Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Е (849)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
ЕКВАТОР
екватор; ч. (лат., рівнодільник) Окружність. - географічний екватор - лінія перетину земної кулі площиною, що проходить через центр Землі, …
ЕКВАТОРІАЛ
екваторіал; ч. (фр., від лат., рівнодільник) лінзовий або дзеркальний телескоп на установці, що має дві осі обертання, одна з яких паралельна осі …
ЕКВАТОРІАЛЬНИЙ
екваторіальний той, що належить до екватора; розміщений близько до екватора; E-ні координати небесних світил - кути, що визначають положення …
ЕКЕР
екер; ч. (фр., кутомір, від лат., роблю чотирикутним) геодезичний інструмент для побудови на місцевості кутів певної величини, здебільшого 90°, 45°.
ЕКЗАКТНИЙ
(лат.) точний, докладний.
ЕКЗАЛЬТАЦІЯ
екзальтація; ж. (лат., від дуже високий) збуджений стан, надмірна захопленість, У психіатрії - стан збудження без потьмарення свідомості.
ЕКЗАМЕН
екзамен; ч. (лат., зважування, досліджування, випробування) перевірка, іспит з якого-небудь навчального предмета.
ЕКЗАНТЕМА
екзантема; ж. (гр., від квітну) шкірний висип. Виникає внаслідок впливу на шкіру фізичних, хімічних, біологічних факторів, при функціональному …
ЕКЗАРАЦІЯ
екзарація; ж. (лат., від виорюю) руйнування гірських порід сповзаючим глетчерним льодовиком.
ЕКЗАРХ
екзарх; ч. (гр., керівник) 1. У Стародавній Греції - глава жерців при храмі. 2. У візантійській імперії - намісник імператора, правитель …
ЕКЗЕГЕЗА
екзегеза; ж. (гр., викладення, роз'яснення, вказівка) 1. Філологічне тлумачення літературних текстів, переважно античних; викладення, роз'яснення, …
ЕКЗЕГЕТИ
(гр., керівник, наставник, тлумач) 1. У Стародавній Греції - тлумачі оракулів, іноді законів і звичаїв. 2. Починаючи з александрійської епохи - …
ЕКЗЕГЕТИКА
екзегетика; ж. (гр., той, що пояснює) 1. Правила і прийоми екзегези. 2. Розділ богослів'я, який займається тлумаченням біблейних текстів. Див. …
ЕКЗЕКВАТУРА
екзекватура; ж. (лат., виконую) 1. у міжнародному праві - документ про визнання консула урядом країни, в яку він призначений, і про надання йому …
ЕКЗЕКУЦІЯ
екзекуція; ж. (лат., виконання, покарання) 1. Тілесне покарання. 2. юр. У праві - добровільне чи примусове виконання рішень судових і …
ЕКЗЕМА
екзема; ж. (гр., висип) запальне захворювання шкіри, що виникає переважно як алергійна реакція у відповідь на діяння різних зовнішніх та внутрішніх …
ЕКЗЕМПЛІФІКАЦІЯ
екземпліфікація; ж. (лат., взірець, зразок і ...фікація) з'ясування чогось методом прикладів, підтвердження документами.
ЕКЗЕМПЛЯР
екземпляр; ч. (лат., зразок, приклад) 1. Зразок з числа подібних речей. 2. Представник якогось роду - тварин, рослин тощо. 3. перен. Особа, яка …
ЕКЗЕРСИС
екзерсис; ч. (фр., від лат, вправа) музнчний твір, призначений для тренування техніки виконання.
ЕКЗИНА
екзина; ж. (гр., зовні) зовнішня оболонка у пилкових зерен квіткових та спорових рослин.
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ
екзистенціалізм; ч. (лат., існування) існування; течія й сучасній філософії, що вважає реальним лише існування людини та її переживань.
ЕКЗИСТЕНЦІЯ
(лат., від існую) 1. Існування, життя. 2. Основна категорія екзистенціалізму, яка означає внутрішнє буття людини, те неопізнаванне, ірраціональне в …
ЕКЗО...
(гр., зовні, поза) префікс, що означає "зовні", "поза чимсь".
ЕКЗОБІОЛОГІЯ
(екзо... та біологія) те саме, що й астробіологія.
ЕКЗОГАМІЯ
екзогамія; ж. (екзо... і ...гамія) за первіснообщинного ладу звичай, який забороняв шлюби між членами однієї родової групи, фратрії. Протилежне - …
ЕКЗОГЕННЕ ЖИВЛЕННЯ
складова частина обміну речовин. Пов'язане з надходженням поживних речовин до шлунково-кишкового тракту людини чи тварин.
ЕКЗОГЕННИЙ
екзогенний (гр.) зумовлений зовнішніми причинами; Е-ні процеси - процеси, що відбуваються на поверхні Землі та в її приповерхневих шарах …
ЕКЗОДЕРМА
екзодерма; ж. (екзо... і ...дерма) шар клітин під покривною тканиною коренів рослин (епіблемою). Див. також: епіблема
ЕКЗОКРИННИЙ
екзокринний (екзо... і гр., відділяю) зовнішньо-секреторний; Е-ні залози тварин і людини - залози, що виділяють продукти своєї діяльності на …
ЕКЗОРТИ
(гр.) релігійні вправи з вивчення Біблії у католиків.
ЕКЗОРЦИЗМ
(лат.) заговори, замовляння, заклинання злих духів.
ЕКЗОСМОС
екзосмос; ч. (екзо... і осмос) просочування рідин і розчинених речовин з клітини в зовнішнє середовище.
ЕКЗОСФЕРА
екзосфера; ж. (екзо... і сфера) зовнішня оболонка земної атмосфери, починається з висоти близько 1000 км, переходить у міжпланетний простір.
ЕКЗОТЕРИЧНИЙ
екзотеричний (гр., зовнішній) загальнодоступний, призначений для публічного викладу. Протилежне - езотеричний.
ЕКЗОТЕРМІЧНИЙ
екзотермічний (екзо... і термічний) той, що віддає тепло; Е-ні реакції - хімічні реакції, під час яких виділяється тепло (напр., горіння).
ЕКЗОТИ
(гр., чужий, іноземний) рослини або тварини, ввезені з інших країн у райони, де їх раніше не було. Коли Е. набувають великого поширення в місцевій …
ЕКЗОТИКА
екзотика; ж. (гр., чужий, іноземний) дивні, незвичні, з погляду людей даної країни, особливості природи, звичаїв, мистецтва віддалених країн.
ЕКЗОТИЧНИЙ
екзотичний (гр.) 1. Той, що стосується екзотики, виходить за межі звичного. 2. перен. Химерний, дивовижний, незвичайний.
ЕКЗОТОКСИНИ
(екзо... і токсини) токсини, що виділяються мікробами в середовище, що їх оточує (напр., токсини дифтерійної палички).
ЕКЗОТРОФНИЙ
(екзо... і ...трофний) той, що стосується паразитичних організмів, які живуть на поверхні організму-живителя.
ЕКЗОФТАЛМ
(екзо.. . і гр., око) випинання очного яблука з орбіти; спостерігається при зміні форми очного яблука, базедовій хворобі, при утворенні пухлин …
ЕКЛІМЕТР
екліметр; ч. (гр., відхід і ...метр) у топографії - прилад, за допомогою якого приблизно визначають кут нахилу лінії місцевості до горизонту.
ЕКЛІПТИКА
екліптика; ж. (гр., затемнення) 1. Велике коло небесної сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця, або коло, утворюване перерізом цієї …
ЕКЛАМПСІЯ
еклампсія; ж. (гр., блиск, від спалахую) захворювання, пов'язане з вагітністю й родами; належить до групи токсикозів вагітності. Спричиняється …
ЕКЛЕЗІЯ
(гр.) 1. Загальні збори, громада. 2. Народні збори в демократичних державах Стародавньої Греції.
ЕКЛЕКТИЗМ
еклектизм; ч. (гр., той, що вибирає) 1. Напрям в античній філософії 2 ст. до н. е.- 2 ст. н. е., для якого характерні поєднання елементів різних …
ЕКЛЕКТИК
еклектик; ч. (гр., той, що вибирає) особа, яка безпринципно поєднує суперечливі несумісні погляди, стилі. Див. також: еклектика
ЕКЛЕКТИКА
еклектика; ж. (гр., той, що вибирає) 1. Напрям в античній філософії 2 ст. до н. е.- 2 ст. н. е., для якого характерні поєднання елементів різних …
ЕКЛЕР
еклер; ч. (фр.) заварне тістечко з кремом усередині.
ЕКЛЕСІЯ
(гр.) 1. Загальні збори, громада. 2. Народні збори в демократичних державах Стародавньої Греції. Інша назва - еклезія.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.