ПОПЕРЕДУ пр., (де) спереду, попереді, на переді; (куди) вперед, наперед; (коли) спершу, зразу, спочатку, попервах, заздалегідь, колись, перед тим, раніше, у
ПОПЕРЕК крижі; талія, перехват; п! СПИНА. ПОПЕРЕК пр., сторчма до довжини; П. всупереч, супротивно, наперекір. ПОПЕРЕЧНИК (кола) діяметр; Р. поперечка, поперечина. ПОПЕРШЕ пр., перше те, (у кінці думки) це раз ; ПЕРЕДУСІМ, попервах; сов. по-перше. ПОПИХАЧ поштурховисько, помело, старший підмітайло, старший, куди пошлють, П. слуга, служник, наймит. ПОПЛІЧ пр., ПОРУЧ, поряд; ФР. одночасно, водночас, заразом. ПОПЛІЧНИК помічник, підручний; (у борні) споборник; З. П. однодумець, прибічник; ЗН. спільник, посіпака, поплентач, вислужник, вислугач; п! КОЛЯБОРАНТ. ПОПОВЗОМ ПОПОВЗКИ, пр., плазом, по-пластунськи, посувом, (навкарячки) рачки; П. дуже поволі. ПОПОВНЮВАТИ доповнювати; (сили) примножувати, набиратися чого; (лексику) збагачувати; (недостачу) компенсувати, (недоробку) надолужувати; (борг) повертати;
ПОПОЛОТНІТИ док., збліднути, збіліти, побіліти як стіна . ПОПРАВА (машин) направа, ремонт; (людей) П. виправлення; поправка. ПОПРАВКА виправлення, коректива; Р. НАПРАВА; ЗАП. оклигання. ПОПРАВЛЯТИ (одяг) опоряджати; (хибу) виправляти; (хату) ремонтувати, направляти; (лямпу) регулювати; (нирки) підліковувати; (діло) полагоджувати, лагодити,
ПОПРИ пр., уздовж; (що) мимо чого; (все) ІД. всупереч чому, не зважаючи на що, фр. взяти та й ; Г. крім. ПОПУЛЯРНИЙ (стиль) зрозумілий, доступний, дохідливий; (автор) широковідомий, широкославний, загальновизнаний; (- пісню) поширений; (- ліки) широко вживаний;
ПОПУСК ПОПУСТ, потурання, попускання, поблажливість, жм. поблажка, спуск, потур; тлк. ПОПУСТ, полегшення, ПОЛЕГКІСТЬ, послаблення. ПОПУСКАТИ (ремінь) розпускати, послаблювати, (поводи) відпускати; (крила) спускати, опускати; (гілля) схиляти; (вуса) відрощувати; (- мороз) слабшати,
ПОРІВНЮВАТИ (з чим) зіставляти, проводити паралелю; (до чого) прирівнювати, рівняти, приміряти, уподібнювати, ототожнювати з; дк. ПОРІВНЯТИ, (усіх) зрівняти. ПОРІВНЯНО (з чим) порівнюючи, як порівняти, проти чого, о. більш-менш. ПОРІГ (останній) межа, грань; (чутности) границя, стеля; (бажань) вершок; (життя) П. початок, переддень; мн. ПОРОГИ, (на річці) скеляста гряда. ПОРІДДЯ рід, порода; (предків) покоління; ЗН. виплодки, виродки, кодло. ПОРА час, період, (лиха) ур. година; (дитяча) вік, літа; (мирна) епоха, доба, ера; (року) сезон; (крайня) термін, строк, реченець. ПОРАДА рада, ПРОПОЗИЦІЯ, вказівка, б. з. навід; (фахівця) консультація; П. повчання, напучення; ФР. поміч ; ЖМ. розрада, втіха. ПОРАДНИК радник, дорадник; (книга) посібник, підручник; (лікаря) довідник; (туристам) путівник. ПОРАЗКА (армії) розгром, д. побиванка; (у грі) невдача, неуспіх, програш; (у політиці) фіяско; (повстання) придушення. ПОРАТИ (землю) обробляти, ходити коло; (худобу) доглядати; пор. ПРИБИРАТИ. ПОРАТИСЯ (коло чого) клопотатися, працювати, товктися; (в хаті) порядкувати, робити лад ; (на кухні) крутитися, метушитися; (на городі) порпатися; (коло
ПОРИВ (рух) р. ривок; П. запал, піднесення; (до чого) прагнення, потяг, фр. намагання; (душі) порух; (гніву) ВИБУХ; тлк. ПОРИВ, (вітру) ПОВІВ. ПОРИВАННЯ (рух) р. ривок; П. запал, піднесення; (до чого) прагнення, потяг, фр. намагання; (душі) порух; (гніву) ВИБУХ; тлк. ПОРИВ, (вітру) ПОВІВ. ПОРИВАТИ 1. розривати, уривати, переривати; 2. (руку) простягати; (рукою) хапати, схоплювати; 3. (за собою) тягти, тягнути; П. приваблювати, притягати; (куди)
ПОРИВАТИСЯ 1. (- стосунки) уриватися, припинятися, перериватися; 2. (вперед) линути, рватися, кидатися; (до чого) прагнути; (вгору) тягтися, (- дерева — ще)
ПОРИНАТИ ПІРНАТИ, упірнати, занурюватися; (у сніг) вгрузати, загрузати; (в юрбу) мішатися з чим; (в чому) зникати, ховатися; (- звуки) тонути, потопати; (у
ПОРОБИТИ п. ф. НІЧОГО НЕ ПОРОБИШ, нічого не вдієш , у. нема ради. ПОРОДІЛЛЯ роділля, г. поліжниця, породільниця. ПОРОДА поріддя; (істот) тип, п. масть, (рослин) вид; (проста) П. походження, рід; (пуста) ГІР. не руда. ПОРОДИСТИЙ чистопородний, породний, порідний, (без домішок) чистокровний, (бугай) племінний; (- коней) заводський, д. расовий. ПОРОЖНІЙ пустий, (степ) голий; (- вулицю) безлюдний; (стілець) вільний, (віз) незавантажений, (аркуш) незаписаний, незаповнений; (борщ) пісний; (- душу) П.
ПОРОЖНЕЧА порожній простір, ПОРОЖНИНА, сов. пустота; (душевна) спустошеність; (в очах) бездумність, байдужість; (життя) беззмістовність. ПОРОЖНИНА ПОРОЖНЕЧА; ан. дуплина; мед. каверна; (печі) черево; порожнява. ПОРОЖНЬО пр., пусто, голо; безлюдно; П. нецікаво, нудно; (в серці) самотньо.
|