Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Д (1147)

<< < 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 >>
ДУКАТ
дукат; ч. (іт., від герцог) 1. Старовинна візантійська і західноєвропейська золота монета. 2. Жетон, монета, що носять жінки; личман, дукач.
ДУКТИЛОМЕТР
(лат., тягучий і ...метр) прилад для визначення дуктильності (тягучості) матеріалів (асфальту, смоли, фарби тощо).
ДУЛЬЦІНЕЯ
(ісп.) 1. Поетичне ім'я, яким Дон-Кіхот називав свою кохану - Альдонсу. 2. перен. Кохана, люба.
ДУЛЬЦИН
(лат., солодкий) синтетична солодка речовина; безбарвні кристали, в 200 раз солодша за цукор. Застосовують у дієтичних харчових виробах, напр., …
ДУЛЬЦИФІКАЦІЯ
(лат., солодкий і ...фікація) підсолоджування чогось.
ДУМ-ДУМ
дум-дум; ч. розривні кулі з хрестовидним надрізом чи порожниною в головній частині. Від назви місця виготовлення - Дум-Дум, поблизу Калькутти …
ДУМПЕР
думпер; ч. (англ., від звалювати) самоскидна машина, якою перевозять на невелику віддаль сипкі вантажі.
ДУМПКАР
думпкар; ч. (англ., від звалювати , викидати і візок) вантажний залізничний напіввагон з кузовом, що має пневматичний пристрій для розвантажування.
ДУНІТ
магматична гірська порода, що складається переважно з олівіну, чорного, зеленого кольору. Використовують як вогнетрив. Від назви гори Дун у Новій …
ДУНДЕР
(євр.) грім дундер свисне - грім поб'є.
ДУНСТ
дунст; ч. (нім., чад, пара) 1. Найдрібніший калібр шроту. 2. Проміжний продукт мелива (між крупами й борошном).
ДУО
(лат., два) стародавня назва інструментального дуета.
ДУОВІРИ
(лат., від два і муж) у Стародавньому Римі дві найвищі службові особи в колоніях і муніципіях; дуумвіри.
ДУОДЕНАЛЬНИЙ
дуоденальний (лат., по дванадцяти) дванадцятипалий; той, що стосується дванадцятипалої кишки; Д-е зондування - одержання вмісту дванадцятипалої …
ДУОДЕЦИМА
дуодецима; ж. (лат., дванадцята) муз. 1. Дванадцятий ступінь діатонічної гами. 2. Інтервал між першим і дванадцятим ступенями. Див. також: гама
ДУОДЕЦИМАЛЬНИЙ
дуодецимальний (лат.) дванадцятий; Д-а система числення - система, за якою кожна вища одиниця складається з 12 нижчих.
ДУОЛЬ
(лат., два) дводольна ритмічна фігура в музиці.
ДУПЕЛЬ
дупель; ч. (нім.) баранчик, великий птах з роду бекасів.
ДУПЛЕКС
дуплекс; ч. (лат., подвійний) 1. Двосторонній зв'язок по одному проводу одночасно в обох напрямах. 2. Здвоєна машина, для чесання льону. 3. …
ДУПЛЕТ
дуплет; ч. (фр., подвоєний) 1. У більярдній грі удар шаром в інший шар, що, вдарившись об борт, відскакує і потрапляє в лузу. 2. Два швидкі …
ДУР
дур; ч. (лат., твердий) муз. мажорний лад. Протилежне - моль.
ДУРБАР
(перс.) 1. Двір, резиденція монарха, рада знаті при монарху в середньовічних мусульманських державах; урочистий прийом. 2. Шахський двір у …
ДУРО
(ісп., букв. - твердий) старовинна іспанська срібна монета.
ДУРОМЕТР
прилад для визначення твердості різних матеріалів, зокрема гуми. Інша назва - твердомір; те саме, що й дюрометр.
ДУРРА
дурра; ж. (араб., перлина) вид трав'янистих однорічних рослин роду сорго родини злакових. Вирощують як харчову й технічну культуру переважно в …
ДУТАР
дутар; ч. (перс., дотар, від до - два і тар - струна) щипковий інструмент, поширений у таджиків, туркменів, узбеків.
ДУУМВІРАТ
дуумвірат; ч. (лат.) спільне правління дуумвірів. Див. також: дуумвіри
ДУУМВІРИ
(лат.) у Стародавньому Римі - дві найвищі службові особи в колоніях і муніципіях.
ДУФАТИ
(чеськ.) 1. Бути занадто самовпевненим, зарозумілим. 2. Вірити, сподіватися.
ДУХАН
духан; ч. (араб., дуккан - крамниця) корчма, невеликий ресторан на Кавказі і на Близькому Сході.
ДУЦЗЮНЬ
(кит.) губернатор у Китаї в 1911-49 рр.
ДУШАМ
(тур.) ворог.
ДХАРМА
(санскр.) одне з центральних понять давньоіндійської філософії, що означає закон, правило, принципи, мораль, слово; у релігійних системах - бог, …
ДХОЛ
(вірм.) 1. Чотиригранний стрижень, який гострим кінцем забивають у кам'яну стінку. 2. муз. Вірменський музичний інструмент типу барабана.
ДЮБЕЛЬ
дюбель; ч. (нім., закріпка, шип) чотиригранний стрижень, що його гострим кінцем забивають у кам'яну стінку; в тупому кінці Д. є отвір з різьбою, …
ДЮГОНЬ
дюгонь; ч. (фр., морська корова) рослиноїдний морський ссавець ряду сиреноподібних. Поширений переважно в Індійському океані.
ДЮЗА
дюза; ж. (нім., сопло, насадка) пристрій для розпилювання рідини.
ДЮЙМ
дюйм; ч. (гол., великий палець) міра довжини в англійській і російській системах мір (2,54 см). Див. …
ДЮК
Давидюк (фр.) герцог; високий дворянський титул у Західній Європі. Див. також: герцог
ДЮКЕР
дюкер; ч. (нім., від лат., веду) напірний водовід, прокладений нижче від дна річки чи каналу, по схилах та дну яру, під залізницею або дорогою …
ДЮНИ
(нім.) нанесені вітром піщані асиметричні горби, що утворюються на узбережжях морів, озер і великих річок. Див. також: бархани
ДЮРАБЛЬ
(фр., міцний, стійкий) сорт озимої пшениці.
ДЮРАЛЮМІНІЙ
дюралюміній; ч. (лат., твердий і алюміній) збірна назва сплавів алюмінію з міддю, магнієм, марганцем та деякими іншими хімічними елементами.
ДЮРОМЕТР
(фр., твердий і ...метр) прилад для визначення твердості різних матеріалів, зокрема гуми. Інша назва - твердомір.
ДЮРУТОЛЬ
(фр., твердий і лат., олія) тверда кокосова олія; застосовують у миловарінні.
ДЮШЕС
дюшес; ч. (фр., герцогиня) назва кількох десертних сортів груші з соковитими плодами.
ДЯФ
(азерб.) азербайджанський ударний музичний інструмент типу бубна.

<< < 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.