Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру З (1109)

<< < 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 > >>
ЗНАДВОРУ
пр., ззовні, зокола, з двору, з вулиці.
ЗНАДЖУВАТИ
зваблювати, спокушати; (чим) приваблювати, принаджувати; (ворожих бійців) перетягати, переманювати.
ЗНАДЛИВИЙ
знадний, спокусливий; привабливий, звабливий, принадливий, принадний.
ЗНАДОБИТИСЯ
док., здатися, придатися, пригодитися, згодитися, стати в пригоді.
ЗНАЙ
ч.,д! БЕЗНАСТАННО.
ЗНАЙОМИЙ
жм. по знаку , р. знакомитий, ЯК ІМ. приятель, знайомець; (хід) відомий, знаний; (з чим) обізнаний, ознайомлений, освідомлений про.
ЗНАЙОМИТИ
(кого) відрекомендовувати, (з чим) уводити в курс; п! ЗНАЙОМИТИСЯ.
ЗНАЙОМИТИСЯ
(з ким) пізнаватися, г. запізнаватися, ф. обнюхуватися; (з чим) ознайомлюватися, зазнайомлюватися.
ЗНАЙОМСТВО
(з кіш) знайомість, (дія) |по|знайомлення; (з чим) ознайомлення.
ЗНАК
(умовний) сигнал, гасло; (розпізнавшій) тавро, марка, позначка, зазначка; (рукою) жест; ЖМ. прикмета; (від чого) слід, відбиток, (на тілі) шрам; …
ЗНАМЕНИТИЙ
знаний, славетний, славнозвісний, уславляний, знакомитий; (концерт) чудовий, надзвичайний, БЛИСКУЧИЙ, неповторний.
ЗНАМЕННИЙ
(факт) визначний, видатний, о. голосний; (чим) прикметний; (день) пропам'ятний. (день) видатний, визначний; (чим) помітний, примітний, знакомитий.
ЗНАНИЙ
відомий, знайомий, знакомитий, сил. славетний, видатний.
ЗНАННЯ
(чого) обізнаність із чим; (практичне) уміння, досвід; З. П. наука; знаття; пор. ЕРУДИЦІЯ.
ЗНАРЯДДЯ
зб., начиння, струмент, фам. причандалля, д. знаряди ; (фермера) реманент; (визиску) П. засоби ; пор. ЗБРОЯ.
ЗНАТИ
відати, бути в курсі чого; (ремесло) розумітися на, тямити в; (по-грецьки) могти, уміти; (кого) бути знайомим з; (хто є хто) розуміти, усвдомлювати; …
ЗНАТИСЯ
(з ким) ВОДИТИСЯ; (на чім) розумітися, мати досвід у чім.
ЗНАХАР
ворожбит, чаклун, зст. знатник, (у диких племен) шаман; знахур.
ЗНАХОДИТИ
віднаходити, відшукувати, виявляти, відкривати, надибувати; (засоби) винаходити; (слова) підшукувати, від-, добирати; (забуте) відкопувати, роз-; …
ЗНАХОДИТИСЯ
відшукуватися, виявлятися; (- клієнтів) траплятися, з'являтися; СОВ. перебувати, міститися, розміщатися, (на мертвій точці) стояти, (- місцевсть) …
ЗНАЧЕННЯ
вага, роля , важливість; (слів) розуміння, сенс, зміст, суть; (числове) МАТ. вартість.
ЗНАЧИТИ
1) означати, свідчити про; (мати значення) важити, мати вагу, грати ролю . 2) позначати, мітити, позначувати, карбувати; (худобу) таврувати.
ЗНАЧИТЬ
вст., ОТЖЕ, таким чином; д. значиться.
ЗНАЧНИЙ
чималий, величенький, неабиякий; (вплив) помітний; (- подію) важливий; Р. відомий, видатний; (рід) Б.З. родовитий, сов. знатний.
ЗНАЧНО
|на|багато, далеко, геть, геть-то, куди , о. на голову.
ЗНАЧУЩИЙ
важливий, вагомий, ваговитий, р. значливий; (- фразу) змістовний; (штрих) проречистий, (погляд) промовистий, багатозначний.
ЗНАЮЧИЙ
п-к, що знає, знавець, тямущий, досвідчений, обізнаний, компетентний, (- око) знавецький, о. з головою, підкутий на чому.
ЗНЕВІРА
розчаровання; (дія) розчарування; зневір'я.
ЗНЕВІРЯТИСЯ
ЗНЕВІРЮВАТИСЯ розчаровуватися, упадати серцем, падати духом , ставати розчарованим, відчувати розчаровання; (в собі) втрачати ґрунт під ногами; …
ЗНЕВАГА
(до кого) презирство, погорда; (кому) приниження, образа; (кого) зневажання, неповага до; (до норм етики) ІД. цинізм.
ЗНЕВАЖАТИ
не поважати, не шанувати, погорджувати ким, сил. ображати, принижувати, чинити зневагу, завдавати зневаги, кн. третирувати, ід. плювати в обличчя; …
ЗНЕВАЖЛИВИЙ
презирливий, образливий, принизливий, з. призрий, (погляд — ще) гордовитий; (тон) нешанобливий, неповажливий, зверхній, г. згірдливий, згірдний; …
ЗНЕДОЛЕНИЙ
бідний, нещасний, безталанний, с. упосліджений, р. загорьований, а. парія, іст. ізгой.
ЗНЕЗАРАЖУВАТИ
дезинфікувати, стерилізувати, сов. обеззаражувати.
ЗНЕМАГАТИ
знесилюватися, виснажуватися, знемагатися; (під гнітом) страждати, поневірятися; (із сл. сон) тлк. 3 ос. долати, перемагати, змагати, налягати, …
ЗНЕМАГАТИСЯ
див. ЗНЕМАГАТИ.
ЗНЕМОГА
втома, знесилля, слабість, знесилення, виснага; (солодка) млість, блаженство, пор. НАСОЛОДА.
ЗНЕМОЖЕНИЙ
знесилений, змучений, стомлений, безсилий, охлялий, д. знебулий.
ЗНЕНАЦЬКА
пр., несподівано, раптово, раптом, обр. як сніг на голову, як грім з ясного неба, д. знеобачка, знезнімки.
ЗНЕОХОТА
небажання, неохота; ЗЛ. апатія, байдужість.
ЗНЕОХОЧУВАТИ
відохочувати, відбивати охоту , сил. розчаровувати.
ЗНЕПРИТОМНІТИ
док. зомліти, умліти, втратити пам'ять , сов. жрг. відключитися.
ЗНЕСИЛЕНИЙ
знеможений, безсилий, виснажений, підупалий , занепалий.
ЗНЕСИЛЕННЯ
знесилля, знемога, виснаження, виснаженість, виснага.
ЗНЕСИЛЮВАТИ
виснажувати, зморювати, послаблювати, послабляти, забирати сили; (у бою) знекровлювати.
ЗНЕСЛАВЛЮВАТИ
ганьбити, ославляти, пускати славу на, вводити в славу , дискредитувати, компромітувати, чинити славу кому; (ім'я) принижувати, безчестити, …
ЗНЕСТЯМУ
пр., розгубившися, не тямлячи, сил. у нестямі ; знестямку.
ЗНЕХОТЯ
пр., неохоче, без охоти, без бажання, знехочу; мимоволі, мимохіть.
ЗНЕЧЕВ'Я
ЗНІЧЕВ'Я пр., з нічого робити, для штуки, ні сіло, ні впало, ні з того, ні з сього, без причини, з доброго дива; зду-ру, з дурного розуму; раптом, …
ЗНЕЧУЛЮВАТИ
знеболювати, кн. анестезувати; п-к -ЮЮЧИИ, що знечулюе, здатний знечулити, для знечулення, (засіб) анестетичний, знеболювальний, аналгетичний.

<< < 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.