ТУТЕШНІЙ
д! МІСЦЕВИЙ.

ТУФЛЯ
мн. ТУФЛІ, з. черевички, г. мешти; (хатні) пантофлі, виступці, патинки, жм. капці, човганці.

ТУХЛИЙ
гнилий, смердючий, о. з душком; (- воду) затхлий, не свіжий.

ТУША
д! ТУЛУБ, ТІЛО.

ТХНУТИ
недок. і док., дихати, дихнути; (- вітер) повівати, повіяти; (чим) пахнути, відгонити, заносити.

ТЬМА
д! ТЕМРЯВА і БЕЗЛІЧ.

ТЬМАРИТИ
затьмарювати, затемнювати; (небо) захмарювати; (вид) спохмурювати; (свідомість) запаморочувати.

ТЬМЯНИЙ
(- світло) туманний, неяскравий, померклий; (день) похмурий, хмарний; (- барву) бляклий; (- скло) непрозорий, мутний, матовий; (обрис) невиразний, …

ТЬОХКАТИ
(- солов'я) щебетати, виспівувати, висвистувати, (- кулі) свистати; (- серце) тенькати, теленькати, стискатися, п! ЗАВМИРАТИ.

ТЮЛЬ
д! ТКАНИНА.

ТЮПЦЕМ
пр., підтюпцем, труськом; тюпки.

ТЮРЕМНИЙ
в'язничний, зст. острожний, г. кримінальський, жм. тюряжний; (спогад) арештантський.

ТЮРМА
д! В'ЯЗНИЦЯ.

ТЮРЯЖНИК
д! АРЕШТАНТ.

ТЮТЮН
(міцний) бакун; (амерфороський) махорка, махра, рубанка; (нюхальний) табака; тютюнець.

ТЮХТІЙ
мамула, ВАЙЛО, вахлай, незграба, неотеса, шлапак, Максим Книш р. папуша; п! ТЕЛЕПЕНЬ.

ТЯГАР
вага, з. вагота; (носія) вантаж; (у діжці з солінням) гніт; (війни) знегоди, клопоти, злигодні; (віків) спадщина, спадок; (на дуиіі) камінь; ФР. …

ТЯГАТИ
волокти, волочити; (на собі) носити; (куди) затягати; (з дна) витягати, (за собою) водити; (на допити) викликати; (одіж) одягати; (за вуха) скубти, …

ТЯГАТИСЯ
волочитися, віятися; (по гостях) вчащати до кого; (з чим) носитися; (з ким) ЗАП. змагатися, мірятися силою ; (за чуби) скубтися, смикатися; (в суді) …

ТЯГЛО
д! СКОТИНА.

ТЯГНУТИ
волокти, волочити, д. тарганити, тирити; (душу) витягати, виймати; (жили) СОТАТИ; (до суду, до себе) притягати; (убік, додолу) від-; (куди) за-; …

ТЯГНУТИСЯ
волочитися, волоктися, (за ким) плентатися, тарганитися, П. старатися не відстати від кого; (- війну) тривати, (- час) минати; (- ґуму) розтягатися; …

ТЯГТИ
волокти, волочити, д. тарганити, тирити; (душу) витягати, виймати; (жили) СОТАТИ; (до суду, до себе) притягати; (убік, додолу) від-; (куди) за-; …

ТЯГТИСЯ
волочитися, волоктися, (за ким) плентатися, тарганитися, П. старатися не відстати від кого; (- війну) тривати, (- час) минати; (- ґуму) розтягатися; …

ТЯГУЧИЙ
(мед) сов. в'язкий, ок. глевкий; (- розмову) розтягнений; (звук) протяглий; (- тишу) П. одноманітний, нудний; тягучкий.

ТЯЖІННЯ
(земне) притягання, гравітація; (до кого) потяг, прихильність, с. пристрасть; (до чого) прагнення, поривання.

ТЯЖІТИ
(додолу) тягтися, притягатися; (до чого) мати потяг, прагнути; (- хмари) нависати, виснути; (над ким) висіти тінню , тиснути на кого.

ТЯЖИТИ
(вагою) обтяжувати; (- думки) гнітити, мучити; (над ким) ТЯЖІТИ.

ТЯЖКИЙ
важкий, не легкий, о. стопудовий; (хто) огрядний, масивний, опасистий; (- ноги) обважнілий; (- працю) виснажливий, сутужний, с. увередливий, …

ТЯЖКО
пр., важко і п. ф. від ТЯЖКИЙ; Р. дуже .

ТЯМА
кмітливість, тямущість, розум; ФР. розуміння; Р. пам'ять, свідомість; тямка, тямок.

ТЯМИТИ
знати, розуміти, усвідомлювати, о. брати до тями, кн. виявляти кмітливість ; (на чому) розумітися; (що робити) уміти; (на собі, погляд) Р. відчувати; …

ТЯМКИЙ
кмітливий, беручкий, головатий, бистрий на розум, св. мізкуватий; (дуже) ір. велемудрий; п! КВАЛІФІКОВАНИЙ; тямучий, тямковитий.

ТЯМОВИТИЙ
кмітливий, беручкий, головатий, бистрий на розум, св. мізкуватий; (дуже) ір. велемудрий; п! КВАЛІФІКОВАНИЙ; тямучий, тямковитий.

ТЯМУЩИЙ
кмітливий, беручкий, головатий, бистрий на розум, св. мізкуватий; (дуже) ір. велемудрий; п! КВАЛІФІКОВАНИЙ; тямучий, тямковитий.

ТЯТИ
різати, краяти, панахати, (траву) косити, втинати; (голови) стинати, рубати; (гопака) садити, ТАНЦЮВАТИ, утинати, кресати; (на цимбалах) ф. смалити, …