ПІВВАГАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від пів і вагання.
Напівступою,
як над собою винесений крок
задумався і скляк. Напівбажання,
на півваганні втяте. … ПІВДУШІ півдуш, мн., інд.-авт. Похідне від пів і душі.
О царство півсерць, півнадій, півпричалів,
півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98). ПІВЗАМІРИ -ів, ми., інд.-авт. Похідне від пів і заміри.
О царство півсерць, півнадій, півпричалів,
півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98). ПІВЗМАГИ півзмаг, мн., інд.-авт. Похідне від пів і змагання.
О царство півсерць, півнадій, півпричалів,
півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98). ПІВНАДІЇ півнадій, мн., інд.-авт. Похідне від пів і надії.
О царство півсерць, півнадій, півпричалів,
півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98). ПІВНЕБЕС півнебес, мн., інд.-авт. Похідне від пів і небеса.
І з тих затятих здвоєних ночей
на півнебес зажевріло б іржання
чи сиваша чи привиду. … ПІВПРИЧАЛИ -ів, мн., інд.-авт. Похідне від пів і причали.
О царство півсерць, півнадій, півпричалів,
півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98). ПІДОСІНЕНИЙ -а, -е, інд.-авт. Такий, що буває на початку осені.
Ходімо, розпачу мій підосінений,
в високу рань. (ЗД:141). ПІДПАДЬОМ незм., рідко. Дія за знач, підпадьомкати – видавати своєрідні уривчасті звуки (про перепелів).
Зима, і сніг, і соловей
співає — підпадьом...( … ПІККОЛО (італ. piccolo, букв. – маленький), незм., муз. Назва найменшого за розмірами і найвищого за звучанням музичного інструмента будь-якого типу.
...і … ПІРОФОРНИЙ (< грец. pyr — вогонь і phoros — той, що несе), -а, -е. Той, що сам займається.
Стигми тіл — це стигми душ. Це — з віку
од олігоценових … ПІТИ -ію, -ієні, недок., рідко. Співати.
Задуже піють українські гони
і потечуть колись по ринвах рліль. (Т.1, кн.2:61);
Лиш модрини гудуть, … ПАВІТТЯ -я, збірн., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і віття. Щось, що нагадує віття.
Ледь очі стулиш — дерево росте
і павіттям, немов судини … ПАВЕРХ -у, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") верх. Щось, що нагадує верх.
Тут наверх, наниз, пажиття і паскін,
переступай лискуче лезо … ПАЖИТТЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і життя. Щось, що нагадує життя.
Тут наверх, паниз, пажиття і паскін,
переступай лискуче лезо … ПАЛІМПСЕСТ (грец.) -а, ч. Древній рукопис на пергаменті, написаний по змитому тексту. "Палімпсести" назва поетичної збірки В.Стуса, куди ввійшли вірші періоду … ПАЛІСАНДР (франц. palissandre) -а, ч. Назва цінної деревини деяких південноамериканських видів дерева родини бегонієвих.
Ні, скрути палісандровим … ПАНІГОТЬ панігтя, ч., інд.-авт. Похідне від ніготь.
І разом з тобою ми заходимося визбирувати
роздаровані уста, очі, пам 'яті,
погляди, губи, … ПАНЕГІРИТИ -ю, -иш, недок., перех. Дієслово до панегірик (грец. panegyrikos — урочиста промова). 1. Похвальна промова на честь кого-небудь. 2. перен. … ПАНИЗ -у, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і низ. Щось, що нагадує низ.
Тут наверх, паниз, пажиття і паскін,
переступай лискуче лезо … ПАНИЧ кручений панич, бот. багаторічна витка декоративна рослина родини берізкових із великими лійкуватими квітками.
Коли б світло
поширювалось із … ПАНТИ -ів, мн. Молоді, ще м'які, покриті шерстю роги плямистого або звичайного оленів, які використовуються для виготовлення лікувальних препаратів.
І … ПАНТОКРАТОР (грец. вседержитель), -а, ч. Назва різних божеств, пізніше переважно ім'я Бога іудеїв та християн, а за часів грецької патристики — синонім Христа. … ПАНТРУВАТИ -ую, -уєш, недок., перех і неперех. 1. Дивитися пильно, уважно. 2. Доглядати кого-, що-небудь, дбати про когось.
Внизу вода струмує
і закипає … ПАПУША -і, ж., розм. Те саме, що пачка, в'язка, тюк.
Був дощ. Була пора смеркань.
І зворохобшшся душі,
і роздуми лягли в папуші,
мов листя ув … ПАРАВАН -а, ч., діал. Ширма.
І в ту хвилину
я збагнув:
ховається життя
за смерті паравани ажурові... (ЧТ:42). ПАРКИ (лат. Рагсае), -ок, ми. У давньоримській міфології три богині людської долі.
Лише тримайсь руками обома
за нитку парок. І почезлий обрій
тобі … ПАРСУНА -и, ж., розм., заст. Обличчя.
Ти, наче Богородиця, мені
ввижаєшся, лише склепляю очі,
а довкурги страшні парсуни вовчі
колошкають і сонну уві … ПАРУРА -и, ж., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і рура. Щось, що подібне до рури.
Те безмежжя сил,
розбурханих од молодого болю,
ті парури … ПАСКІН паскону, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і скін. Щось, що нагадує скін, почуття скону.
Тут паверх, паниз, пажиття і … ПАТИК -а, ч. Те саме, що палиця.
Ти досі висох на патик?
То долучайся до казарми. (ЧТ:97). ПАТИНКИ -ів, ми., заст., іст. Туфлі без закаблуків у деяких східних народів.
За третім сном,
В хатні уступаючи патинки,
Не відчути біль як власне дно. … ПАХОЛОК -лка, ч., заст. Слуга.
Сколінені мужі і ниці пахолки
німотні руки перед себе рвуть. (ЗД:69). ПАХОЩ -у, ч. і ж., рідко. Те саме, що пахощі.
З ціложиттсвого ждання
Ти смерть на кілька літ відтрутив,
аби почути пахощ рути
і в неї впасти … ПЕКЕЛЬНОЗОРИЙ -а, -е, інд.- авт. Похідне від пекельний і зір.
Мигоче, мов відьмак, паркан пекельнозорий,
за голосом покори душа рушає вспак. (П-2:31). ПЕЛЕХАТИЙ -а, -е, розм. 1. Із довгим, густим, скуйовдженим волоссям (про людину); із довгою, густою шерстю (про тварину). 2. Який має вигляд клаптів або … ПЕНАТИ (лат. Penates), -ів, мн. 1. У давньоримській міфології – боги-охоронці, що забезпечували добробут держави, родини та домашнього вогнища. 2. перен. … ПЕРЕДЖИТТЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від перед і життя.
...пробути
в переджитті, наприпочатку спроб
в недоновонародженні. Дарма. (ЧТ:102). ПЕРЕДЗИМ -и, ж., інд.-авт. Похідне від перед і зима.
Бо відколи із передзим
накотився гримучий грім,
і клубочиться сивий дим
у безодню. (ЧТ:102). ПЕРЕДКІНЕЦЬ -нця, ч., інд.-авт. Похідне від перед і кінець.
Прагни стрімголов
на ту тропу, що яра, наче кров,
воліє душ, що щирі і одверті
так і живуть … ПЕРЕДУМИ передум, мн., інд.-авт.
Світ залито густою смолою
передум, перезла, перемети. (ЧТ:50). ПЕРЕДУТРАТА -и, ж., інд.-авт. Похідне від перед і утрата.
Обгасли зорі. Лиш одна світила
передутратою усіх прощань. (ЧТ:56). ПЕРЕЗЛО -а, с., інд.-авт. Похідне від пере... і зло.
Світ залито густою смолою
передум, перезла, перемсти. (ЧТ:50). ПЕРЕМОВКЛИЙ -а, -е, дієпр. інд.- авт. Похідне від пере... і мовчати.
Сюрчали сторожі, громохкі постріли
колошкали омирений мій сон
і одміняли перемовклий … ПЕРЕМСТА -и, ж., інд.-авт. Похідне від пере... і мста.
Світ залито густою смолою
передум, перезла, перемсти. (ЧТ:50). ПЕРЕТИКА -и, ж., діал. Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін.
Тюремний квітень надворі,
паркани, вишки, загорожі,
перетики, наслання … ПЕРУН -а, ч. Бог блискавки й грому в давніх слов'ян-язичників.
Як відпливуть мужі — круглясті чари
благатимуть з простертими руками
Перуна – окропити … ПИЖМО -а, с., бот. Багаторічна трав'яниста або кущова рослина родини складноцвітних, окремі види якої використовуються в медицині та як …
|
