ВБОЛІВАТИ
тліти серцем ; (за що) турбуватися, потерпати, тривожитися чим, сов. переживати; (душею) боліти; (за себе) боятися, тремтіти.

ВБРАННЯ
ОДЯГ, туалет|а|, ґардероб|а|; (кімнати) оздоблення; (землі) покрив; (місячне) О. світло, освітлення; убраннячко.

ВВ...
крім наведених слів, див. УВ...

ВВІХОДИТИ
заходити, вступати, переступати поріг, зн. увалюватися; (клином між А і Б) уклинюватися; (у свідомість) продіставатися, просякати що; (в душу) …

ВВЕЧЕРІ
(пізно) проти ночі, (напередодні) звечора.

ВВИЖАТИСЯ
привиджуватися, поставати в уяві, уявлятися, мрітися, убачатися; (у сні) верзтися, бачитися, снитися, маритися; (перед очима) снувати, лізти в очі; …

ВВОДИТИ
заводити; (до гурту) приймати; (в обіг) пускати; (у гріх) доводити до чого; (у вену) МЕД. вливати; (порядки) запроваджувати, впроваджувати; ІД. (у …

ВВОЗИТИ
(куди) завозити; (крам) довозити, (з-за кордону) імпортувати.

ВВОЛЮ
д! ДОСХОЧУ.

ВГ...
крім наведених слів, див. УГ...

ВГАВАТИ
переставати; (- бурю) ущухати, затихати; (- звуки) замовкати; (- сварку) припинятися; (- жагу) слабшати.

ВГАДУВАТИ
відгадувати, здогадуватися, додумуватися; (секрет) розгадувати; (душею) відчувати; (долю) передбачати, казати наперед; (кого) розпізнавати, (щось …

ВГАДЬКО
відгадько, кн. угадник, вгадник, відгадник, розгадник.

ВГАМОВУВАТИ
заспокоювати, УТИХОМИРЮВАТИ, тихомирити, с. приборкувати, укоськувати, уговтувати, (затятого) улагоджувати; (дітей) уцитькувати; (кров) гамувати, …

ВГАЧУВАТИ
ГАТИТИ; док. УГАТИТИ, (у що) всадити, (чим) ударити, (кулею) влучити.

ВГИНАТИСЯ
гнутися; (в поклоні) схилятися; (- ноги) згинатися, сов. підгинатися; (від страв ) сов. ломитися; ЖМ. огинатися, опиратися; (- шлях) р. вигинатися.

ВГЛЕДІТИ
док., побачити, помітити, назирити, уздріти, зуздріти ; (знайомого) пізнати, розгледіти; (натяк) добачити, убачити; (з ч. не) незчутися, не …

ВГОЛОС
пр., наголос, голосно, с. на повний голос, на повні груди.

ВГОРІ
пр., на висоті, високо ; (на чім) нагорі, зверху.

ВГОРУ
пр., догори, не вділ, не вниз, поет. горі, д'горі, (з шахти) нагора; (річкою) проти течії чого.

ВГРИЗАТИСЯ
(зубами) в'їдатися; (у землю) заглиблюватися; П. (у мозок) врізуватися, закарбовуватися, зап. врізатися; (у душу) западати.

ВГРУЗАТИ
загрузати, грузнути, застрягати, (у твань) засмоктувати ся; (у крісло) заглиблюватися; (під вагою > вгинатися, вдавлюватися; (у землю) вростати, …

ВД...
крім наведених слів, див. УД...

ВДІЛЯТИ
(пай) виділяти, ДАВАТИ, відділяти; (засоби) подавати, достачати; (що) наділяти чим; (час) приділяти.

ВДАВАНИЙ
неприродний, напускний; (усміх) роблений, силуваний, нещирий; (- співчуття) фалшивий, штучний, награний, лицемірний; (ревізор) несправжній; (- …

ВДАВАТИ
робити вигляд; (з себе) корчити, жм. строїти, клеїти, приставляти, морщити; (на сцені) розігрувати, грати, кн. зображати, відтворювати; (кого) …

ВДАВАТИСЯ
(кому) щастити, таланити, фортунити; (до кого) звертатися, апелювати, адресуватися; (до чого) уживати що, (до роботи) мати нахил; (до хитрощів) …

ВДАЛИЙ
(на що) здібний, вдатний; (захід) успішний, результативний; (жарт) влучний; (портрет) майстерний; (вибір) доречний, відповідний, підходящий, слушний.

ВДАР
(рукою) стусан, штовхан, жм. товченик, (по щоці) ЛЯПАС; П. (лобовий) В-Й атака, таран; (для репутації) шкода; (долі) струс, ІД. горе, нещастя, …

ВДАРИТИСЯ
(об що) г. зударятися з чим; (тілом) забиватися, (лобом) стукатися, (в груди) вдаряти; (до кого) звертатися, (у що) вдаватися, віддаватися чому, …

ВДАРЯТИ
(чим) бити, стукати; (по плечу) плескати; (об воду) вдарятися; (об землю) кидати; (прикро) вражати; (в голову) (- кров) шугати, (- горілку) …

ВДАТНИЙ
здібний, талановитий, таланистий, кебетливий; (на вроду) вродливий, (здоров'ям) міцний, здоровий; (вдалий) успішний, влучний; здібний, талановитий, …

ВДАЧА
характер, натура, норов, природа, У фр, серце ; З. П. нахил, звичка, риса, прикмета; пор. ТЕМПЕРАМЕНТ.

ВДАЧЛИВИЙ
ТАЛАНОВИТИЙ, щасливий, що родився в сорочці; удачний.

ВДВІЧІ
пр., удвоє, вдвоє, у два рази; (згинатися) НАВПІЛ.

ВДВОХ
пр., удвійку, вдвійку, парою, на пару, в парі, удвійзі, вдвійзі.

ВДЕНЬ
пр., за дня, засвітла, білим днем, серед дня, поки світ, поки видно, д. середодня.

ВДИХАТИ
(повітря) вдихувати, втягати (запах) фр. смоктати; (думку) навіювати, надихати, накликати, уроювати, вселяти.

ВДОВОЛЕННЯ
задоволення, кн. сатисфакція, сил. насолода, втіха, блаженство; (собою) самовдоволення.

ВДОВОЛЬНЯТИ
І ВДОВОЛЯТИ задовольняти, з. уконтентовувати, фр. ситити; (спрагу) тамувати, тамувати, угамовувати, заспокоювати; (кого) догоджати кому; (вимоги) …

ВДОСВІТА
пр., до-схід-сонця, перед світом, на зорі, на світанні, на світанку, із сонцем, до третіх півнів, д. нарозвидні; рано вранці, раннім-рано.

ВДОСКОНАЛЕННЯ
поліпшення, покращання, (знань) підвищення; (себе) самоудосконалення; (технічне) ВИНАХІД.

ВДОСКОНАЛЮВАТИ
робити досконалішим, поліпшувати, покращувати, підносити на вищий щабель, р. досконалити; (знання) підвищувати; (мовні знання) жм. наламувати язика; …

ВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ
робитися досконалішим, поліпшуватися, кращати; (в мові) ід. наламувати язика; (у чім) ВПРАВЛЯТИСЯ.

ВДОСТАЛЬ
пр., уволю, вволю, ДОВОЛІ, ДОСХОЧУ, подостатком, удостач.

ВЕДМІДЬ
ев. бурмило; (хто) ВАЙЛО; ЖМ. коктейль; ведмедик, ведмедько, ведмедяка, ведмедище.

ВЕДУЧИЙ
який веде; (танк) чоловий, головний; (- особу) провідний, ключовий, перший; (шків) тяговий; (промінь) т. директивний; (програми) провідник.

ВЕЖА
див. БАШТА.

ВЕЗТИ
(часто) возити; п. ф. ВЕЗЕ, (кому) щастить, фортунить, таланить, світить.

ВЕЛІТИ
повелівати, казати, наказувати, командувати, розпоряджатися; П. вимагати .