Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Е (849)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
ЕСПРЕСИВНИЙ
(фр.) виразний, випуклий, наділений експресією.
ЕСТАКАДА
естакада; ж. (фр., від прованс., паля, балка) споруда (поміст) для прокладання залізничного або іншого шляху над землею. Див. …
ЕСТАМІНЕ
(фр.) кімната для куріння у ресторанах.
ЕСТАМП
естамп; ч. (фр., від відтискувати, карбувати) твір друкарської графіки, відбиток на папері, шовку та інших матеріалах. Види естампу - ґравюра, …
ЕСТАФЕТА
естафета; ж. (фр., з іт., від стремено) 1. Термінове повідомлення, пакет, що його передають гінцями, переважно кінними, які змінюють один …
ЕСТЕЗІОЛОГІЯ
естезіологія; ж. (гр., відчуття, орган чуття і ...логія) розділ анатомії, що вивчає будову й функції органів чуттів. Див. також: анатомія
ЕСТЕЗІОМЕТР
естезіометр; ч. (гр., відчуття, орган чуття і ...метр) прилад для вимірювання чутливості шкіри до тиску або дотику.
ЕСТЕТ
естет; ч. (гр., той, що відчуває) 1. Особа, яка сприймає зовнішні форми мистецтва відірвано від ідейного змісту, схильна до естетства. 2. …
ЕСТЕТИЗМ
естетизм; ч. суб'єктивний підхід до мистецтва, що грунтується на теорії "мистецтво для мистецтва". Е. протиставить мистецтво дійсності.
ЕСТЕТИКА
естетика; ж. (гр., чуттєво сприйманий) наука про прекрасне та його роль у житті суспільства, про загальні закони художнього пізнання дійсності й …
ЕСТЕТИЧНИЙ
естетичний той, що стосується естетики або відповідає її вимогам.
ЕСТЕТОТЕРАПІЯ
(естетика і терапія) розділ медицини, який вивчає вплив естетичних факторів на здоров'я людини.
ЕСТЕТСТВО
естетство; с. суб'єктивний підхід до мистецтва, що грунтується на теорії "мистецтво для мистецтва". Е. протиставить мистецтво дійсності. Інша назва …
ЕСТОКАДА
(фр., від шпага) прямий, перпендикулярний удар рапірою, шпагою або еспадроном при фехтуванні.
ЕСТРАГОН
естрагон; ч. (фр.) вид багаторічних трав'янистих рослин роду полин родини складноцвітих. У дикому стані зустрічається в Європі й Азії. Вирощують як …
ЕСТРАДА
естрада; ж. (фр., з ісп., поміст, від лат., настил, поміст) 1. Постійний чи тимчасовий, критий або відкритий поміст, піднятий над рівнем землі або …
ЕСТРОГЕНИ
(гр., пристрасть, лютість і ген) 1. Жіночі статеві гормони. 2. Органічні сполуки, що виявляють біологічну дію жіночого гормона. Інша назва - …
ЕСТРОН
естрон; ч. (гр., пристрасть, лютість) статевий гормон жінок і самок ссавців; те саме, що й фолікулін.
ЕСТРУС
еструс; ч. (гр., пристрасть, лютість) одна із стадій статевого циклу ссавців; тічка.
ЕСТУАРІЙ
естуарій; ч. (лат., від кипіння, хвилювання) широке воронкоподібне гирло річки, що впадає в океан або море.
ЕСХАТОЛОГІЯ
есхатологія; ж. (гр., останній, крайній і ...логія) релігійне вчення про кінцеву долю людства і Всесвіту, складова частина будь-якої релігії.
ЕТІОЛОГІЯ
етіологія; ж. (гр., причина і ...логія) вчення про причини та умови виникання хвороб.
ЕТІОЛЯЦІЯ
етіоляція; ж. (фр., робити блідим, бліднути) втрата рослинами зеленого забарвлення (хлорофілу) при зростанні їх у темряві або в умовах …
ЕТАЗОЛ
етазол; ч. лікарський препарат. Застосовують при пневмонії, ангіні, пієліті.
ЕТАЛОН
еталон; ч. (фр., від виставляти, показувати) 1. Зразкова міра або зразковий вимірювальний прилад. 2. перен. Зразок, мірило.
ЕТАМІНАЛ-НАТРІЙ
лікарський препарат. Снотворний засіб. Інша назва - нембутал.
ЕТАН
дифенілметан; ч. (гр., ефір, гірське повітря) органічна сполука, безбарвний горючий газ. Застосовують для синтезу спиртів, синтетичного каучуку …
ЕТАП
етап; ч. (фр., перегін, перехід) 1. Частина шляху - дистанції. 2. Відрізок часу, відзначений певними подіями. 3. У Росії і СРСР - арештантська …
ЕТАТ
діацетат; ч. (фр.) 1. Спосіб, стиль життя. 2. Пенсія; платня урядового службовця, його бюджет.
ЕТАТИЗМ
етатизм; ч. (фр., від держава) 1. Політика, яка полягає в активному втручанні держави в економічну та інші сфери життя суспільства, що призводить …
ЕТЕРНІТ
етерніт; ч. (лат., вічний) покрівельний матеріал, виготовлений з азбесту та цементу.
ЕТИКА
етика; ж. (лат., гр., звичай) 1. Наука, що вивчає мораль. 2. Норми поведінки, сукупність моральних правил певної соціальної групи.
ЕТИКЕТ
етикет; ч. (фр., від флам., встромляти) 1. Зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності при дворах монархів, титулових осіб (придворний …
ЕТИКЕТАЖ
етикетаж; ч. (фр.) у музейній справі - виконані за єдиними принципами щодо обсягу інформації, послідовності викладу та графічного відтворення …
ЕТИКЕТКА
етикетка; ж. (фр.) 1. Ярлик, товарний знак, що його наклеюють на товар або упаковку. На Е. зазначається виготовлювач, назва товару, ціна. 2. …
ЕТИЛ
етил; ч. (гр., гірське повітря і матерія) 1. Одновалентний радикал органічної сполуки етану. 2. Е. бромистий - органічна сполука, безбарвна рідина …
ЕТИЛАЦЕТАТ
етилацетат; ч. (етил і ацетат) складний ефір, безбарвна летка рідина. Застосовують як розчинник у виробництві лаків, кіноплівки, бездимного пороху …
ЕТИЛБЕНЗОЛ
етилбензол; ч. (етил та бензол) ароматичний вуглеводень, безбарвна рідина. Використовують для виробництва стиролу, а також як добавку до моторного …
ЕТИЛЕН
етилен; ч. (етил) органічна сполука, безбарвний горючий газ. Застосовують для одержання поліетилену, етилбензолу та інших органічних речовин.
ЕТИЛЕНІЗАЦІЯ
спосіб штучного прискорення достигання плодів і овочів за допомогою газу етилену.
ЕТИЛЕНГЛІКОЛЬ
етиленгліколь; ч. (етилен, гр., солодкий і (алког)оль) органічна сполука, найпростіший двоатомний спирт; густа безбарвна рідина. Застосовують у …
ЕТИМОЛОГІЗАЦІЯ
етимологізація; ж. (етимологія) встановлення походження слова.
ЕТИМОЛОГІЯ
етимологія; ж. (гр., від істина і слово, вчення) 1. Розділ мовознавства, що вивчає походження слів. 2. Пояснення походження якогось слова …
ЕТИМОН
етимон; ч. (гр., істина) первісна форма або значення слова.
ЕТИЧНИЙ
етичний пов'язаний з етикою; - етичний релятивізм - етичний етичний соціалізм
ЕТИЧНИЙ ЕТИЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ
ідеалістичне вчення, яке намагається обгрунтувати соціалістичний ідеал, виходячи з моральних принципів.
ЕТИЧНИЙ РЕЛЯТИВІЗМ
методологічний принцип пізнання і тлумачення моралі, суть якого полягає в абсолютизації моменту відносності й умовності моральних норм, уявлень, …
ЕТНІЦИЗМ
(гр.) віра у багатьох богів, поганство, язичество, багатобожжя.
ЕТНІЧНИЙ
етнічний (гр., народний) той, що належить до якогось народу, його культури, традицій.
ЕТНОБОТАНІКА
етноботаніка; ж. (гр., народ і ботаніка) розділ ботаніки, що вивчає використання рослин різними етнічними групами населення , земної кулі.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.