Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Е (849)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
ЕНКОМ'ЄНДА
енком'єнда; ж. (ісп.) під час іспанської колонізації Америки - "опіка", яку здійснювали іспанські колоністи над індійським населенням певної …
ЕНКОМІЄНДА
(ісп., букв. - доручення) під час іспанської колонізації Америки - "опіка", яку здійснювали іспанські колоністи над індійським населенням певної …
ЕНОТЕРА
енотера; ж. (гр., від вино і полюю, приваблюю) рід трав'янистих рослин родини онагрових. Поширена переважно у Північній Америці. В Україні - один …
ЕНОФТАЛЬМ
енофтальм; ч. (гр., в і око) западання очного яблука в очну ямку; спостерігається найчастіше при травмах ока, при атрофії очноямкової жирової …
ЕНТАЛЬПІЯ
ентальпія; ж. (гр., нагріваю) термодинамічна функція, що дорівнює сумі внутрішньої енергії і добутку об'єму на тиск.
ЕНТЕЛЕХІЯ
ентелехія; ж. (гр., здійсненість) у філософії Арістотеля - внутрішня мета руху, закладена в прихованому вигляді в кожному бутті до його здійснення; …
ЕНТЕР'ЄР
(фр.) 1. Архітектурно і художньо оздоблена внутрішня частина будинку, приміщення. 2. Картина, малюнок і т. ін., на яких зображено внутрішню частину …
ЕНТЕРИТ
ентерит; ч. (гр., кишка) запалення слизової оболонки тонких кишок. Спричинюється вживанням недоброякісної їжі, хімічними подразненнями, інфекцією; …
ЕНТЕРОКОЛІТ
ентероколіт; ч. (гр., кишка і коліт) загальне ураження тонкого і товстого кишечника. Див. також: ентерит
ЕНТЕРОПТОЗ
ентероптоз; ч. (гр., кишка і птоз) опущення органів черевної порожнини. Інша назва - спланхноптоз.
ЕНТЕРОСЕПТОЛ
ентеросептол; ч. (гр., кишка, гнійний і ...ол) мед. лікарський препарат. Застосовують при кишкових захворюваннях (протозойних колітах, хронічних …
ЕНТО...
(гр., всередині) те саме, що й ендо... Див. також: ендо...
ЕНТОДЕРМА
ентодерма; ж. (гр., енто... й ...дерма) 1. Внутрішній шар (листок) зародка багатоклітинних тваринних організмів на ранніх стадіях розвитку. 2. …
ЕНТОМОЛОГІЯ
ентомологія; ж. (гр., комаха і ...логія) наука про комах.
ЕНТОМОПОЛІТ
(гр.) скам'яніла комаха.
ЕНТОМОФІЛІЯ
ентомофілія; ж. (гр., комаха і ...філія) перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою комах. Інша назва - комахозапилення.
ЕНТОМОФАГ
(гр.) паразитичний організм, який живиться комахами.
ЕНТОПАРАЗИТИ
(гр., всередині і паразити) організми, що паразитують в органах і тканинах людини, тварин або рослин (напр., глисти). Інша назва - внутрішні …
ЕНТРОПІЯ
ентропія; ж. (гр., в і поворот, зміна, перетворення) 1. фіз. Особлива фізична величина (функція стану термодинамічної системи), яка в …
ЕНТУЗІАЗМ
ентузіазм; ч. (гр., від захоплююсь божеством) велике піднесення, порив, натхнення.
ЕНТУЗІАСТ
ентузіаст; ч. (гр., захоплений, натхненний) людина, яка здатна надихатися, ставитись до чогось з ентузіазмом; пристрасний борець за ідею, …
ЕНУКЛЕАЦІЯ
енуклеація; ж. (лат., з і ядро) видалення, вилущування (напр., Е. ока - хірургічна операція, під час якої видаляють у людини чи тварини очне …
ЕНЦЕФАЛІТ
енцефаліт; ч. (гр., мозок) запалення головного мозку людини й тварин; спричинюється мікробами, вірусами, деякими отруєннями, травмами.
ЕНЦЕФАЛОГРАМА
(гр., мозок і ...грама) те саме, що й електроенцефалограма.
ЕНЦЕФАЛОГРАФІЯ
енцефалографія; ж. (гр., мозок і ...графія) метод рентгенологічного дослідження головного мозку, при якому в порожнину черепа вводять повітря, …
ЕНЦЕФАЛОМАЛЯЦІЯ
(гр., мозок і пом'якшую) утворення в головному мозку омертвілих ділянок внаслідок ураження судин мозку (переважно атеросклерозом). Інша назва - …
ЕНЦИКЛІКА
енцикліка; ж. (лат., гр., круговий, загальний) письмове звернення папи римського до всіх католиків або до віруючих якоїсь однієї країни (чи групи …
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
енциклопедія; ж. (гр., коло загальноосвітніх знань) науково-довідкове видання, що об'єднує в певній системі найістотніші відомості з усіх галузей …
ЕНЦИКЛОПЕДИЗМ
енциклопедизм; ч. (фр., від гр., коло знань) всебічна освіченість, обізнаність з різних галузей знань.
ЕНЦИКЛОПЕДИСТ
енциклопедист; ч. (фр.) 1. Людина, яка відзначається глибокими різносторонніми знаннями або різносторонньою діяльністю. 2. Представник групи …
ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ
довідково-енциклопедичний 1. Властивий енциклопедії. 2. перен. Всебічний, різносторонній.
ЕОЗИН
еозин; ч. (гр., ранкова зоря) органічна сполука, синтетичний барвник, порошок червоного кольору. Застосовують у виробництві чорнила, лаків, для …
ЕОЗИНОФІЛИ
(еозин і ...філ) група лейкоцитів, протоплазма яких заповнена зернятками, що легко забарвлюються еозином. Підвищена кількість Е. в крові …
ЕОЗИНОФІЛЬНИЙ
(еозин і ...філ) той, що легко забарвлюється еозином. Див. також: еозин
ЕОЛ
Еол; ч. (гр.) у давньогрецькій міфології - бог, володар вітрів.
ЕОЛІТ
елеоліт; ч. (гр., ранкова зоря і ...літ) застаріла назва епохи кам'яного віку.
ЕОЛІТИ
(гр.) невеликі уламки каменю, що мають сліди начебто штучної обробки.
ЕОЛОВИЙ
еоловий зумовлений діяльністю вітру; Е-ві процеси - руйнування вітром гірських порід і перенесення продуктів руйнування; Е-ві відклади - геологічні …
ЕОН
еон; ч. (гр., ера, епоха) найбільший підрозділ геологічної історії Землі, що об'єднує кілька ер. Виділяють два Е.: докембрійський, або …
ЕОНИ
(гр.) давньогрецькі міфічні сили, божества мудрості, розуму і віри.
ЕОС
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології - богиня ранкової зорі, світанку, сестра сонця й місяця, мати всіх вітрів і зірок; у давньоримській міфології - …
ЕОЦЕН
еоцен; ч. (гр., ранкова зоря і ...цен) середня епоха палеогену. Див. також: палеоген
ЕПІ...
(гр.) префікс, що означає перебування над чимось або на чомусь, рух проти чогось чи до чогось, супроводження, додавання, надмірність, наступність, …
ЕПІБЛЕМА
епіблема; ж. (гр., покривало) покривна тканина молодих коренів рослин.
ЕПІГЕНЕТИЧНИЙ
епігенетичний (епі... і генетичний) той, що виник внаслідок вторинних процесів; Е-ні родовища - родовища корисних копалин, що утворилися пізніше, …
ЕПІГОН
епігон; ч. (гр., нащадок) 1. У Давній Греції - назва нащадків воїнів і полководців Александра Македонського. 2. Зневажлива назва осіб, що в нових …
ЕПІГОНСТВО
епігонство; с. (гр.) діяльність запізнілого послідовника якогось напрямку суспільної думки, мистецтва, що в іншій історичній обстановці повторює …
ЕПІГРАМА
епіграма; ж. (гр., напис) 1. У давніх греків - напис на пам'ятнику, будинку тощо з поясненням значення предмета. 2. Короткий вірш сатиричного …
ЕПІГРАМАТИЧНИЙ
епіграматичний той, що має характер епіграми; в'їдливий, їдкий. Див. також: епіграма
ЕПІГРАФ
епіграф; ч. (гр., заголовок, напис) 1. У стародавніх греків - напис на пам'ятнику. 2. Цитата, крилатий вислів, афоризм, уривок з пісні або …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.