Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Українсько-російський словник →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру Н (2655)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
НАВ'ЯЗЛИВИЙ
навязчивый
НАВ'ЯЗЛИВО
нар. навязчиво
НАВ'ЯЗУВАТИ
несов. - нав'язувати, сов. - нав'язати 1) навязывать, навязать 2) (перен. заставлять кого-н. делать что-н. вопреки желанию) навязывать, навязать
НАВ'ЯЗУВАТИСЯ
разг. навязываться, навязаться
НАВІВАТИ
несов. - навівати, навіювати, сов. - навіяти 1) навевать, навеять; внушать, внушить перен. 2) (несов. только навіювати) с.-х. навеивать, навеять
НАВІГАТОР
навигатор
НАВІГАЦІЙНИЙ
навигационный
НАВІГАЦІЯ
навигация
НАВІДАТИСЯ
сов. от навідуватися
НАВІДНИЙ
1) наводящий 2) спец. наводной
НАВІДНИК
воен. и пр. наводчик
НАВІДНИЦЯ
наводчица
НАВІДУВАТИСЯ
несов. - навідуватися, сов. - навідатися наведываться, наведаться
НАВІЖЕНИЙ
1) безумный, сумасшедший, разг. полоумный 2) (лишённый рассудительности) взбалмошный, сумасбродный, сумасброд, сумасбродка; разг. шальной
НАВІК
нар.; = навіки навек, навеки, навечно
НАВІКИ
см. навік
НАВІРЧУВАТИ
несов. - навірчувати, сов. - навернути навёртывать, навернуть
НАВІРЧУВАТИСЯ
навёртываться, навернуться
НАВІС
навес
НАВІСНІТИ
сходить с ума, терять рассудок; (о поведении) безумствовать
НАВІСНИЙ
I (навешиваемый) навесной II 1) безумный, сумасшедший, разг. полоумный 2) (необыкновенный, чрезвычайный) безумный; (буйный) неистовый 3) …
НАВІТЬ
част. даже
НАВІЧ
нар. 1) воочию; наяву 2) (ясно для всех) явно 3) (при глаг. со знач. быть) перед глазами, на (в) глазах; (со знач. явиться) на глаза
НАВІЧНО
нар. навечно
НАВІЩО
нар. зачем, для чего, к чему; чего, чего ради
НАВІЩОСЬ
нар. зачем-то, для чего-то
НАВІЮВАТИ
см. навівати
НАВІЯТИ
сов. от навівати
НАВАГА
ихт. навага
НАВАЖИТИСЯ
сов. от наважуватися
НАВАЖУВАТИСЯ
несов. - наважуватися, сов. - наважитися 1) отваживаться, отважиться, решаться, решиться; осмеливаться, осмелиться, сметь, посметь; (пренебрегая …
НАВАЛ
навал; напор (натиск)
НАВАЛА
1) нашествие 2) (войска) полчища, орда, орды 3) (группа) разг. гурьба; прен. скопище сунути навалою — разг. валить скопом [валом]
НАВАЛИТИ
сов. от навалювати
НАВАЛОМ
нар. навалом, всей тяжестью
НАВАЛЬНІСТЬ
стремительность
НАВАЛЬНИЙ
стремительный навальна атака — стремительная атака навальна зима — снежная зима навальний вітер — порывистый ветер
НАВАЛЮВАЛЬНИЙ
навалочный
НАВАЛЮВАТИ
несов. - навалювати, сов. - навалити 1) наваливать, навалить; громоздить, нагромоздить; нагружать, нагрузить 2) (только сов.; скопиться во …
НАВАЛЮВАТИСЯ
наваливаться, навалиться
НАВАНТАЖЕННЯ
нагрузка; погрузка (действие) навантаження викладача — нагрузка преподавателя
НАВАНТАЖИТИ
сов. от навантажувати
НАВАНТАЖНИК
см. навантажувач
НАВАНТАЖУВАЛЬНИЙ
погрузочный, нагрузочный
НАВАНТАЖУВАТИ
несов. - навантажувати, сов. - навантажити нагружать, грузить, нагрузить; погрузить
НАВАНТАЖУВАТИСЯ
нагружаться, нагрузиться
НАВАНТАЖУВАЧ
= навантажник нагрузчик
НАВАР , НАВАРИСТИЙ
наваристый; наварный
НАВАРИТИ
сов. от наварювати
НАВАРЮВАТИ
несов. - наварювати, сов. - наварити наваривать, наварить

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.