В'ЇДАТИСЯ
(в тіло) вгризатися, врізуватися, втискатися, заглиблюватися; (в серце) западати; (на кого) точити кого.

В'ЇДЛИВИЙ
(хто) НЕВІДЧЕПНИЙ, причепливий, УЛАЗЛИВИЙ, налазливий; (комар) ДОШКУЛЬНИЙ; (докір) ущипливий; (дим) їдкий, ядучий.

В'ЮН
(хто) пролаза, хитрун; (хамелеон) крутихвіст; в'юнок, в'юнець.

В'ЮНИТИСЯ
(- річку) ЗВИВАТИСЯ, петляти; (- волос) закручуватися, кучерявитися.

В'ЮНКИЙ
верткий, виверткий, в'юнистий; (- стежку) звивистий, кручений, ВИТКИЙ.

В'ЯЗАТИ
ЗВ'ЯЗУВАТИ, ви-, за-, об-, пере-, під-, по-, при-, у-, (мотузком) мотузувати, (руки ще) скручувати; (панчохи) ЗАП. плести.

В'ЯЗАТИСЯ
зв'язуватися, поєднуватися, сполучатися, (в думці) асоціюватися; (до кого) чіплятися, приставати, прив'язуватися; (- овочі) зачинатися, …

В'ЯЗЕНЬ
АРЕШТАНТ, як ім. ув'язнений.

В'ЯЗИ
шийні хребці; ЖМ. шия.

В'ЯЗКИЙ
тягучий, липучий, липкий, р. глизявий; (мочар) грузький, глейкий, глеюватий, тванистий; (страх) чіпкий; (матеріял) в'яжучий; (метал) приб. ковкий.

В'ЯЗНИЦЯ
тюрма, г. кримінал, жм. хурдига, тюряга, арешт, як ім. чорна, з. остріг, ев. курорт, санаторія; (у цитаделі) равелін, п! БУЦЕГАРНЯ.

В'ЯНУТИ
(- зела) сохнути, всихати, зав'ядати, відцвітати, відмирати, ПРИВ'ЯВАТИ; (- красу) занепадати, пропадати, гинути, марніти; (- серце) завмирати, нити.

ВІБРАЦІЯ
коливання, тремтіння, дрижання, бриніння.

ВІВАТ!
хай живе! слава! гурра!

ВІВТАР
олтар, жертовник.

ВІВЧАР
чабан, гайдар, гайдай, ватажник; пор. ПАСТУХ.

ВІД'ЇЖДЖАТИ
ВІД'ЇЗДИТИ вибувати, виряджатися, рушати; (- потяг) відходити, вирушати, зап. відправлятися; (трохи) віддалятися.

ВІД'ЇЗДИТИ
ВІД'ЇЖДЖАТИ вибувати, виряджатися, рушати; (- потяг) відходити, вирушати, зап. відправлятися; (трохи) віддалятися.

ВІД...
крім наведених тут слів, див. УЩ...

ВІДАЙ
пр. г., мабуть, певно, напевно, певна річ, десь; можливо.

ВІДАТИ
знати, усвідомлювати; (чим) завідувати, орудувати, керувати, верховодити над чим, сов. розпоряджатися, з. радити.

ВІДБИВАТИ
відкидати, відвертати, відтручувати; (світло) віддзеркалювати, рефлектувати, відсвічувати, (звук) відлунювати; (від чого) відмовляти, відраджувати; …

ВІДБИВАТИСЯ
відламуватися, відпадати, відколюватися; (чим) боронитися, захищатися, оборонятися; (від гурту) відставати, віддалятися; (у пам'яті) викарбовуватися, …

ВІДБИРАТИ
віднімати, забирати, д. відмагати, юр. конфіскувати; (сон) позбавляти чого; (з купи) надбирати; (до хору) добирати; (гроші) Б. З. ОДЕРЖУВАТИ.

ВІДБИТКА
(статті) копія, «i>окремо видана

ВІДБИТОК
(ніг) слід; (у воді) віддзеркалення, відображення, відбиття; (коректурний) гранка; (статті) ВІДБИТКА; (світла) відсвіт, ВІДБЛИСК.

ВІДБЛИСК
вилиск, відсвіт, полиск, виблиск, (на небі) заграва; пор. СПАЛАХ.

ВІДБРІХУВАТИСЯ
див. ВИПРАВДУВАТИСЯ.

ВІДБУВАТИ
(кару) терпіти, зносити, витерплювати; (весілля) справляти, (прогульку) здійснювати, (нараду) мати; (куди) від'їздити, відходити, рушати, «i>водою

ВІДБУВАТИСЯ
мати місце, ставатися, коїтися, робитися, діятися, здійснюватися, розігруватися; (- бій) точитися; (штрафом) обмежуватися, обходитися; док. …

ВІДБУДОВА
(об'єкт) відбудовання; (дія) відновлення, віднова, відбудовування.

ВІДВ'ЯЗУВАТИСЯ
розв'язуватися, звільнятися з припону; (від кого) відставати, док. ВІДВ'ЯЗАТИСЯ, відчепитися, відкараскатися.

ВІДВІДАЧ
гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах.

ВІДВІДИНИ
візит|а|, гостина; (дія) відвідування, гостювання, відвідання.

ВІДВІДУВАТИ
бувати, заходити, навідувати, вчащати, топтати стежку до, жм. навертатися; (як гість) гостювати; дк. ВІДВІДАТИ, жм. навихнутися, (нарешті) …

ВІДВІДУВАЧ
гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах.

ВІДВІКУ
пр., споконвіку, зроду-віку, звіку, з-перед віків, ВІДДАВНА.

ВІДВІЧНИЙ
споконвічний, вічний, безвічний, правічний.

ВІДВАГА
сміливість, хоробрість, відважність, безстрашність, сил. одчайдушність.

ВІДВАЖНИЙ
сміливий, хоробрий, безстрашний, сповнений відваги, р. відважливий, с. одчайдушний; (вчинок) геройський, сов. звитяжний.

ВІДВАЖУВАТИСЯ
не боятися, мати відвагу, відкидати страх, НАВАЖУВАТИСЯ.

ВІДВЕРТАТИ
(очі) відводити; (з дороги) повертати; (біду) усувати, відганяти, не Допускати, запобігати чому, док. відволати; (від наміру) відмовляти, …

ВІДВЕРТАТИСЯ
відвертати очі, повертатися спиною, п. цуратися ; (від чого) відвертати свою увагу, давати собі спокій, (від теми) відходити.

ВІДВЕРТИЙ
щирий, прямий, правдивий, чистосердечний, прямолінійний, непотайний, нелицемірний, нелукавий, обр. простий серцем, зап. душа навстіж; (- радість) …

ВІДВЕРТО
пр., правдиво, і всі пох. від ВІДВЕРТИЙ; обр. як на духу, від щирого серця, поклавши руку на серце, жм. без брешеш, р. без обиняків; див. ще ЩИРО.

ВІДВОДИТИ
(куди) вести, відпроваджувати; (кого) супроводити, супроводжувати, (в'язня) конвоювати; (гілки) відхиляти, відсувати, відгортати; (біду) відвертати, …

ВІДВОЛАТИ
док., (хворого) вилікувати, відволодати, відходити, вирятувати; (біду) відвернути, запобігти чому.

ВІДВОРІТ
відступ; (до кого) відраза, огида, осоруга, р. нехіть.

ВІДВОРОТ
відступ; (до кого) відраза, огида, осоруга, р. нехіть.

ВІДВОРОТНИЙ
огидний, відразливий, потворний, гидкий , бридкий.