Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Д (1147)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
ДЕБІТ
дебіт; ч. (лат.) 1. Збут, легкий продаж краму. 2. Кількість води, нафти, газу, що надходить з джерела або свердловини за одиницю часу, напр., Д. …
ДЕБІТОР
дебітор; ч. (лат., зобов'язаний) боржник.
ДЕБАЕГРАМА
рентгенограма полікристала. Від прізвища голландського фізика П. Дебая.
ДЕБАРКАДЕР
дебаркадер; ч. (фр., від розвантажувати, висаджувати на берег) 1. Плавуча пристань. 2. Станційна платформа, біля якої зупиняються поїзди.
ДЕБАТИ
дебати; мн. (фр., від сперечатися) обмін думками на зборах, засіданні; дискусія.
ДЕБЕНТУРА
(лат., я винен) митне свідоцтво на повернення мита.
ДЕБЕТ
дебет; ч. (лат., він винен) ліва сторона бухгалтерського рахунку, на якій відображають господарські операції.
ДЕБЛОКУВАННЯ
деблокування; с. (де... та блокування) 1. Бойові дії з метою визволення блокованих військ, кораблів, торговельних суден у портах, фортецях; …
ДЕБОШ
(фр.) буйство, бешкет, бійка.
ДЕБОШИРИТИ
(фр.) бешкетувати.
ДЕБУРБАЖ
(фр., від очищати від бруду) відстоювання виноградного сусла перед бродінням при виготовленні білих виноградних вин.
ДЕБЮТ
дебют; ч. (фр., букв. - початок) 1. Перший виступ актора на сцені взагалі або в даному театрі, 2. Перший виступ на якомусь поприщі. 3. Початкова …
ДЕВІАЦІЯ
девіація; ж. (лат., відхиляюсь) 1. Зміна середніх стадій ембріонального розвитку органа, що призводить до змін його будови у дорослого …
ДЕВІЗ
девіз; ч. (фр., число) 1. Коротке, стисле формування провідної програми, ідеї і т. ін. 2. Слово чи вислів як псевдонім автора. 3. Напис на гербі, …
ДЕВІЗИ
(фр., кошторис) платіжні засоби (боргові вимоги і зобов'язання) в чужоземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків.
ДЕВІЗНИЙ
девізний той, що належить до девізів; Д-а політика - метод впливу держави на рух курсу національної валюти через купівлю-продаж іноземної валюти.
ДЕВАДАСІ
(інд.) виховувані при індуїстських храмах дівчата, що виконують релігійні танці.
ДЕВАЛЬВАЦІЯ
девальвація; ж. (де... і лат., маю вартість) зниження курсу національної чи міжнародної (регіональної) валютно-грошової одиниці щодо валют інших …
ДЕВАНАГАРІ
деванагарі; с. (санскр.) складове письмо багатьох сучасних індійських мов. Походить від давньоіндійського письма брахмі.
ДЕВАСТАЦІЯ
девастація; ж. (лат., від спустошую, розорюю) комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інвазійних та інфекційних захворювань людини, …
ДЕВОН
девон; ч. четвертий період палеозойської ери геологічної історії Землі. Розпочався близько 400 млн. років тому, тривав 60 млн. років. Відклади цього …
ДЕВОТ
(лат.) святоша, дуже віруюча людина.
ДЕВТЕРАГОНІСТ
(гр., другий актор) у давньогрецькому театрі другий з трьох акторів учасників драми у давньогрецькому театрі. Введений Есхілом. Д. був підлеглий …
ДЕГІДРАЗИ
(де... і гр., вода) ферменти, що уповільнюють або прискорюють реакції відщеплення води від органічних речовин в організмах.
ДЕГІДРАТАЦІЯ
дегідратація; ж. (де... і гідратація) відщеплення води від молекул хімічних сполук. Протилежне - гідратація.
ДЕГІДРАТОР
(де... і гр., вода) апарат для видалення води з холодильних та інших пристроїв.
ДЕГІДРОГЕНІЗАЦІЯ
дегідрогенізація; ж. (де... і гідрогенізація) відщеплення водню від молекул хімічних сполук. Протилежне - гідрогенізація.
ДЕГІДРОГЕНАЗИ
(де... і лат., водень) ферменти, що каталізують окислювально-відновні реакції, відщеплюючи водень від органічної речовини.
ДЕГАЖЕ
(фр., від відокремлювати, звільнятись) різновид атаки у фехтуванні, коли рапіра чи шпага атакуючого відводиться від зброї противника, щоб завдати …
ДЕГАЗАТОР
дегазатор; ч. 1. Машина, прилад для дегазації. 2. Речовина, що знешкоджує газ, напр. активне вугілля, хлорне вапно. 3. Особа, яка здійснює …
ДЕГАЗАЦІЯ
дегазація; ж. (де... і газ) 1. Знезараження місцевості, одягу, зброї тощо від отруйних речовин. 2. Видалення рудникового газу або газо-повітряної …
ДЕГЕЛЬМІНТИЗАЦІЯ
дегельмінтизація; ж. (де... і гельмінти) розділ девастації, комплекс лікувально-профілактичних заходів, за допомогою яких звільняють людей і тварин …
ДЕГЕНЕРАТ
дегенерат; ч. (лат., виродок, вироджений) людина, якій притаманні ознаки виродження фізичного або духовного.
ДЕГЕНЕРАТИВНИЙ
дегенеративний (лат.) вироджений; той, що вироджується, має ознаки дегенерації.
ДЕГЕНЕРАЦІЯ
дегенерація; ж. (лат., від вироджуюсь) 1. Виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму. 2. Процес …
ДЕГЕРОЇЗАЦІЯ
дегероїзація; ж. (де... і героїзація) в художній творчості свідомий відхід від героїчного пафосу й героїчних образів.
ДЕГРА
(фр., від жирний, жировий) жирувальний матеріал, застосовуваний у шкіряному виробництві.
ДЕГРАДАЦІЯ
деградація; ж. (лат., зниження) занепад, погіршення, рух назад, втрата певних властивостей.
ДЕГРАДУВАТИ
деградувати (лат., знижую) поступово втрачати цінні якості, занепадати.
ДЕГРЕСІЯ
дегресія; ж. (лат., від схожу, спускаюсь) 1. Падіння, спуски, сходження. 2. фін. Пропорційне оподаткування зі зниженням процентної ставки для …
ДЕГУМУВАННЯ
дегумування; с. (де... і лат., камедь, клей) видалення клею з натурального шовку кип'ятінням у розчині мила.
ДЕДАЛ
(гр.) давньогрецький міфічний скульптор і будівничий, який спорудив для крітського царя Міноса лабіринт.
ДЕДВЕЙТ
дедвейт; ч. (англ., букв. - тягар) повна вантажопідйомність судна (сумарна вага вантажу, пасажирів, екіпажу, палива тощо).
ДЕДЕРОН
дедерон; ч. назва різновиду синтетичного волокна з поліамідів, подібного до капрону. Застосовують для виготовлення технічних виробів. Від німецької …
ДЕДИКАЦІЯ
(лат., від посвячую) присвята.
ДЕДИФЕРЕНЦІАЦІЯ
(де... і диференціація) спрощення структури клітин, пов'язане з втратою ними ознак спеціалізації.
ДЕДРАМАТИЗАЦІЯ
дедраматизація; ж. (де... і драматизація) літ. відмова від драматичної побудови сюжету в художньому творі й заміна його хронікальним зображенням.
ДЕДУКТИВНИЙ
дедуктивний заснований на дедукції, Д. метод - спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, …
ДЕДУКЦІЯ
дедукція; ж. (лат., від відводжу, виводжу) 1. Метод дослідження від загального до окремого. 2. фіаос. Одна з форм умовиводу, коли на основі …
ДЕЕМУЛЬСАТОР
деемульсатор; ч. (де... і емульсія) установка для відокремлення нафти від води.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.