Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


МАНДАТ

(уповажнення) доручення, ур. грамота; (документ) посвідчення, свідоцтво.

В iнших словниках: знайдено 9 збігiв


/Орфографічний словник української мови/
МАНДАТ манда
МАНДАТАРІЙ мандата
МАНДАТНИЙ манда

/Українсько-російський словник/
МАНДАТ , МАНДАТНИЙ мандатный

/Словник іншомовних слів/
МАНДАТ мандат; ч. (лат., від доручаю) 1. Повноваження, доручення, наказ. 2. Документ, що стверджує повноваження даної особи (напр., …
МАНДАТАРІЙ мандатарій; ч. (лат.) уповноважений; особа, держава, що одержала мандат.
МАНДАТНИЙ мандатний пов'язаний з мандатом; М-а комісія - виборний орган, що перевіряє повноваження депутатів, делегатів конференцій , …

/Eкономічна енциклопедія/
МАНДАТ рос. мандат 1. Документ, що засвідчує права і повноваження певної особи. 2. Повноваження, наказ, доручення.
МАНДАТАРІЙ рос. мандатарий особа, установа, організація, держава, які одержали мандат.
Латинська транскрипцiя: [mandat]
→ МАНДРІВЕЦЬ мандрівник, сч. турист, ок. обходисвіт, неґ. вояжер; (подорожній) подорожанин, р. подорожник; пор. ПЕРЕХОЖИЙ, ПАСАЖИР.
← МАНАТКИ (особисті речі) манаття, пожиток, мізерія, св. пожитки, р. гармидер.



загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.