Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Е (849)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
ЕКСПЕДИЦІЯ
експедиція; ж. (лат., приведення в порядок, похід) 1. Відправлення, розсилання. 2. Відділ установи, підприємства, що приймає, відправляє, розсилає …
ЕКСПЕРИМЕНТ
експеримент; ч. (лат., від випробовую) 1. Спроба, дослід. 2. Форма пізнання об'єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження …
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ
експериментальний той, що грунтується на досліді, спостереженні.
ЕКСПЕРТ
експерт; ч. (лат., досвідчений) фахівець, який здійснює експертизу.
ЕКСПЕРТИЗА
експертиза; ж. (фр., від лат., досвідчений) розгляд, дослідження експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань (напр., медична …
ЕКСПЛІКАЦІЯ
експлікація; ж. (лат., від пояснюю, розгортаю) 1. Наукове пояснення, тлумачення. 2. Процес, у результаті якого розкривається зміст певної єдності, …
ЕКСПЛАНТАТ
експлантат; ч. (лат., викорінюю) частина органа або тканини, яку використовують для експлантації. Див. також: експлантація
ЕКСПЛАНТАЦІЯ
експлантація; ж. (лат., викорінення) вирощування тваринних або рослинних тканин чи клітин або частин органів поза організмом. Інша назва - …
ЕКСПЛОЗІЯ
експлозія; ж. (фр., вибух, від лат., виганяю з галасом) остання, третя фаза (вибух) артикуляції змичних приголосних (б, п, д, т).
ЕКСПЛОЗИВИ
(фр., вибуховий) вибухові речовини.
ЕКСПЛУАТАТОР
експлуататор; ч. (фр., від лат., букв. - розгортаю) власник засобів виробництва, що привласнює результати чужої найманої праці.
ЕКСПЛУАТАЦІЯ
експлуатація; ж. (фр.) 1. Привласнення результатів праці трудящих власниками засобів виробництва. 2. Систематичне використання людиною родовищ …
ЕКСПЛУАТОВАНИЙ
експлуатований той, що зазнає експлуатації.
ЕКСПОЗЕ
експозе; с. (фр., виклад) 1. Короткий виклад якогось документа, твору тощо. 2. В парламентській практиці - коротке повідомлення представників …
ЕКСПОЗИМЕТР
експозиметр; ч. (експози(ція) і ...метр) те саме, що й експонометр.
ЕКСПОЗИТУРА
(лат., виставлений, представлений) те саме, що й агентура. Див. також: агентура
ЕКСПОЗИЦІЯ
експозиція; ж. (лат., виклад, опис) 1. Частина сюжету твору, де змальовується суспільне середовище й життєві обставини, в яких формувалися риси …
ЕКСПОНАТ
експонат; ч. (лат., виставляю напоказ) предмет, продукція, що їх показують на виставці, виставляють у музеї.
ЕКСПОНЕНТ
експонент; ч. (лат., той, що виставляє напоказ) 1. Особа чи організація, що виставляє на виставці предмет. 2. Іноді назва показника степеня.
ЕКСПОНЕНЦІАЛЬНА ФУНКЦІЯ
(лат., виставляю напоказ) функція виду у=aх, де а - стале число (додатне, але не дорівнює одиниці). Інша назва - показникова функція.
ЕКСПОНОМЕТР
експонометр; ч. (лат., виставляю, показую і ...метр) прилад, яким визначають експозицію при фотографуванні чи кінозніманні. Інша назва - …
ЕКСПОНУВАТИ
експонувати (лат., виставляю напоказ) 1. Показувати якусь річ у музеї або на виставці. 2. Піддавати світлочутливий матеріал дії світла. 3. У …
ЕКСПОРТ
експорт; ч. (англ., від лат., виношу, вивожу) 1. Вивіз за межі країни товарів, капіталу, цінних паперів для реалізації їх на зовнішньому ринку. 2. …
ЕКСПОРТЕР
експортер; ч. (фр., від лат., вивожу) особа або організація (країна), яка вивозить товари, капітали або цінні папери за кордон.
ЕКСПРЕС
експрес; ч. (англ., від лат., виразний) швидкісний пасажирський поїзд, судно, автобус, які рухаються без зупинок або з мінімальною кількістю їх.
ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ
експрес-аналіз; ч. (лат., виразний, випуклий і аналіз) сукупність методів кількісного хімічного аналізу, що дають змогу швидко контролювати певний …
ЕКСПРЕСІОНІЗМ
експресіонізм; ч. (фр., вираження, виразність) 1. Течія у мистецтві і літературі 20 ст., представники якої суб'єктивний світ художника вважають …
ЕКСПРЕСІЯ
експресія; ж. (лат., вираження, від чітко вимовляю, зображую) виразність, підкреслене виявлення почуттів, переживань.
ЕКСПРЕСИВНІСТЬ
експресивність; ж. (фр.) підкреслений вираз почуттів, думок.
ЕКСПРЕСИВНИЙ
експресивний (фр., від лат., виразний, випуклий) виразний, наділений експресією.
ЕКСПРОМТ
експромт; ч. (лат., той, що є під рукою, готовий) принагідний виступ (прозовий, віршований, музичний) без підготовки, різновидність імпровізації.
ЕКСПРОПРІАТОР
експропріатор; ч. організатор, учасник експропріації.
ЕКСПРОПРІАЦІЯ
експропріація; ж. (лат., від позбавляю власності) 1. Примусове вилучення майна у власність держави. 2. Позбавлення засобів виробництва, яке …
ЕКСТАЗ
екстаз; ч. (гр., нестяма, несамовитість) найвищий ступінь захоплення. Може бути пов'язаний як з нормальними психічними явищами (творчий Е.), так і …
ЕКСТЕМПОРАЛЕ
екстемпорале; с. (лат., непідготовлений) класна письмова вправа, переклад з рідної мови на іноземну без попередньої підготовки.
ЕКСТЕНЗОР
екстензор; ч. (лат., від розтягую) м'яз, що розгинає суглоб; розгинач.
ЕКСТЕНСИВНИЙ
екстенсивний (лат., розширюючий) пов'язаний з кількісним (а не якісним) збільшенням, розширенням, поширенням. Протилежне - інтенсивний.
ЕКСТЕР'ЄР
екстер'єр; ч. (фр., від лат., зовнішній) зовнішній вигляд і будова тіла тварини. Оцінка тварин за Е. має велике значення при доборі їх для …
ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ
екстериторіальність; ж. (фр.) у міжнародному праві - привілеї, що надаються главам іноземних держав, іноземним дипломатичним представникам.
ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНИЙ
екстериторіальний (екс... і територіальний) в міжнародному праві привілеї, що надаються главам іноземних держав, іноземним дипломатичним …
ЕКСТЕРН
екстерн; ч. (лат, зовнішній, сторонній) особа, що складає екзамени в навчальному закладі, не навчаючись у ньому.
ЕКСТЕРНАТ
екстернат; ч. (лат., сторонній) система навчання, що грунтується на самостійному вивченні курсу навчального закладу без відвідування занять з …
ЕКСТЕРОРЕЦЕПТОРИ
(лат., зовнішній і (ре)цептор) особливі нервові або епітеліальні утворення на поверхні тіла людини, що сприймають подразнення зовнішнього середовища …
ЕКСТЕРОРЕЦЕПЦІЯ
екстерорецепція; ж. (лат., зовнішній і (ре)цепція) сприймання організмом тварини чи людини подразнень зовнішнього середовища за допомогою особливих …
ЕКСТЕРОЦЕПТОРИ
(лат., зовнішній і (ре)цептор) особливі нервові або епітеліальні утворення на поверхні тіла людини, що сприймають подразнення зовнішнього середовища …
ЕКСТЕРОЦЕПЦІЯ
(лат., зовнішній і (ре)цепція) сприймання організмом тварини чи людини подразнень зовнішнього середовища за допомогою особливих нервових утворів - …
ЕКСТИНКЦІЯ
(лат., гасіння, від гашу) фіз. ослаблення світла в атмосфері внаслідок розсіяння і поглинання його.
ЕКСТИРПАЦІЯ
екстирпація; ж. (лат., викоренення, знищення) мед. повне видалення хірургічним шляхом органа (напр., екстирпація селезінки, шлунка, матки тощо) …
ЕКСТРА
екстра (лат., поза, крім, над) найвищий ступінь якості; вище від загальноприйнятих норм або зразків.
ЕКСТРА...
(лат, поза, зовні, крім) префікс, що означає надмірність, винятковість, розташування поза чимось.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.