Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


ВРУНА

мн., руна, рунь, сходи, прорість; (озимі) озимина, (ярі) ярина.

В iнших словниках: знайдено 4 збіга


/УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)/
ВРУНА густий рослинний поріст з різноманітним ботанічним складом, який вкриває луку або пасовище; також молодий зеленіючий засів, …

/Орфографічний словник української мови/
ВРУНАСТИЙ вруна

/Українсько-російський словник/
ВРУНА (род. врун) с.-х.; = уруна (молодые) всходы

/Літературне слововживання/
ВРУНА , УРУНА , ВРУНО , РУНА , РУНО , РУНИ         ВРУНА (УРУНА), ВРУНО – РУНА – РУНО – РУНИ         Вруна, рідше уруна, врун, мн., вруно. 1. Молоді, густі сходи посівів, …
Латинська транскрипцiя: [vruna]
→ ВРУЧАТИ (орден) давати, доручати, доручувати, (адрес) підносити.
← ВРУНІТИ врунитися, зеленіти.



загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.