ПРИГОДА подія, випадок, історія, інцидент, приключка, жм. придибашка, придибенція, притча, притичина; (прикра) халепа; (бойова) битва; пригодонька; мн.
ПРИГОДНИЦЬКИЙ (фільм) гостроцікавий, з пригодами; пор. АВАНТУРНИЙ. ПРИГОЛОМШЛИВИЙ здатний при голомшити, РАЗЮЧИЙ, (ефект) НАДЗВИЧАЙНИЙ, могутній. ПРИГОЛОМШУВАТИ забивати памороки, наморочити, вибивати пам'ять; (рибу) ПРИГЛУШУВАТИ; (ворога) П. викликати паніку у; (глядача) вражати, ШОКУВАТИ, ошелешувати,
ПРИДАВАТИСЯ (до чого) годитися; (кому) ставати у пригоді, здаватися; док. ПРИДАТИСЯ (- людей) вдатися; Б. З. (- вдачу) зформуватися, (- день) сов. видатися. ПРИДАТНИЙ здатний, здалий; (для чого) корисний, потрібний; (- річ) годящий, гожий; (- місце) зручний, вигідний; (момент) слушний. ПРИДБАВАТИ р., набувати, гребти до себе, (ворогів) наживати, (працею) дороблятися; дк. ПРИДБАТИ, набути, (за гроші) купити; (одяг) справити; (працею) надбати,
ПРИДИВЛЯТИСЯ ПРИГЛЯДАТИСЯ; (до кого) назирати кого, (за чим) НАГЛЯДАТИ. ПРИДУРКУВАТИЙ дурнуватий, пришелепуватий, прителепуватий, недоумкуватий, з-за рогу мішком прибитий, кн. розумово обмежений; п! ДУРНИЙ. ПРИДУШУВАТИ придавлювати, притискати; (- лихо) гнітити, пригнічувати; (бунт) приборкувати, упокорювати, утихомирювати, с. топити у крові; (сльози) стримувати,
ПРИЗВІДНИК (бунту) привідець, привідця, спричинник, причинець, ЗАВОДІЙ, органзатор, винуватець. ПРИЗВІСТКА вістка, знак, ур. провість, о. ластівка, кн. знамення, передвістя. ПРИЗВИЧАЮВАТИ привчати, ф. наламувати; (око) тренувати, натреновувати; (до умов) пристосовувати; узвичаювати; п. ф. ПРИЗВИЧАЮВАТИСЯ, обвикати, (до кого) звикати,
ПРИЗВОДИТИ (до чого) доводити, спричиняти що, ставати причиною чого; (до гріха) спонукувати, штовхати на. ПРИЗНАВАТИСЯ (в чому) зізнаватися, казати правду про, визнавати що; (до чого) не цуратися; (у коханні) освідчуватися; (до кого) обзиватися, не цуратися; (до слів)
ПРИЗНАЧАТИ (кому) приділяти; (платню) визначати, встановлювати; (ліки) приписувати; (кару) присуджувати; (наперед) покладати; (зустріч) домовлятися про; (долею)
ПРИЗНАЧУВАТИ (кому) приділяти; (платню) визначати, встановлювати; (ліки) приписувати; (кару) присуджувати; (наперед) покладати; (зустріч) домовлятися про; (долею)
ПРИЙДЕШНІЙ майбутній, ур. грядущий, з. прийшлий; (- покоління) наступний, потомний; як ім. ПРИЙДЕШНЄ, майбутнє, майбутність, майбуття, прийдешність, поет.
ПРИЙМАТИ (з рук) брати; (у спадок) перебирати, переймати; (умови) погоджуватися з; {плян) схвалювати, затверджувати, приставати на; (указ) ухвалювати;
ПРИЙНЯТНИЙ ПРИЙНЯТЛИВИЙ, підхожий, припустимий, задовільний; (одяг) можливий. ПРИЙНЯТТЯ (спадку) перебрання, одержання; (закону) ухвалення, затвердження; (до чого) приймання, зарахування; (присяги) заприсяження; (світу) сприйняття; п!
ПРИКЛАД зразок, взірець, взір; (живий) ілюстрація, доказ, свідчення; МАТ. задачка. ПРИКЛАДАТИ (до очей) притуляти; (печатку) ставити, притискати; (до листа) додавати, долучати, г. залучати; (серце) ІД. вкладати душу; (руки) докладати чого;
ПРИКЛАДКА дотеп, калямбур, глузливе прізвисько ; бук. ЕПІТЕТ. ПРИКЛАДНИЙ не теоретичний, ПРАКТИЧНИЙ; (- мистецтво) декоративний. ПРИКМЕТА ознака, д. признака; П. властивість, особливість, РИСА; (біди) знак б з. примітка; п-к ПРИКМЕТНИЙ, характерний; примітний, ЗНАМЕННИЙ, вартий уваги. ПРИКРАСА оздоба, окраса, д. покраса; (ряд візерунків) орнамент; п! ДЕКОРАЦІЯ ПРИКРАШАТИ оздоблювати, уцяцьковувати, здобити, кн. приоздоблювати, декорувати, поет. красити, окрашати, золотити; (гурт) робити честь кому; (орнаментом)
ПРИКРИЙ неприємний, досадний; (стан здоров'я) поганий; (- ситуацію) складний, важкий; (жарт) образливий; (біль) нестерпний, (мороз) сильний, (горб) крутий,
ПРИЛАД пристрій, механізм, пристосування, ок. пристосованця; зб. ПРИЛАДДЯ, знаряддя, ПРИЧАНДАЛИ, предмети, з. знадоби; (рибалки) справа, снасть; п! АПАРАТ. ПРИЛАДЖУВАТИ прилаштовувати, пристосовувати, припасовувати; (віз) готувати. ПРИЛУЧАТИ (до праці) залучати; (до лав) ПРИЄДНУВАТИ, привертати; п.ф. -СЯ, ПРИЧАЩАТИСЯ, (до милих занять) допадатися. ПРИЛЯГАТИ (на час) лягати; (- трави) полягати; (до серця) припадати; (тісно) приставати; (- землю) межувати, сусідити, зап. примикати; п-к -АЮЧИЙ, що прилягає,
ПРИМІРЯТИ (одяг) міряти, пробувати; (до чого) порівнювати, прирівнювати; (оком) прикидати. ПРИМІТИВНИЙ (організм) одноклітинний; (- культуру) первісний, не розвинений; (- стадію розвитку) початковий; (- оздобу) нескладний; (фільм) недосконалий,
ПРИМІТКА д! ПРИКМЕТА; ПРИМІТКА, (до тексту) нотатка, заувага, п! ПОЗНАЧКА.
|