Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E

Слова на лiтеру П (119)

1 2 3 > >>
ПІВВАГАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від пів і вагання. Напівступою, як над собою винесений крок задумався і скляк. Напівбажання, на півваганні втяте. …
ПІВДУШІ
півдуш, мн., інд.-авт. Похідне від пів і душі. О царство півсерць, півнадій, півпричалів, півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98).
ПІВЗАМІРИ
-ів, ми., інд.-авт. Похідне від пів і заміри. О царство півсерць, півнадій, півпричалів, півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98).
ПІВЗМАГИ
півзмаг, мн., інд.-авт. Похідне від пів і змагання. О царство півсерць, півнадій, півпричалів, півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98).
ПІВНАДІЇ
півнадій, мн., інд.-авт. Похідне від пів і надії. О царство півсерць, півнадій, півпричалів, півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98).
ПІВНЕБЕС
півнебес, мн., інд.-авт. Похідне від пів і небеса. І з тих затятих здвоєних ночей на півнебес зажевріло б іржання чи сиваша чи привиду. …
ПІВПРИЧАЛИ
-ів, мн., інд.-авт. Похідне від пів і причали. О царство півсерць, півнадій, півпричалів, півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98).
ПІДОСІНЕНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Такий, що буває на початку осені. Ходімо, розпачу мій підосінений, в високу рань. (ЗД:141).
ПІДПАДЬОМ
незм., рідко. Дія за знач, підпадьомкати – видавати своєрідні уривчасті звуки (про перепелів). Зима, і сніг, і соловей співає — підпадьом...( …
ПІККОЛО
(італ. piccolo, букв. – маленький), незм., муз. Назва найменшого за розмірами і найвищого за звучанням музичного інструмента будь-якого типу. ...і …
ПІРОФОРНИЙ
(< грец. pyr — вогонь і phoros — той, що несе), -а, -е. Той, що сам займається. Стигми тіл — це стигми душ. Це — з віку од олігоценових …
ПІТИ
-ію, -ієні, недок., рідко. Співати. Задуже піють українські гони і потечуть колись по ринвах рліль. (Т.1, кн.2:61); Лиш модрини гудуть, …
ПАВІТТЯ
-я, збірн., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і віття. Щось, що нагадує віття. Ледь очі стулиш — дерево росте і павіттям, немов судини …
ПАВЕРХ
-у, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") верх. Щось, що нагадує верх. Тут наверх, наниз, пажиття і паскін, переступай лискуче лезо …
ПАЖИТТЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і життя. Щось, що нагадує життя. Тут наверх, паниз, пажиття і паскін, переступай лискуче лезо …
ПАЛІМПСЕСТ
(грец.) -а, ч. Древній рукопис на пергаменті, написаний по змитому тексту. "Палімпсести" назва поетичної збірки В.Стуса, куди ввійшли вірші періоду …
ПАЛІСАНДР
(франц. palissandre) -а, ч. Назва цінної деревини деяких південноамериканських видів дерева родини бегонієвих. Ні, скрути палісандровим …
ПАНІГОТЬ
панігтя, ч., інд.-авт. Похідне від ніготь. І разом з тобою ми заходимося визбирувати роздаровані уста, очі, пам 'яті, погляди, губи, …
ПАНЕГІРИТИ
-ю, -иш, недок., перех. Дієслово до панегірик (грец. panegyrikos — урочиста промова). 1. Похвальна промова на честь кого-небудь. 2. перен. …
ПАНИЗ
-у, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і низ. Щось, що нагадує низ. Тут наверх, паниз, пажиття і паскін, переступай лискуче лезо …
ПАНИЧ
кручений панич, бот. багаторічна витка декоративна рослина родини берізкових із великими лійкуватими квітками. Коли б світло поширювалось із …
ПАНТИ
-ів, мн. Молоді, ще м'які, покриті шерстю роги плямистого або звичайного оленів, які використовуються для виготовлення лікувальних препаратів. І …
ПАНТОКРАТОР
(грец. вседержитель), -а, ч. Назва різних божеств, пізніше переважно ім'я Бога іудеїв та християн, а за часів грецької патристики — синонім Христа. …
ПАНТРУВАТИ
-ую, -уєш, недок., перех і неперех. 1. Дивитися пильно, уважно. 2. Доглядати кого-, що-небудь, дбати про когось. Внизу вода струмує і закипає …
ПАПУША
-і, ж., розм. Те саме, що пачка, в'язка, тюк. Був дощ. Була пора смеркань. І зворохобшшся душі, і роздуми лягли в папуші, мов листя ув …
ПАРАВАН
-а, ч., діал. Ширма. І в ту хвилину я збагнув: ховається життя за смерті паравани ажурові... (ЧТ:42).
ПАРКИ
(лат. Рагсае), -ок, ми. У давньоримській міфології три богині людської долі. Лише тримайсь руками обома за нитку парок. І почезлий обрій тобі …
ПАРСУНА
-и, ж., розм., заст. Обличчя. Ти, наче Богородиця, мені ввижаєшся, лише склепляю очі, а довкурги страшні парсуни вовчі колошкають і сонну уві …
ПАРУРА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і рура. Щось, що подібне до рури. Те безмежжя сил, розбурханих од молодого болю, ті парури …
ПАСКІН
паскону, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і скін. Щось, що нагадує скін, почуття скону. Тут паверх, паниз, пажиття і …
ПАТИК
-а, ч. Те саме, що палиця. Ти досі висох на патик? То долучайся до казарми. (ЧТ:97).
ПАТИНКИ
-ів, ми., заст., іст. Туфлі без закаблуків у деяких східних народів. За третім сном, В хатні уступаючи патинки, Не відчути біль як власне дно. …
ПАХОЛОК
-лка, ч., заст. Слуга. Сколінені мужі і ниці пахолки німотні руки перед себе рвуть. (ЗД:69).
ПАХОЩ
-у, ч. і ж., рідко. Те саме, що пахощі. З ціложиттсвого ждання Ти смерть на кілька літ відтрутив, аби почути пахощ рути і в неї впасти …
ПЕГАС
(грец. P
ПЕКЕЛЬНОЗОРИЙ
-а, -е, інд.- авт. Похідне від пекельний і зір. Мигоче, мов відьмак, паркан пекельнозорий, за голосом покори душа рушає вспак. (П-2:31).
ПЕЛЕХАТИЙ
-а, -е, розм. 1. Із довгим, густим, скуйовдженим волоссям (про людину); із довгою, густою шерстю (про тварину). 2. Який має вигляд клаптів або …
ПЕНАТИ
(лат. Penates), -ів, мн. 1. У давньоримській міфології – боги-охоронці, що забезпечували добробут держави, родини та домашнього вогнища. 2. перен. …
ПЕРЕВІЛГЛИЙ
-а, -е. Див. вілглий. Перезволожений.
ПЕРЕДЖИТТЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від перед і життя. ...пробути в переджитті, наприпочатку спроб в недоновонародженні. Дарма. (ЧТ:102).
ПЕРЕДЗИМ
-и, ж., інд.-авт. Похідне від перед і зима. Бо відколи із передзим накотився гримучий грім, і клубочиться сивий дим у безодню. (ЧТ:102).
ПЕРЕДКІНЕЦЬ
-нця, ч., інд.-авт. Похідне від перед і кінець. Прагни стрімголов на ту тропу, що яра, наче кров, воліє душ, що щирі і одверті так і живуть …
ПЕРЕДУМИ
передум, мн., інд.-авт. Світ залито густою смолою передум, перезла, перемети. (ЧТ:50).
ПЕРЕДУТРАТА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від перед і утрата. Обгасли зорі. Лиш одна світила передутратою усіх прощань. (ЧТ:56).
ПЕРЕЗЛО
-а, с., інд.-авт. Похідне від пере... і зло. Світ залито густою смолою передум, перезла, перемсти. (ЧТ:50).
ПЕРЕМОВКЛИЙ
-а, -е, дієпр. інд.- авт. Похідне від пере... і мовчати. Сюрчали сторожі, громохкі постріли колошкали омирений мій сон і одміняли перемовклий …
ПЕРЕМСТА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від пере... і мста. Світ залито густою смолою передум, перезла, перемсти. (ЧТ:50).
ПЕРЕТИКА
-и, ж., діал. Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін. Тюремний квітень надворі, паркани, вишки, загорожі, перетики, наслання …
ПЕРУН
-а, ч. Бог блискавки й грому в давніх слов'ян-язичників. Як відпливуть мужі — круглясті чари благатимуть з простертими руками Перуна – окропити …
ПИЖМО
-а, с., бот. Багаторічна трав'яниста або кущова рослина родини складноцвітних, окремі види якої використовуються в медицині та як …

1 2 3 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.