ВБОЛІВАТИ тліти серцем ; (за що) турбуватися, потерпати, тривожитися чим, сов. переживати; (душею) боліти; (за себе) боятися, тремтіти. ВБРАННЯ ОДЯГ, туалет|а|, ґардероб|а|; (кімнати) оздоблення; (землі) покрив; (місячне) О. світло, освітлення; убраннячко. ВВ... крім наведених слів, див. УВ... ВВІХОДИТИ заходити, вступати, переступати поріг, зн. увалюватися; (клином між А і Б) уклинюватися; (у свідомість) продіставатися, просякати що; (в душу) … ВВЕЧЕРІ (пізно) проти ночі, (напередодні) звечора. ВВИЖАТИСЯ привиджуватися, поставати в уяві, уявлятися, мрітися, убачатися; (у сні) верзтися, бачитися, снитися, маритися; (перед очима) снувати, лізти в очі; … ВВОДИТИ заводити; (до гурту) приймати; (в обіг) пускати; (у гріх) доводити до чого; (у вену) МЕД. вливати; (порядки) запроваджувати, впроваджувати; ІД. (у … ВВОЗИТИ (куди) завозити; (крам) довозити, (з-за кордону) імпортувати. ВГ... крім наведених слів, див. УГ... ВГАВАТИ переставати; (- бурю) ущухати, затихати; (- звуки) замовкати; (- сварку) припинятися; (- жагу) слабшати. ВГАДУВАТИ відгадувати, здогадуватися, додумуватися; (секрет) розгадувати; (душею) відчувати; (долю) передбачати, казати наперед; (кого) розпізнавати, (щось … ВГАДЬКО відгадько, кн. угадник, вгадник, відгадник, розгадник. ВГАМОВУВАТИ заспокоювати, УТИХОМИРЮВАТИ, тихомирити, с. приборкувати, укоськувати, уговтувати, (затятого) улагоджувати; (дітей) уцитькувати; (кров) гамувати, … ВГАЧУВАТИ ГАТИТИ; док. УГАТИТИ, (у що) всадити, (чим) ударити, (кулею) влучити. ВГИНАТИСЯ гнутися; (в поклоні) схилятися; (- ноги) згинатися, сов. підгинатися; (від страв ) сов. ломитися; ЖМ. огинатися, опиратися; (- шлях) р. вигинатися. ВГЛЕДІТИ док., побачити, помітити, назирити, уздріти, зуздріти ; (знайомого) пізнати, розгледіти; (натяк) добачити, убачити; (з ч. не) незчутися, не … ВГОЛОС пр., наголос, голосно, с. на повний голос, на повні груди. ВГОРІ пр., на висоті, високо ; (на чім) нагорі, зверху. ВГОРУ пр., догори, не вділ, не вниз, поет. горі, д'горі, (з шахти) нагора; (річкою) проти течії чого. ВГРИЗАТИСЯ (зубами) в'їдатися; (у землю) заглиблюватися; П. (у мозок) врізуватися, закарбовуватися, зап. врізатися; (у душу) западати. ВГРУЗАТИ загрузати, грузнути, застрягати, (у твань) засмоктувати ся; (у крісло) заглиблюватися; (під вагою > вгинатися, вдавлюватися; (у землю) вростати, … ВД... крім наведених слів, див. УД... ВДІЛЯТИ (пай) виділяти, ДАВАТИ, відділяти; (засоби) подавати, достачати; (що) наділяти чим; (час) приділяти. ВДАВАНИЙ неприродний, напускний; (усміх) роблений, силуваний, нещирий; (- співчуття) фалшивий, штучний, награний, лицемірний; (ревізор) несправжній; (- … ВДАВАТИ робити вигляд; (з себе) корчити, жм. строїти, клеїти, приставляти, морщити; (на сцені) розігрувати, грати, кн. зображати, відтворювати; (кого) … ВДАВАТИСЯ (кому) щастити, таланити, фортунити; (до кого) звертатися, апелювати, адресуватися; (до чого) уживати що, (до роботи) мати нахил; (до хитрощів) … ВДАЛИЙ (на що) здібний, вдатний; (захід) успішний, результативний; (жарт) влучний; (портрет) майстерний; (вибір) доречний, відповідний, підходящий, слушний. ВДАР (рукою) стусан, штовхан, жм. товченик, (по щоці) ЛЯПАС; П. (лобовий) В-Й атака, таран; (для репутації) шкода; (долі) струс, ІД. горе, нещастя, … ВДАРИТИСЯ (об що) г. зударятися з чим; (тілом) забиватися, (лобом) стукатися, (в груди) вдаряти; (до кого) звертатися, (у що) вдаватися, віддаватися чому, … ВДАРЯТИ (чим) бити, стукати; (по плечу) плескати; (об воду) вдарятися; (об землю) кидати; (прикро) вражати; (в голову) (- кров) шугати, (- горілку) … ВДАТНИЙ здібний, талановитий, таланистий, кебетливий; (на вроду) вродливий, (здоров'ям) міцний, здоровий; (вдалий) успішний, влучний; здібний, талановитий, … ВДАЧА характер, натура, норов, природа, У фр, серце ; З. П. нахил, звичка, риса, прикмета; пор. ТЕМПЕРАМЕНТ. ВДАЧЛИВИЙ ТАЛАНОВИТИЙ, щасливий, що родився в сорочці; удачний. ВДВІЧІ пр., удвоє, вдвоє, у два рази; (згинатися) НАВПІЛ. ВДВОХ пр., удвійку, вдвійку, парою, на пару, в парі, удвійзі, вдвійзі. ВДЕНЬ пр., за дня, засвітла, білим днем, серед дня, поки світ, поки видно, д. середодня. ВДИХАТИ (повітря) вдихувати, втягати (запах) фр. смоктати; (думку) навіювати, надихати, накликати, уроювати, вселяти. ВДОВОЛЕННЯ задоволення, кн. сатисфакція, сил. насолода, втіха, блаженство; (собою) самовдоволення. ВДОВОЛЬНЯТИ І ВДОВОЛЯТИ задовольняти, з. уконтентовувати, фр. ситити; (спрагу) тамувати, тамувати, угамовувати, заспокоювати; (кого) догоджати кому; (вимоги) … ВДОСВІТА пр., до-схід-сонця, перед світом, на зорі, на світанні, на світанку, із сонцем, до третіх півнів, д. нарозвидні; рано вранці, раннім-рано. ВДОСКОНАЛЕННЯ поліпшення, покращання, (знань) підвищення; (себе) самоудосконалення; (технічне) ВИНАХІД. ВДОСКОНАЛЮВАТИ робити досконалішим, поліпшувати, покращувати, підносити на вищий щабель, р. досконалити; (знання) підвищувати; (мовні знання) жм. наламувати язика; … ВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ робитися досконалішим, поліпшуватися, кращати; (в мові) ід. наламувати язика; (у чім) ВПРАВЛЯТИСЯ. ВДОСТАЛЬ пр., уволю, вволю, ДОВОЛІ, ДОСХОЧУ, подостатком, удостач. ВЕДМІДЬ ев. бурмило; (хто) ВАЙЛО; ЖМ. коктейль; ведмедик, ведмедько, ведмедяка, ведмедище. ВЕДУЧИЙ який веде; (танк) чоловий, головний; (- особу) провідний, ключовий, перший; (шків) тяговий; (промінь) т. директивний; (програми) провідник. ВЕЗТИ (часто) возити; п. ф. ВЕЗЕ, (кому) щастить, фортунить, таланить, світить. ВЕЛІТИ повелівати, казати, наказувати, командувати, розпоряджатися; П. вимагати .
|
