Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Г (1388)

<< < 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 > >>
ГЛЕТ
глет; ч. (нім., рівність, слизькість) технічна назва окису свинцю РbО.
ГЛЕТЧЕР
глетчер; ч. (нім., від лат., лід) льодовик.
ГЛОБІГЕРИНА
(лат., куля й несу) рід тварин типу найпростіших ряду форамініфер. Зустрічаються в планктоні переважно теплих морів. Раковини загиблих Г. становлять …
ГЛОБАЛЬНІСТЬ
глобальність; ж. (фр., загальний, всесвітній, від лат., куля) 1. Всебічність. 2. геогр. Принцип, який вимагає обовязкового співвідношення …
ГЛОБАЛЬНИЙ
глобальний (фр., загальний, всесвітній, від лат., куля) 1. Взятий в цілому, загальний, всебічний (напр., Г. договір). 2. Поширений на всю земну …
ГЛОБУЛІНИ
(лат., кулька) поширена в природі група тваринних і рослинних білків. Входять до складу цитоплазми, плазми крові й лімфа вищих тварин і …
ГЛОБУЛИ
(лат., кулька) невеликі темні утворення всередині світлих туманностей.
ГЛОБУЛЯРНИЙ
глобулярний (фр., від лат., кулька) кулястий.
ГЛОБУС
глобус; ч. (лат., куля) модель земної кулі, Місяця, Марса або іншої планети, яка відображає в певному масштабі їхню поверхню з основними об'єктами; …
ГЛОКЕНШПІЛЬ
(нім., від дзвіночок і гра) ударний музичний інструмент, звуки якого імітують дзеленчання дзвіночків.
ГЛОКСИНІЯ
глоксинія; ж. рід багаторічних трав'янистих рослин та напівкущів родини геснерієвих. Батьківщина - Бразілія. Розводять як декоративну рослину в …
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ
(лат., клубок, кулька і нефрит) те саме, що й нефрит.
ГЛОСА
глоса; ж. (лат.) 1. Маловживане чи незрозуміле слово, вираз і пояснення до нього. 2. Трюк, у якому замість загальновживаного використано менш …
ГЛОСАРІЙ
глосарій; ч. (лат.) тлумачний словник рідко вживаних слів і виразів.
ГЛОСАТОР
(лат.) тлумачник старовинних і малозрозумілих слів.
ГЛОСЕМАТИКА
глосематика; ж. (гр., мова) лінгвістична теорія, що орієнтується на схематизований опис мовної структури й абстрагується від конкретно-звукового і …
ГЛОСИТ
глосит; ч. (гр., язик) запалення язика у людини, яке спричинюється стоматитом, деякими захворюваннями крові, авітамінозами тощо.
ГЛОСОЛАЛІЯ
(гр., мова і базікання) 1. В релігійних культах деяких сект - вигукування в стані екстазу безглуздих слів, звукосполучень, що сприймаються …
ГЛОСОПТЕРИС
(гр., язик, язичок і папороть) рід викопних рослин класу насінних папоротей відділу голонасінних. Була поширені в палеозої. Див. також: палеозой
ГЛОТОГОНІЯ
глотогонія; ж. (гр.) 1. Походження мови. 2. Розділ мовознавства, що вивчає походження й розвиток мови.
ГЛОТОХРОНОЛОГІЯ
глотохронологія; ж. (гр., мова й хронологія) 1. Розділ лексиколога. Вивчає темпи мовних змін, щоб визначити ступінь давності виникнення окремих …
ГЛЮКАГОН
(гр., солодкий і го(рмо)н) гормон підшлункової залози. Бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини й тварин. Підвищує …
ГЛЮКОЗА
глюкоза; ж. (гр., солодкий) виноградний цукор, вуглевод групи моносахаридів, безбарвні кристали, солодкі на смак. Міститься в тваринних і рослинних …
ГЛЮКОЗИДИ
(глюкоза) речовини, молекули яких складаються із залишків глюкози і якої-небудь іншої органічної сполуки. Поширені в організмі людини, тварин і …
ГЛЮКОЗУРІЯ
(гр., солодкий і ...урія) мед. глікозурія; виділення цукру (глюкози) з сечею. Спостерігається при цукровому діабеті, деяких отруєннях, нервових …
ГЛЮКОПРОТЕЇДИ
(глюкоза і протеїди) складні білки, що містять вуглеводи. Г. виявлені в організмі людини, тварин і рослин. Містяться головним чином у хрящах, …
ГЛЮТАМІНАЗА
(лат., клей і аміни) фермент з групи дезамідаз, який каталізує гідроліз і синтез глютаміну. Дуже поширений у тваринних і рослинних організмах. …
ГЛЮТАМІНОВА КИСЛОТА
(лат., клей і аміни) амінокислота, входить до складу білків та важливих низькомолекулярних сполук. Відіграє значну роль в азотистому …
ГЛЮТАТІОН
азотиста органічна сполука небілкової природи. Входить до складу клітин усіх живих організмів. Бере участь в окисно-відновних процесах.
ГЛЮТЕЛІНИ
прості білки рослинного походження. Містяться головним чином у насінні злаків. Г. деяких злаків називають глютенінами.
ГЛЮТИН
(лат., клей) клей тваринного походження, який виварюють з сухожилля, хрящів та ін.
ГЛЯНЦГОЛЬД
(нім., від блиск і золото) "рідке золото", в'язка бура рідина, в якій є золото; застосовують для розпису на фарфорі.
ГЛЯНЦЗИЛЬБЕР
глянцзильбер; ч. (нім., , від блиск і срібло) рідина, що містить платину або паладій; застосовують для живопису на фарфорі.
ГЛЯЦІОДИСЛОКАЦІЯ
(лат., лід і дислокація) деформація гірських порід, що становлять ложе льодовика, від дії його ваги й рухую
ГЛЯЦІОЛОГІЯ
гляціологія; ж. (лат., лід і ...логія) наука про льодовики, їхнє походження, фізичні властивості, розвиток, географічне поширення та можливість …
ГЛЯЦІОСФЕРА
гляціосфера; ж. (лат., лід і сфера) сезонна оболонка з снігу й льодового покриву в полярних і помірних широтах. Взимку займає близько 1/5 поверхні …
ГЛЯЦІОТЕКТОНІКА
(лат., лід і тектоніка) те саме, що й гляціодислокація.
ГНАФАЛІУМ
(здогадно гр., бавовник) рід одно-, дво- або багаторічних трав'янистих, рідше напівкущових рослин родини складноцвітих. Поширені по всій земній …
ГНЕЙС
гнейс; ч. (нім.) метаморфічна гірська порода, що складається переважно з польового шпату, а також кварцу та кольорових мінералів. Застосовують для …
ГНЕТУМ
(малайське) рід тропічних рослин. Ліани, невеликі дерева або кущі. Деякі види вирощують у Південній Азії для одержання їстівного насіння та олії.
ГНОМОН
гномон; ч. (гр., букв. - знавець) стародавній астрономічний інструмент, що складається з вертикального стрижня на горизонтальній площині. За …
ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ
гносеологічний (гр.) той, що стосується гносеології.
ГНОСЕОЛОГІЯ
гносеологія; ж. (гр.) вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання.
ГНОСТИК
гностик; ч. (гр.) послідовник гностицизму.
ГНОСТИКА
геогностика; ж. (гр.) вище релігійне звання у давніх греків і римлян.
ГНОСТИЦИЗМ
гностицизм; ч. (гр., пізнавальний, той, хто пізнає) релігійна система, , що поєднали в собі ідеї раннього християнства з ідеями релігій …
ГНОТОБІОЛОГІЯ
(гр., відомий, очевидний та біологія) галузь експериментальної біології, що займається одержанням і вирощуванням лабораторних тварин, в організмі …
ГНОТОБІОТИКА
(гр., відомий, очевидний та біологія) галузь експериментальної біології, що займається одержанням і вирощуванням лабораторних тварин, в організмі …
ГНУ
гну; ч. або ж. (з афр. мов) рід антилоп.
ГОАЦИН
(інд.) вид птахів ряду куроподібних. Поширений в Південній Америці. Мають неприємний запах, м'ясо їх не їстівне.

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.