ПОБОЖНИЙ релігійний, богобійний, богомільний, сов. віруючий, ір. святий та божий; (гімн) церковний; (трепет) святобливий, шанобливий, сов. благоговійний. ПОБОЙОВИСЬКО (битва) поет. погуляння, сов. побоїще; (місце битви) бойовище, бойовисько; побойовище. ПОБОРНИК (правди) оборонець, захисник, споборник, борець за, ІД. правдолюбець; (ідеї) прибічник, прихильник, г. визнавець. ПОБОРЮВАТИ перемагати; (труднощі) переборювати, (плач) пересилювати, (що) Г. боротися з чим; док. ПОБОРОТИ, о. покласти на лопатки. ПОБОЮВАТИСЯ потерпати, боятися; (за кого) турбуватися, непокоїтися. ПОБРАТИМ названий брат; товариш, близький друг; (бойовий) споборник, сов. соратник, сподвижник; (у праці) колега. ПОБРЕХЕНЬКА баєчка, казочка, брехенька, (смішна) анекдот|а|; мн. ПОБРЕХЕНЬКИ, брехні, вигадки; п! БРЕХНЯ. ПОБУДОВА структура, будова; (повісти) композиція, плян; (логічна) КН. теорія; (будівля) |по|будовання; (дія) будування. ПОБУТ (народній) життя; (старий) устрій; (в гостях) перебування. ПОБУТОВИЙ (- потреби) повсякденний, щоденний, злободенний; (конфлікт) сімейний. ПОВ'ЯЗУВАТИ (рану) перев'язувати; (хустку) зав'язувати, накладати; (докупи) в язати, сполучати, з'єднувати, злучати; (з чим) поєднувати, узгоджувати. ПОВІВ (вітру) подув, подих, подмух, повівання, р. порух, о. хух, поет. вітровіння; (м'яти) запах, дух, пахощі; П.(таланту) ознака, прикмета, (ідей) віяння. ПОВІВАТИ (злегка) віяти, подихати, подувати; (- запах) ШИРИТИСЯ, сов. розноситися; (весною) П. дихати; (- прапор) майоріти, маяти; (чим) махати. ПОВІДОМЛЕННЯ рапорт, звіт, реляція, (з місця) донесення, г. комунікат, звідомлення; (- переговори) комюніке; (непевне) поголоска; (нагле) телеграма, депеша; МН.
ПОВІДОМЛЯТИ сповіщати, доводити до відома, давати знати, рапортувати, г. заповідати; (- що) звітувати, доповідати, ІНФОРМУВАТИ, складати звіт; (новини) подавати,
ПОВІК пр., завжди, вічно, постійно, с. повік-віки, повік-віків, до смерти; (із запереченням) ніколи . ПОВІЛЬНИЙ (рух) тихий, не швидкий; (хто) неквапливий, млявий; (- дію) довгочасний, тягучий; (- смерть) поступовий; (жест) плавкий, м'який, не різкий. ПОВІЛЬНО пр., тихо, помалу, ПОВОЛІ, повагом, без поспіху; (йти) тихою ходою. ПОВІНЬ повідь, повіддя, водопілля, с. потоп; (чого) море, сила, тьма-тьменна. ПОВІРЯТИ (у склепі) давати в борг; (гроші) довіряти; (секрет) сповіряти, звіряти, звірятися в, зраджуватися перед ким; Р. перевіряти. ПОВІСТКА див. ОПОВІДАННЯ; д. ПОВіСТКА, звістка; (до поїзда) сигнал, оповіщення; сов. сповіщення. ПОВІСТЯР див. ЛІТЕРАТОР, ПИСЬМЕННИК; Р. оповідач. ПОВІТКА (без дверей) повіть, шопа, (на сіно) сінник, (з дверима) сов. сарай; (на пасіці) катрага; (на 4-х стовпах) оборіг, накриття. ПОВІТРЯ жм. дух , з. обвітря; П. як ім. найнеобхідніше ; (надземне) простір, атмосфера; (лихе) З. пошесть, епідемія ПОВІЯ паплюга, лахудра, шльондра, підтіпанка, повійниця, діптянка, придзиґльованка, ПРОСТИТУТКА, р. розтрибуха, розтіпаха, вул. лярва, з. хльорка. ПОВАБА спокуса, зваба, знада, чар, мн. принади, чари; (твору) привабливість; (дія) спокушання, зваблювання, приваблювання, принаджування. ПОВАГ б. з., поважність, гідність, самоповага, серйозність, солідність. ПОВАГА пошана, шана, шаноба, поважання, шанування, пошанівок, респект, ок. шановання; (глибока) кн. пієтет. ПОВАГОМ пр., ПОВОЛІ, ПОВІЛЬНО, без поспіху, з повагом, статечно, з гідністю. ПОВАЖАТИ шанувати, мати повагу до, цінувати, скидати шапку перед ким, с. БОГОТВОРИТИ, схиляти чоло перед кіш; (себе) знати собі ціну, шануватися ПОВАЖНИЙ (вартий поваги) шановний, поважаний, шанований; (вік) солідний, статечний; (тон) серйозний; (- пору) урочистий; (- становище) високий, авторитетний;
ПОВАЖНО пр., з повагою, шанобливо ПОВАГОМ; (сприймати) серйозно, сов. всерйоз. ПОВЕДІНКА поводження, мн. манери, ж. поведенція, г. поступовання, заховання; ФР. мода. ПОВЕН (ківш) наповнений, (ущерть) заповнений, (радости) сповнений, (пахощів) насичений чим; (- зерно) не порожній, буйний; (цвіт) пишний; (комплекс) увесь;
ПОВЕРНЕННЯ вороття, жм. поворіт, поворот, зворот, (грошей) віддання; недок. повертання, вертання, віддавання. ПОВЕРТАТИ (ключ) крутити, обертати; (язиком) ворушити; (з дороги) звертати, (зброю) спрямовувати; (додому) повертатися; (- стежку) скручувати; (- річку) робити
ПОВЕРТАТИСЯ крутитися, обертатися, ворушитися, спрямовуватися; (- вітер) завертати; (додому) вертати, вертатися; (до теми) звертатися; (в роботі) справуватися,
ПОВЕРХ зст. осад; (в театрі) ярус; (у шахті) горизонт; Р. поверхня; Д. верх. ПОВЕРХНЯ (землі) лице, (озера) плесо; (похила) площина; (земна) рельєф. ПОВЕРХОВИЙ (- воду) поверхневий; (погляд) П. неглибокий, плиткий, позверхній, побіжний; пр. ПОВЕРХОВО, по верхах.
|