Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Д (1147)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
ДЕЛІРІЙ
делірій; ч. (лат., від божеволію) порушення свідомості людини при деяких інфекційних захворюваннях, отруєннях (напр., алкоголем), запальних …
ДЕЛІЯ
(тур.) довгий кожух на ведмежому чи вовчому хутрі.
ДЕЛАМІНАЦІЯ
(лат., поділяю на шари, прошарки) один з шляхів утворення гаструли, при якому клітини зародка дробляться в напрямі, паралельному його поверхні.
ДЕЛЕГАТ
делегат; ч. (лат., посланець) обраний або призначений представник, уповноважений держави, організації, установи, колективу, що представляє їхні …
ДЕЛЕГАЦІЯ
делегація; ж. (лат., вислання) група делегатів від держави, організації, установи тощо.
ДЕЛЬКРЕДЕРЕ
делькредере; с. (нім., порука, від іт., на віру) угода - зобов'язання агента (комісіонера) відшкодовувати збитки, що виникають у разі …
ДЕЛЬТА
дельта; ж. (гр.) 1. Четверта літера грецького алфавіту. 2. Низовинна ділянка суходолу у гирлі річки. 3. фін. Зміна ціни опціону на майбутню …
ДЕЛЬТА-
у складних словах означає стан речовини (напр., дельта-залізо) або зв'язок з дельта-частинками (напр., дельта-проміння).
ДЕЛЬТА-ДЕРЕВИНА
дельта-деревина; ж. те саме, що й лігнофоль.
ДЕЛЬТА-ЗАЛІЗО
дельта-залізо; с. структура заліза, в якій воно перебуває при температурі 1401 - 1539° С.
ДЕЛЬТА-ПРОМІННЯ
дельта-проміння; с. потік електронів, що їх вибивають швидкі заряджені частинки з оболонок атомів; дельта-електрони.
ДЕЛЬТА-ЧАСТИНКИ
дельта-частинки; мн. електрони, з яких складається дельта-проміння.
ДЕЛЬФІЙСЬКИЙ МЕТОД
один з методів науково-технічного прогнозування. Полягає в систематичному збиранні думок експертів і одержанні на цій основі надійної узагальненої …
ДЕЛЬФІНІЙ
дельфіній; ч. (гр., від дельфін) рід багаторічних трав'янистих рослин родини жовтецевих. Поширені в Європі, Азії, Північній Америці та Східній …
ДЕЛЬФІНАРІЙ
дельфінарій; ч. (гр.) штучний морський акваріум для утримування дельфінів, дресирування та показування їх відвідувачам. Див. …
ДЕЛЬФІНИ
(гр.) підродина морських ссавців ряду китоподібних. Поширені в багатьох морях і океанах. Характеризуються рядом анатомо-морфологічних і …
ДЕЛЮВІЙ
делювій; ч. (лат., змиваю) продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), що нагромаджуються біля підніжжя гір і височин.
ДЕМІКОТОН
демікотон; ч. (фр.) смугаста бавовняна матерія для підкладки.
ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ
демілітаризація; ж. (де... і мілітаризація) роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території …
ДЕМІМОНД
(фр., букв. - напівсвіт) середовище розбещених продажних жінок у буржуазному суспільстві, які манерами й способом життя намагаються наслідувати …
ДЕМІСЕЗОННИЙ
демісезонний (фр., перехідна пора року) придатний для носіння навесні й восени.
ДЕМІУРГ
деміург; ч. (гр.) 1. Давньогрецький майстер, ремісник, художник. 2. Вища урядова особа в дорійських державах. 3. Творець світу, Бог. 4. Ідеальне …
ДЕМІФІЗАЦІЯ
(де... і міф) розвінчання міфу.
ДЕМАГОГ
демагог; ч. (гр., букв. - вождь народу) 1. В Стародавній Греції політичний діяч демократичного напряму. 2. Особа, яка намагається завоювати …
ДЕМАГОГІЯ
демагогія; ж. (гр., від народ і веду) обман брехливими обіцянками, лозунгами, лестощами, навмисним перекрученням фактів тощо. Широко …
ДЕМАНТОЇД
(нім., алмаз і ...оїд) мінерал класу силікатів, прозорий, зелений різновид гранату. Дорогоцінний камінь.
ДЕМАРКАЦІЙНИЙ
демаркаційний (демаркація) прикордонний, розмежувальний; Д-а лінія - умовний тимчасовий кордон між воюючими державами на час перемир'я; лінія, що …
ДЕМАРКАЦІЯ
демаркація; ж. (фр., розмежування) 1. Зона запалення, що утворюється в живій тканині на межі з ділянкою відмерлої. 2. Визначення лінії державного …
ДЕМАРШ
демарш; ч. (фр., букв. - дія, виступ) дипломатичні дії, заходи держави, спрямовані на застереження уряду іншої держави від певних дій, на те, щоб …
ДЕМАСКУВАННЯ
демаскування; с. (фр., зняти маску) порушення маскування, розкриття, виявлення військових об'єктів перед противником.
ДЕМЕНТУВАТИ
(фр.) заперечувати, спростовувати.
ДЕМЕНЦІЯ
деменція; ж. (лат., безумство) слабоумство, що виникає в людини як результат деякого ураження головного мозку при атеросклерозі, епілепсії тощо.
ДЕМЕРЕДЖ
демередж; ч. (англ., букв. - простій) штраф за простій судна під час навантаження або розвантаження понад обумовлений договором строк.
ДЕМЕТРА
Деметра; ж. (гр.) у давньогрецькій міфології спочатку богиня родючості й хліборобства, згодом і покровителька шлюбу та родинного життя. У римлян Д. …
ДЕМИ
(гр.) автономні дрібні міста, селища у Стародавній Аттіці.
ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ
демобілізація; ж. (гр.) 1. Переведення збройних сил й економіки держави з військового стану на мирний. 2. Скорочення збройних сил держави. 3. …
ДЕМОГРАФІЯ
демографія; ж. (гр., народ і ...графія) наука про склад і рух населення, закономірності його розвитку.
ДЕМОДЕКОЗ
інвазійна хвороба тварин (іноді людини), що її спричинюють кліщі родини демодецидів. Інша назва - залозниця.
ДЕМОДУЛЯТОР
демодулятор; ч. пристрій, що здійснює демодуляцію.
ДЕМОДУЛЯЦІЯМОДУЛЯЦІЯ
виділення низькочастотних коливань з високочастотних модульованих коливань.
ДЕМОКРАТ
демократ; ч. 1. Прихильник демократії. 2. Член демократичної партії.
ДЕМОКРАТІЯ
демократія; ж. (гр., народовладдя, від народ і влада) форма державного керівництва і загалом політичної організації суспільства, що …
ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ
демократизація; ж. утвердження принципів демократії, встановлення демократичного ладу, проведення демократичних заходів.
ДЕМОКРАТИЗМ
демократизм; ч. 1. Визнання і здійснення демократії. 2. Народність, простота.
ДЕМОКРАТИЧНИЙ ЦЕНТРАЛІЗМ
у марксизмі - принцип організаційної побудови, діяльності, керівництва партією.
ДЕМОЛЮВАТИ
(лат.) руйнувати, нищити.
ДЕМОН
демон; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології нижче божество, що сприяє чи перешкоджає людині у здійсненні її намірів. 2. У християнстві - злий …
ДЕМОНІЗМ
демонізм; ч. (демон) 1. Віра в існування злих духів; характерна для більшості релігій персоніфікація зла в образі демона. 2. перен. Особливість …
ДЕМОНЕТИЗАЦІЯ
демонетизація; ж. (гр.) 1. Втрата коштовними металами (сріблом і золотом) функцій грошей. 2. Законодавче позбавлення монети сили платіжного засобу …
ДЕМОНОЛАТРІЯ
(гр.) поклоніння духам.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.