ПРИГОДА
подія, випадок, історія, інцидент, приключка, жм. придибашка, придибенція, притча, притичина; (прикра) халепа; (бойова) битва; пригодонька; мн. …

ПРИГОДНИЦЬКИЙ
(фільм) гостроцікавий, з пригодами; пор. АВАНТУРНИЙ.

ПРИГОЛОМШЛИВИЙ
здатний при голомшити, РАЗЮЧИЙ, (ефект) НАДЗВИЧАЙНИЙ, могутній.

ПРИГОЛОМШУВАТИ
забивати памороки, наморочити, вибивати пам'ять; (рибу) ПРИГЛУШУВАТИ; (ворога) П. викликати паніку у; (глядача) вражати, ШОКУВАТИ, ошелешувати, …

ПРИГОРЩ
ПРИГІРЩ, пригорща, жменя.

ПРИГОЩАТИ
див. ЧАСТУВАТИ; П. бити, катувати.

ПРИДАВАТИСЯ
(до чого) годитися; (кому) ставати у пригоді, здаватися; док.

ПРИДАТИСЯ
(- людей) вдатися; Б. З. (- вдачу) зформуватися, (- день) сов. видатися.

ПРИДАТНИЙ
здатний, здалий; (для чого) корисний, потрібний; (- річ) годящий, гожий; (- місце) зручний, вигідний; (момент) слушний.

ПРИДАТОК
ПРИДАЧА, д! ДОДАТОК

ПРИДБАВАТИ
р., набувати, гребти до себе, (ворогів) наживати, (працею) дороблятися; дк. ПРИДБАТИ, набути, (за гроші) купити; (одяг) справити; (працею) надбати, …

ПРИДИВЛЯТИСЯ
ПРИГЛЯДАТИСЯ; (до кого) назирати кого, (за чим) НАГЛЯДАТИ.

ПРИДУРКУВАТИЙ
дурнуватий, пришелепуватий, прителепуватий, недоумкуватий, з-за рогу мішком прибитий, кн. розумово обмежений; п! ДУРНИЙ.

ПРИДУШУВАТИ
придавлювати, притискати; (- лихо) гнітити, пригнічувати; (бунт) приборкувати, упокорювати, утихомирювати, с. топити у крові; (сльози) стримувати, …

ПРИЗ
див. НАГОРОДА.

ПРИЗВІДНИК
(бунту) привідець, привідця, спричинник, причинець, ЗАВОДІЙ, органзатор, винуватець.

ПРИЗВІСТКА
вістка, знак, ур. провість, о. ластівка, кн. знамення, передвістя.

ПРИЗВИЧАЮВАТИ
привчати, ф. наламувати; (око) тренувати, натреновувати; (до умов) пристосовувати; узвичаювати; п. ф. ПРИЗВИЧАЮВАТИСЯ, обвикати, (до кого) звикати, …

ПРИЗВОДИТИ
(до чого) доводити, спричиняти що, ставати причиною чого; (до гріха) спонукувати, штовхати на.

ПРИЗНАВАТИСЯ
(в чому) зізнаватися, казати правду про, визнавати що; (до чого) не цуратися; (у коханні) освідчуватися; (до кого) обзиватися, не цуратися; (до слів) …

ПРИЗНАЧАТИ
(кому) приділяти; (платню) визначати, встановлювати; (ліки) приписувати; (кару) присуджувати; (наперед) покладати; (зустріч) домовлятися про; (долею) …

ПРИЗНАЧУВАТИ
(кому) приділяти; (платню) визначати, встановлювати; (ліки) приписувати; (кару) присуджувати; (наперед) покладати; (зустріч) домовлятися про; (долею) …

ПРИЗОВНИК
рекрут, новобранець, д. некрут.

ПРИЗЬБА
див. НАСИП.

ПРИЙДЕШНІЙ
майбутній, ур. грядущий, з. прийшлий; (- покоління) наступний, потомний; як ім. ПРИЙДЕШНЄ, майбутнє, майбутність, майбуття, прийдешність, поет. …

ПРИЙМАТИ
(з рук) брати; (у спадок) перебирати, переймати; (умови) погоджуватися з; {плян) схвалювати, затверджувати, приставати на; (указ) ухвалювати; …

ПРИЙНЯТНИЙ
ПРИЙНЯТЛИВИЙ, підхожий, припустимий, задовільний; (одяг) можливий.

ПРИЙНЯТТЯ
(спадку) перебрання, одержання; (закону) ухвалення, затвердження; (до чого) приймання, зарахування; (присяги) заприсяження; (світу) сприйняття; п! …

ПРИКАЗКА
див. ПРИСЛІВ'Я.

ПРИКЛАД
зразок, взірець, взір; (живий) ілюстрація, доказ, свідчення; МАТ. задачка.

ПРИКЛАД
(кріса) кольба.

ПРИКЛАДАТИ
(до очей) притуляти; (печатку) ставити, притискати; (до листа) додавати, долучати, г. залучати; (серце) ІД. вкладати душу; (руки) докладати чого; …

ПРИКЛАДКА
дотеп, калямбур, глузливе прізвисько ; бук. ЕПІТЕТ.

ПРИКЛАДНИЙ
не теоретичний, ПРАКТИЧНИЙ; (- мистецтво) декоративний.

ПРИКЛЮЧКА
див. ПРИГОДА, ПРИВІД, ПРИЧИНА.

ПРИКМЕТА
ознака, д. признака; П. властивість, особливість, РИСА; (біди) знак б з. примітка; п-к ПРИКМЕТНИЙ, характерний; примітний, ЗНАМЕННИЙ, вартий уваги.

ПРИКРАСА
оздоба, окраса, д. покраса; (ряд візерунків) орнамент; п! ДЕКОРАЦІЯ

ПРИКРАШАТИ
оздоблювати, уцяцьковувати, здобити, кн. приоздоблювати, декорувати, поет. красити, окрашати, золотити; (гурт) робити честь кому; (орнаментом) …

ПРИКРИЙ
неприємний, досадний; (стан здоров'я) поганий; (- ситуацію) складний, важкий; (жарт) образливий; (біль) нестерпний, (мороз) сильний, (горб) крутий, …

ПРИЛАД
пристрій, механізм, пристосування, ок. пристосованця; зб. ПРИЛАДДЯ, знаряддя, ПРИЧАНДАЛИ, предмети, з. знадоби; (рибалки) справа, снасть; п! АПАРАТ.

ПРИЛАДЖУВАТИ
прилаштовувати, пристосовувати, припасовувати; (віз) готувати.

ПРИЛАШТОВУВАТИ
див. ПРИЛАДЖУВАТИ; (на працю) влаштовувати.

ПРИЛЕГЛИЙ
д! СУМІЖНИЙ.

ПРИЛУЧАТИ
(до праці) залучати; (до лав) ПРИЄДНУВАТИ, привертати; п.ф. -СЯ, ПРИЧАЩАТИСЯ, (до милих занять) допадатися.

ПРИЛЮДНИЙ
д! ПРИВСЕЛЮДНИЙ.

ПРИЛЯГАТИ
(на час) лягати; (- трави) полягати; (до серця) припадати; (тісно) приставати; (- землю) межувати, сусідити, зап. примикати; п-к -АЮЧИЙ, що прилягає, …

ПРИМІРНИК
екземпляр; п! КОПІЯ.

ПРИМІРЯТИ
(одяг) міряти, пробувати; (до чого) порівнювати, прирівнювати; (оком) прикидати.

ПРИМІТИВНИЙ
(організм) одноклітинний; (- культуру) первісний, не розвинений; (- стадію розвитку) початковий; (- оздобу) нескладний; (фільм) недосконалий, …

ПРИМІТКА
д! ПРИКМЕТА; ПРИМІТКА, (до тексту) нотатка, заувага, п! ПОЗНАЧКА.