Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру Г (418)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 > >>
ГЛИБОКО
на дні, (дихати) на повні груди, (любити) палко і всі пох. від ГЛИБОКИЙ
ГЛИПАТИ
фам., дивитися, глядіти, поглядати, позирати, обр. водити очима, шугати поглядом, фам. лупати, очима.
ГЛИТАЙ
(хто) жмикрут, п. павук, п'явка; глитаяка, зб. глитайня.
ГЛИТАТИ
ковтати, поглинати, лигати, дт. гам|к|ати; НЕҐ. юти, жерти, уминати.
ГЛИЦЯ
(сосни) голка, шпилька, сов. хвоя; (для нанизування) шпичка, шпиця; (через воду) Д. кладка; БУД. балясина.
ГЛОБУС
(модель Землі) г. ґльоб; П. Земля, куля.
ГЛУЗД
розум, інтелект; (у чім) сенс, рація, зміст; (здоровий) розсудливість.
ГЛУЗИ
глузування, кпини, кепкування, сил. наруга, посміх, глум.
ГЛУЗЛИВИЙ
глумливий, насмішкуватий, посмішливий; (тонко) іронічний.
ГЛУЗУВАТИ
(з кого) кепкувати, кпити|ся|, сміятися, збиткуватися, висмівати кого, с. глумитися, посмішкуватися, о. підіймати на глузи
ГЛУХИЙ
(хто) ЯК ІМ. глухман, глушман; (звук) приглушений; (світ) нечуйний, байдужий; (- боротьбу) прихований; (гай) дикий, (шлях) відлюдний, безлюдний; (- …
ГЛУХО
пр., (звучати) приглушено; ПР. СЛ. мовчазно; (з'єднати) щільно, наглухо; (закупорити) герметично.
ГЛУШИНА
(сільська) глушінь, глухий закуток ; (лісова) нетрі, нетрища, дичина, дичавина, з. застум; П. безлюддя, відлюддя; глушня, глуш.
ГЛУШИТИ
відбирати слух, оглушувати; (звуки) заглушати, заглушувати; П. відбивати памороки, приголомшувати.
ГЛЯДІТИ
дивитися, позирати, ур. зріти, ф. глипати, зиркати, р. зорити; (кого) шукати; (гордо) виглядати; (як ока) берегти, зберігати; (дітей) пильнувати, …
ГНІВ
гнівання, обурення, роздратовання, шал, пасія, пересердя, с.г. іритація.
ГНІВАТИ
гнівити, сердити, ДРАТУВАТИ, роздратовувати, нервувати, сил. розлючувати, г. іритувати; З. гніватися.
ГНІВАТИСЯ
сердитися, гнівитися, мати гнів на; нервуватися, дратуватися, г. денервуватися, з. гнівати, с.г. зденервований; (схильний гніватися) гнівливий.
ГНІЗДО
(пташине) кубло; П. вогнище, оселя; (княже) сім'я, рід; (у деталях) ТЕХ. заглибина, заглиблення, отвір; гніздечко, гніздище.
ГНІТ
(у діжці з солінням) тягар; П. тиск, тиснення; ФР. п'ята
ГНІТИТИ
(сир) давити; П. (серце, душу) лягати каменем на що, лежати каменем на чому; (тіло) ГНОБИТИ.
ГНІТИТИСЯ
(чим) мати за тягар що; (хто чим) обтяжувати кого що .
ГНАНИЙ
переслідуваний, гонений, утискуваний, цькований; пор. ГНОБЛЕНИЙ.
ГНАТИ
гонити; (в шию) турити; (з дому) витуряти; ФР. виганяти, про-, під--, пере-; (швидко) мчати, гнати гоном; (звіра) переслідувати, цькувати; (за ким) …
ГНАТИСЯ
гонитися, переслідувати, наздоганяти, мчати; П. (за ким) змагатися з.
ГНИЛИЙ
зогнилий, про-, пере-: (- сіно) прілий, зотлілий; (стовбур) ТРУХЛИЙ; (- воду) застояний, затхлий, несвіжий; (клімат) вологий, сирий, (- погоду) …
ГНИЛЬ
зб., пріль, прілина; (гнила рослина) гниляк, зб. гниляччя; (системи) прогнилість, гнилість; гнилятина, гнилизна, гнилеча, р. гнилля.
ГНИСТИ
ГНИТИ кн. розкладатися, (у землі або на купі) пріти, (- дерево) трухлявіти; П. животіти, занепадати, переводитися, пропадати.
ГНИТИ
ГНИСТИ кн. розкладатися, (у землі або на купі) пріти, (- дерево) трухлявіти; П. животіти, занепадати, переводитися, пропадати.
ГНОБИТЕЛЬ
кн. пригноблювач, поневолювач, визискувач, експлуататор, поет. гонитель, душитель, ок. душман, обр. кровопивець, хижак, акула.
ГНОБИТИ
гнітити, пригнічувати, пригноблювати, визискувати, утискувати, кн. експлуатувати, обр. гнути .
ГНОБЛЕНИЙ
пригнічуваний, пригноблюваний, експлуатований, визискуваний, ГНАНИЙ.
ГНУТИ
згинати, за-, пере- (дугу) ви-; (вділ) на-, під-, при-, хилити, нахиляти, пере-; П. гнобити, гнітити, визискувати; (до чого, в розмові) мати на меті …
ГНУТИСЯ
згинатися і всі пох. від ГНУТИ; (дугою) вигинатися; (під вагою) вгинатися; (перед ким) стелитися , ЗАПОБІГАТИ, коритися кому.
ГНУЧКИЙ
елястичний, р. вигинистий; (стан) хисткий, хибкий; (графік) мінливий, змінний, ок. ковзучий; гнучий.
ГОЇТИ
лікувати, виліковувати, ур. цілити, ЗЦІЛЯТИ; (рану) заліковувати.
ГОВІРКА
діялект; (певної соціяльної групи) арґо, неґ. жаргон, сленг, суржик; (дитяча) лексикон; Д. розмова, бесіда.
ГОВІРКИЙ
балакучий, балакливий, гомінливий, гомінкий, лепетливий, д. говірливий, говорючий.
ГОВІТИ
постити; ЖМ. сповідатися, причащатися.
ГОВОРЕННЯ
розмови, балачки, БАЛАКАНИНА; У ФР. заперечення, полемізування, пересуди; говоріння.
ГОВОРИТИ
казати, мовити, вести річ , висловлюватися, жм. дейкати, подейкувати; ур. ректи, глаголати, зн. цвенькати, обертати язиком; (на вічу) держати річ; (з …
ГОДІ
ч. досить, вистачить, буде, хопить; (купити) ПР. нема як, не можна; (!)
ГОДІ!
кінець! менше з тим! кінчай|мо|! припиняй|мо|! забудь|мо|!
ГОДИНА
(міра часу) 60 хвилин; (лиха) час, пора, момент; (слушна) нагода; (чорна, гірка) скрутні обставини, скрута; (історії) лекція, сов. урок; ОК. погода.
ГОДИННИК
ок. часомір, (на вежі) дзиґарі, (кишеньковий) дзиґарик, (який будить) будильник, (з музикою) куранти, (водяний) клепсидра, (з гирями) сов. ходики.
ГОДИТИ
(кому) догоджати, потрапляти, лататися до кого, запобігати перед ким; здувати порохи з кого; годити, як болячці.
ГОДИТИСЯ
(для чого) придаватися, здаватися, знадоблятися, сов. підходити, г. надаватися; У ФР. личити, пасувати; (на що) згоджуватися, приставати.
ГОДИТЬСЯ
неос., належить, доречно, доцільно, слід, варто, треба, до речі; (з ч. не) не личить, не пасує, не випадає.
ГОДУВАТИ
харчувати, (на сало) відгодовувати, вгодовувати; (потроху) підгодовувати; (сім'ю) утримувати.
ГОДЯЩИЙ
придатний, підхожий, здалий, гожий, жм. підходящий, р. догідний; пор. ВІДПОВІДНИЙ.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.