ПОЗИВАЧ
позовник, позивальник, скаржник, (вічний) позивака, позивайло, сутяга.

ПОЗИКА
кредит; ФР. борг; позичка.

ПОЗИРАТИ
д! ПОГЛЯДАТИ.

ПОЗИТИВНИЙ
(- відповідь) ствердний, ствердливий; (наслідок) очікуваний, сподіваний, передбачуваний; (факт) привабливий, похвальний; (відгук) схвальний; (заряд) …

ПОЗИЦІЯ
(тіла) ПОЗА; (у танці) положення; (у громаді) становище, роля ; (громадянська) точка зору, ставлення до, г. настанова, постава; (улюблена) місце, …

ПОЗИЧАТИ
(у кого) брати в борг; (кому) давати в борг, випозичати; (досвід) запозичати, переймати.

ПОЗЛІТКА
(на комірі) позумент, галун; (на кептарі) сухозлітка, позолотка, жм. шумиха, сов. мішура; П. показна розкіш, штучна краса, облудний блиск.

ПОЗНАЙОМИТИ
док., зазнайомити|ся|, о-, заприязнити|ся|, г. запізнати|ся|.

ПОЗНАЙОМИТИСЯ
док., зазнайомити|ся|, о-, заприязнити|ся|, г. запізнати|ся|.

ПОЗНАКА
ознака, прикмета, знак; (від чого) слід, відбиток; ПОЗНАЧКА, познак.

ПОЗНАЧАТИ
значити, мітити, зазначати; пор. КАРБУВАТИ.

ПОЗНАЧЕННЯ
див. ПОЗНАЧКА.

ПОЗНАЧКА
вимітка, зазначка, позначення, (у тексті) ремарка.

ПОЗОВ
(на кого) позивання; (цивільний) справа; п! ПРЕТЕНСІЯ.

ПОЗОВНИК
позивальник, позивач; (вічний) позивайло, позивака, сов. сутяга.

ПОЗОЛОТА
пазолоть, позолоть; П. штучний блиск, показна розкіш; (дія) золочення.

ПОЙМАТИ
(водою) заливати, затоплювати; (вогнем) охоплювати; (мрякою) оповивати, повивати, огортати, (млою) затягати, заволікати; (холодом) проймати; (- гнів) …

ПОКІЙ
тиша, СПОКІЙ, ЗСТ. мир; ФР. злагода, душевна рівновага.

ПОКІЙ
кімната; покоїк; мн. ПОКОЇ, палати, хороми, апартаменти.

ПОКІЙНИК
див. НЕБІЖЧИК.

ПОКІРЛИВИЙ
неремсти вий, смиренний, (в усім) слухняний, п. шовковий; (слуга) уклінний; (річку) упокорений.

ПОКІРНИЙ
неремсти вий, смиренний, (в усім) слухняний, п. шовковий; (слуга) уклінний; (річку) упокорений.

ПОКАЖЧИК
(на шляху) знак , р. показник; (теплоти) вимірювач; (у кінці книги) індекс; (бібліографічний) довідник.

ПОКАЗ
показування, (для окозамилення) показуха; (фільму) демонстрація; (життя) опис, зображення; мн. ПОКАЗИ, ЮР. СВІДЧЕННЯ; Т. дані мірчих приладів.

ПОКАЗНИЙ
(вигляд) презентабельний, імпозантний, солідний; (капітал) значний; (- ролю) великий; (патос) удаваний, штучний, ненатуральний; п! ПОКАЗОВИЙ.

ПОКАЗНИК
(кризи) свідчення, доказ, ознака; Р. покажчик; мн. ПОКАЗНИКИ, дані.

ПОКАЗОВИЙ
(факт) характерний, типовий, КРАСНОМОВНИЙ, симптоматичний, знаменний; (суд) привселюдний, для науки; (- школу) зразковий, взірцевий; п! ПОКАЗНИЙ.

ПОКАЗУВАТИ
демонструвати, (п'єсу) давати, (місто) знайомити з; (як робити) наочно навчати; (документи) сов. пред'являти; (приклад) подавати, бути за; (язика) …

ПОКАЗУВАТИСЯ
(віддаля) з'являтися, вимальовуватися; (куди) приходити, (на люди) потикатися, (звідки) виходити; (- сльози) виступати; (- горе) виявлятися; (на очі) …

ПОКАРАННЯ
кара, покара, (партійне) стягнення, рел. покута; (дія) ПОКАРаННЯ, накладання кари .

ПОКАРАТИ
скарати, накарати і всі п. ф. від КАРАТИ.

ПОКАЯННЯ
(перед пастирем) сповідь; (дія) ПОКАяННЯ, каяття, покута, спокута.

ПОКВАПНИЙ
див. КВАПЛИВИЙ.

ПОКИ
покищо , доки, ще й досі, фр. тим часом, д. нім, заким.

ПОКИДАТИ
(що) не брати , (живих) залишати; (село) з. опускати; (тюрму) переступати поріг чого; (сиротою) лишати, ІД. сиротити; (діяти) припиняти; (журбу) …

ПОКИДЬКИ
мн., (сміття) покидь, послід, св. відходи; (їжі) недоїдки, рештки (рідкі) помиї; (хто) зб. непотріб, негідь, потолоч, од. покидьок, (вона) покидька.

ПОКИНЕНИЙ
(людьми) забутий, ЯК ІМ. покидько; (на самоті) самотній; (- хату) залишений, з. опущений; (- справу) занехаяний, занедбаний.

ПОКИНУТИЙ
(людьми) забутий, ЯК ІМ. покидько; (на самоті) самотній; (- хату) залишений, з. опущений; (- справу) занехаяний, занедбаний.

ПОКИЩО
досі, ще й досі, д. докищо, п! ПОКИ; сов. поки що.

ПОКЛІН
уклін; П. вітання, привіт; ФР. прохання .

ПОКЛАДАТИ
(на кого) доручати кому, зобов'язувати кого; (надію) мати; (душу) віддавати; (сили) витрачати; (вінок) класти; (з нст. що) накреслювати, передбачати; …

ПОКЛАДАТИСЯ
(на кого) здаватися, звірятися, твердо довіряти кому, з. упевнятися, с. покладатися, як на кам'яну гору; (- завдання) кластися на, доручатися кому; …

ПОКЛАДИ
мн., (корисні) копалини; (соли) родовище; (оптимізму) П. запаси.

ПОКЛАДЛИВИЙ
ЛАГІДНИЙ, поступливий, несперечливий.

ПОКЛИК
виклик, заклик, р. клик; ПОЕТ. відозва, гасло, с. наказ, команда; ФР. звук, крик, вигук; (до чого) покликання, потяг, нахил.

ПОКЛИКАТИСЯ
(на що) посилатися.

ПОКЛОНЯТИСЯ
вклонятися, робити поклін, вітатися; (через кого) переказувати вітання; (принижено) падати в ноги; (кому) БОГОТВОРИТИ кого, схилятися перед, схиляти …

ПОКОЛІННЯ
генерація, ур. коліно; (наступні) нащадки; Р. плем'я, рід, родина.

ПОКОРА
покірність, покірливість, поступливість, слухняність, послух, зст. смирення, послушенство; (рабська) смиренність; (долі) непротивлення, д. неогинання.

ПОКОРМ
їжа; материнське молоко.