Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


КОМАНДИР

← назад   вперед →
(у війську) зверхник, г. командант; (великих формацій) командувач, полководець, воєвода, воєначальник, сов. командуючий, с. головнокомандувач; (куреня) курінний, (чоти) чотовий, (сотні) сотенний.

В iнших словниках: знайдено 8 збігiв


/Словник синонімів Полюги/
КОМАНДИР (керівник у війську) воєначальник, полководець.

/Орфографічний словник української мови/
КОМАНДИР команди
КОМАНДИРІВ команди
КОМАНДИРКА команди

/Українсько-російський словник/
КОМАНДИР , КОМАНДИРСЬКИЙ командирский

/Словник іншомовних слів/
КОМАНДИР командир; ч. (нім., наказувати, командувати) 1. Керівник військової частини, підрозділу, з'єднання, загону, судна, ескадрильї …

/Неправильно — правильно. Волощак/
КОМАНДИРОВОЧНЕ ПОСВІДЧЕННЯ Посвідка про відрядження; відрядна посвідка

/Словник-антисуржик/
КОМАНДИРОВКА відрядження
Латинська транскрипцiя: [komandyr]
→ КОМАНДИРОВОЧНІ мн., (документи) відрядні, (гроші) добові.
← КОМАНДА наказ, д. розказ; (провід) командування; (танка) екіпаж, обслуга, особовий склад, р. залога; СПРТ. колектив, г. дружина.


Вы можете поставити у себе лiнк на слово "КОМАНДИР"

для сайта или блога:
Ссылка для форума (bb-код):
для сайта или блога:

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.