИКА
герменевтика; ж. (гр., від пояснюю) теорія тлумачення рукописних і друкованих текстів, насамперед давніх. Тепер ширше вживають поняття …
ГЕРМЕС
Гермес; ч. (гр.) 1. міф. У грецькій міфології - син Зевса, бог скотарства й пастухів, пізніше - покровитель мандрівників, торгівлі й прибутку. 2. …
ГЕРМЕТИЗАЦІЯ
герметизація; ж. забезпечення непроникності стінок і з'єднань, що обмежують потрапляння рідин і газів у внутрішні об'єми апаратів, машин, приміщень, …
ГЕРМЕТИЧНИЙ
герметичний (гр.) непроникний, щільно закритий, той, що не пропускає газу й рідини; Г-і книги - книги містичного змісту (1 - 4 ст. ), приписувані …
ГЕРОЇЗАЦІЯ
героїзація; ж. (герой) 1. Наділення когось героїчними рисами. 2. Літературно-мистецьке відображення, поетизація видатних за суспільним значенням …
ГЕРОЇЗМ
героїзм; ч. (фр., гр., воїн, богатир) найвище виявлення самовідданості й мужності під час здійснення видатних за своїм значенням дій.
ГЕРОЇКА
героїка; ж. (гр., богатирський) героїчний зміст, героїчна сторона чогось.
ГЕРОЇН
героїн; ч. (фр., англ.) похідне морфіну, болезаспокійливий засіб, пригнічує центральну нервову систему. При вживанні героїну часто виникає …
ГЕРОЙ
герой; ч. (гр., богатир, воїн, людина казкової сили й мужності) 1. В давньогрецькій релігії і міфології визначний предок, вождь або богатир. 2. …
ГЕРОЛЬД
герольд; ч. (нім.) у країнах Західної Європи за середніх віків оповісник, парламентер, церемоніймейстер при дворах королів і великих феодалів, …
ГЕРОНТ
(гр., букв. - стара людина) в Стародавній Греції член ради старійшин (геру-сії).
ГЕРОНТОЛОГІЯ
геронтологія; ж. (гр.) наука, що вивчає закономірності старіння живих організмів, у тому числі людини.
ГЕРОНТОМОРФОЗ
геронтоморфоз; ч. (гр., старий і ...морфоз) еволюція шляхом змін, що виникають на пізніх стадіях розвитку організму. Поняття "геронтоморфоз" …
ГЕРОСТРАТ
(гр.) 1. Грек, який у 356 р. до н. е. з метою прославитися підпалив одне з семи чудес світу - храм Діани в Ефесі. 2. перен. Людина, що прагне …

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.