Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Д (1147)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
ДЕНУНЦІАЦІЯ
(лат., від повідомляю) іст. донос, виказ, кляуза.
ДЕНЬЄ
(фр.) 1. Міра тонкості шовкового волокна; дорівнює 9 км волокна в 1 г його ваги. 2. Старовинна французька монета.
ДЕОНТОЛОГІЯ
деонтологія; ж. (гр., потрібне, необхідне і ....логія) 1. Професійна етика лікарів, принципи їх дій. 2. Розділ етики, що вивчає проблеми …
ДЕПІГМЕНТАЦІЯ
депігментація; ж. (лат.) втрата шкірою нормального забарвлення, пов'язана із зникненням пігменту.
ДЕПІЛЯЦІЯ
депіляція; ж. (лат.) усунення волосся на тілі хімічними засобами; те саме, що й епіляція.
ДЕПАРТАМЕНТ
департамент; ч. (фр., від розділяти) 1. Адміністративно-територіальна одиниця. 2. Назва відомства, міністерства. Див. …
ДЕПЕША
депеша; ж. (фр.) 1. Термінове повідомлення, телеграма. 2. Письмове повідомлення уряду своєму послу, яке він має передати чужоземному уряду.
ДЕПО
депо; с. (фр., букв. - склад, сховище) 1. Транспортне підприємство, що обслуговує залізничний транспорт. 2. Д. пожежне - будівля для пожежних …
ДЕПОЗИТ
депозит; ч. (лат., річ, віддана на схов) 1. Кошти або цінні папери, віддані на зберігання до банку чи інших фінансово-кредитних установ. 2. …
ДЕПОЗИТАРІЙ
депозитарій; ч. (лат., річ, віддана на схов) у міжнародному праві - держава, міжнародна організація, яка зберігає текст якогось міжнародного …
ДЕПОЗИТОР
депозитор; ч. (лат.) особа або організація, яка є власником депозиту; те саме, що й депонент.
ДЕПОЛЯРИЗАТОР
деполяризатор; ч. (де... і поляризатор) додаткова речовина, яку вводять до гальванічного елемента для деполяризації його електродів (напр., …
ДЕПОЛЯРИЗАЦІЯ
деполяризація; ж. (де... і поляризація) зменшення ступеня поляризації.
ДЕПОНЕНТ
депонент; ч. (лат., той, що відкладає) 1. Фізична чи юридична особа, що має певну суму грошей, не виплачену з якоїсь причини підприємством чи …
ДЕПОНУВАТИ
депонувати (лат., кладу) 1. Передавати на зберігання кредитним установам грошові суми, цінні папери тощо. 2. Робити внески, вклади.
ДЕПОРТ
депорт; ч. (фр., від лат. відношу) купівля цінних паперів з одночасним продажем їх на певний строк за нижчим курсом. Застосовують спекулянти на …
ДЕПОРТАЦІЯ
депортація; ж. (лат., від засилаю, виселяю) примусове вигнання, виселення людей з місця постійного проживання.
ДЕПОРТУВАТИ
депортувати (лат.) виганяти, виселяти.
ДЕПРЕСІЯ
депресія; ж. (лат., від придушую, пригнічую) 1. Тривалий занепад економіки, держави. 2. Пригнічений настрій, психічний стан. 3. Низовина, рівень …
ДЕПРЕСОРИ
(лат., придушення) поверхнево-активні речовини, що при вибірній флотації одних мінералів перешкоджають флотації інших.
ДЕПРЕЦІЯЦІЯ
(лат.) знецінення, зниження цін.
ДЕПУТАТ
депутат; ч. (лат., визначений) 1. Виборний представник народу у певних органах влади. 2. Особа, уповноважена групою людей для виконання певного …
ДЕПУТАЦІЯ
депутація; ж. (лат.) кілька депутатів, уповноважених партією, громадою і т. ін. для виконання певного доручення.
ДЕРАТИЗАЦІЯ
дератизація; ж. (фр., від пацюк) знищення шкідливих гризунів.
ДЕРБІ
дербі; с. кінні змагання для 3-річних верхових та 4-річних рисистих коней. Вперше провів в Англії в 1778 р. лорд Дербі.
ДЕРВІЗА
(тат.) національна розвага кримських татар - стародавній різновид єдиноборства.
ДЕРВІШ
дервіш; ч. (перс., жебрак) 1. Жебрак, злидар, бідняк. 2. Мусульманський чернець-жебрак.
ДЕРГА
дерга; ж. (тур.) 1. Груба волохата тканина. 2. Шерстяний чорний одяг, що носять старі жінки замість плахти.
ДЕРИВАТ
дериват; ч. (лат., відведений) 1. Похідне від чогось первинного. 2. геол. Газоподібні або рідкі продукти розпаду магми.
ДЕРИВАТИВ
(лат.) документ установленої форми, що засвідчує право та (або) зобов'язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або …
ДЕРИВАЦІЯ
деривація; ж. (лат., від відводжу, утворюю) 1. Підведення води з водойми до певних об'єктів. 2. лінг. Словотворення. 3. Відхилення кулі від лінії …
ДЕРИК
дерик; ч. (англ.) 1. Вантажопідйомний кран; дерик-кран. 2. Машина, що підіймає затоплені судна з морського дна.
ДЕРИК-КРАН
дерик-кран; ч. (англ.) Вантажопідйомний щоглово-стріловий кран з опорною поворотною щоглою.
ДЕРМА
дерма; ж. (гр., шкіра) сполучнотканинна частина шкіри людини й хребетних тварин, розташована під епідермою. Інші назви - коріум, кутис.
ДЕРМАНТИН
(гр., шкіра) різновид штучної шкіри.
ДЕРМАТИТИ
(гр., шкіра) запальні захворювання шкіри людини й тварин, спричинювані діянням на неї механічних, фізичних чи хімічних агентів.
ДЕРМАТО...
(гр., шкіра) у складних словах відповідає поняттям "шкіра", "шкірна хвороба".
ДЕРМАТОГЕН
дерматоген; ч. (дермато... і ...ген) зовнішній щільний шар клітин твірної тканини в ростучих кінчиках коренів і стебел у рослин.
ДЕРМАТОГЛІФІКА
(дермато.., і гр., видовбую, вирізьблюю) розділ морфології людини, який вивчає шкірний рельєф долонних і підошовних поверхонь, де шкіра вкрита …
ДЕРМАТОЗИ
(гр., шкіра) різноманітні природжені чи набуті захворювання шкіри людини й тварин.
ДЕРМАТОЛ
(гр., шкіра і ...ол) мед. лікарський препарат. Застосовують при запальних захворюваннях шкіри і слизових оболонок.
ДЕРМАТОЛОГІЯ
дерматологія; ж. (дермато... і ...логія) наука про будову шкіри, її фізіологічні функції, хвороби шкіри, профілактику й лікування їх.
ДЕРМАТОМ
(гр., шкіра і відрізок) первинний зачаток сполучнотканинної частини шкіри - дерми. Інша назва - шкірна пластинка.
ДЕРМАТОМІКОЗИ
(дермато... і мікози) захворювання шкіри людини й тварин, що спричинюються мікроскопічними хвороботворними грибами дерматоміцетами або …
ДЕРМАТОМІЦЕТИ
(дермато... і ...міцети) група мікроскопічних грибів, що паразитують головним чином у верхніх шарах шкіри людини й тварин і є збудниками …
ДЕРМАТОРАГІЯ
(гр.) гусяча шкіра; спроти.
ДЕРМОЇД
дермоїд; ч. (гр., шкіра і ...оїд) вада зародкового розвитку організму - мішковидна пухлина, що містить салоподібну речовину з домішкою волосся. …
ДЕРМОГРАФІЗМ
дермографізм; ч. (гр., шкіра і пишу) зміна забарвлення шкіри людини при механічному її подразненні.
ДЕСАНТ
десант; ч. (фр., букв. - спуск) 1. Війська, висаджені у ворожому тилу (повітряний Д., морський Д.). 2. Висадка військ у ворожому тилу.
ДЕСЕГРЕГАЦІЯ
десегрегація; ж. (де... і сегрегація) ліквідація, скасування сегрегації.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.