Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Д (1147)

<< < 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 > >>
ДИПТИХ
диптих; ч. (гр., подвійний, складений удвоє) 1. У давніх греків вкрита воском дощечка для письма. 2. Двостулковий складень з живописним …
ДИРЕКТ
(англ., прямий) в боксі - прямий удар.
ДИРЕКТИВА
директива; ж. (фр., від лат., керую, направляю) 1. Розпорядження, керівна вказівка, настанова, що її дають вищі органи нижчестоящим, керівник - …
ДИРЕКТОГРАФІЯ
(лат., прямий, безпосередній і ...графія) спосіб виготовлення кліше безпосереднім зніманням на цинкові або мідні пластини з подальшим травленням їх.
ДИРЕКТОПЛАТ
(лат., прямий і нім., плоский) різновид копіювальної розмножувальної машини з талером і рухомими планками з поділками.
ДИРЕКТОР
директор; ч. (фр., від лат., спрямовую, керую) керівник, голова підприємства, установи, навчального закладу тощо.
ДИРЕКТОРІЯ
директорія; ж. (фр., від лат., управління, керівництво) 1. Колегія правителів у Франції (1795-1799 рр.). 2. Український національний уряд у 1918- …
ДИРЕКТОРАТ
директорат; ч. орган управління якоюсь галуззю діяльності на чолі з директором.
ДИРЕКТРИСА
директриса; ж. (лат., напрямна) 1. Така пряма лінія, що відношення віддалі між будь-якою точкою кривої та її фокусом до віддалі між тією самою …
ДИРЕКЦІОН
дирекціон; ч. (фр., букв. - керівництво, від лат., напрям) 1. Додатковий нотний стан й оркестровій партії першої скрипки, фортепіано, акордеона, на …
ДИРЕКЦІЯ
дирекція; ж. (лат., напрям, від керую, спрямовую) 1. Керівний орган підприємства, установи, навчального закладу. 2. Будівля, де міститься цей …
ДИРИГЕНТ
диригент; ч. (лат., направляючий) особа, що керує колективним виконанням музичного твору (оркестром, хором, ансамблем, оперною або балетною трупою …
ДИРИЖАБЛЬ
дирижабль; ч. (фр., букв. - керований) керований аеростат видовженої форми з гвинтомоторною установкою.
ДИРХАМ
(араб.) 1. Древня арабська срібна монета, яку карбували з 695 р. 2. Розмінна монета Йорданії, 1/10 йорданського динара. 3. Грошова одиниця …
ДИС...
(гр., лат.) префікс, що означає утруднення, порушення, розлад, поділ, втрату, позбавлення; надає поняттю, до якого додається, негативного або …
ДИСАХАРИДИ
(гр.) кристалічні вуглеводи, молекули яких складаються з залишків двох моносахаридів. Найпоширенішими Д. є сахароза, лактоза тощо. Багато Д.- цінні …
ДИСБАКТЕРІОЗ
дисбактеріоз; ч. (гр.) якісна зміна бактеріальної мікрофлори організму, головним чином, кишечника.
ДИСБАЛАНС
дисбаланс; ч. (гр.) неврівноваженість обертових деталей машини щодо їхньої осі.
ДИСГАРМОНІЯ
дисгармонія; ж. (гр.) 1. Порушення закономірного поєднання музичних тонів, немилозвучність, різноголосся, розлад. 2. Відсутність розмірності, …
ДИСЕМІНАЦІЯ
дисемінація; ж. (лат., від розсіваю) поширення мікробів або пухлинних клітин з первинного вогнища по організму людини й тварин; відбувається по …
ДИСЕНТЕРИ
(англ., від лат., не погоджуюсь) в Англії 16 - 18 ст. особи, що відійшли від пануючої церкви.
ДИСЕРТАНТ
дисертант; ч. (лат., той, хто розглядає, досліджує) особа, яка готує або прилюдно захищає дисертацію на здобуття вченого ступеня.
ДИСЕРТАЦІЯ
дисертація; ж. (лат., розвідка, дослідження, від досліджую) дослідження, розвідка, наукоиий твір, праця для прилюдного здобуття вченого ступеня.
ДИСИДЕНТ
дисидент; ч. (лат., незгодний) 1. Незгодний, відступник, бунтівник. 2. У Західній Європі - особа, погляди якої розходяться з догматами пануючої …
ДИСИМІЛЯЦІЯ
дисиміляція; ж. (лат., несхожий) 1. Розклад органічних сполук в організмах. 2. лінгв. Заміна у слові одного з двох однакових або схожих звуків …
ДИСИМУЛЯЦІЯ
дисимуляція; ж. (лат., від приховую) приховування захворювання чи окремих його ознак. Протилежне - симуляція.
ДИСИПАТИВНИЙ
(лат., розкиданий) пов'язаний з втратами механічної енергії, частина якої з часом перетворюється на інші види енергії.
ДИСИПАЦІЯ
дисипація; ж. (лат., від розсіюю) 1. Розсіювання атмосфери планет внаслідок переходу молекул газів з атмосфери планети до космічного простору. 2. …
ДИСК
диск; ч. (гр.) 1. Простий диск, кругла пластина. 2. Снаряд сочевицеподібної форми для метання у легкій атлетиці. 3. Видима поверхня небесних тіл.
ДИСКАНТ
дискант; ч. (дис... і лат., спів) 1. Високий дитячий голос у хлопчиків, відповідний жіночому сопрано. 2. Хлопчик з таким голосом. 3. Партія в …
ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ
дискваліфікація; ж. (гр.) 1. Позбавлення спортсмена (або команди) права брати участь у спортивних змаганнях за технічні порушення правил змагання, …
ДИСКОБОЛ
дискобол; ч. (гр.) спортсмен-метальник диска.
ДИСКОГРАФІЯ
(диск і ...графія) складання простих та розширених каталогів грамофонних пластинок, їхніх покажчиків.
ДИСКОМІЦЕТИ
(диск і ...міцети) група сумчастих грибів. Відомі сапрофіти та паразити (ушкоджують деякі сільськогосподарські рослини); окремі види (напр., …
ДИСКОМФОРТ
дискомфорт; ч. (дис... і комфорт) незручність, відсутність належних умов, потрібних для нормальної життєдіяльності людини, виконання певної роботи …
ДИСКОНТ
дисконт; ч. (англ., іт., фр., від лат., рахую) 1. Облік векселів; купівля векселів у векселетримачів до закінчення терміну їх оплати. 2. Знижка, …
ДИСКОНТЕР
дисконтер; ч. (англ.) фірма, що здійснює операції купівлі-продажу скарбничих і звичайних векселів.
ДИСКОНТНА ПОЛІТИКА
політика підвищення або зниження ставок за купівлю векселів центральними емісійними банками країн для регулювання попиту й пропозиції позичкових …
ДИСКОРДАНТНІСТЬ
(лат., не відповідаю, не узгоджуюсь) несхожість між близнюками за якою-небудь ознакою (пор. конкордантність).
ДИСКОС
(гр.) церковне блюдце у православних церквах для різних потреб.
ДИСКОТЕКА
дискотека; ж. (гр.) 1. Зібрання або сховище грампластинок. 2. Танцювальний вечір.
ДИСКРЕДИТАЦІЯ
дискредитація; ж. (фр., підривати довір'я) позбавлення довіри до когось, підривання авторитету, приниження гідності певної особи і т. ін.
ДИСКРЕДИТУВАТИ
дискредитувати (фр.) підривати довір'я до когось; применшувати значення чогось.
ДИСКРЕТИЗАЦІЯ
дискретизація; ж. (лат., поділений, переривчастий) перетворення неперервної величини на дискретну; здійснюють при обчислюваннях, вимірюванні, …
ДИСКРЕТНІСТЬ
дискретність; ж. (лат.) мовчазність, делікатність.
ДИСКРЕТНИЙ
дискретний (лат.) роздільний, перервний протиставляється неперервному. Напр., система цілих чисел є дискретною на відміну від системи дійсних …
ДИСКРЕЦІЙНИЙ
дискреційний (фр., залежний від власного розсуду) 1. Делікатний, мовчазний. 2. Самовільний, той, що чинить так, як вважає за потрібне.
ДИСКРИМІНАНТ
дискримінант; ч. (лат., розрізняючий) вираз, складений з коефіцієнтів алгебричного рівняння, який дорівнює 0 тоді й тільки тоді, коли серед коренів …
ДИСКРИМІНАЦІЯ
дискримінація; ж. (лат., від розрізняю, розділяю) 1. Обмеження або позбавлення прав певної категорії громадян за расовою чи національною …
ДИСКУРС
дискурс; ч. (лат.) розмова, словесна розправа.

<< < 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.