Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Українсько-російський словник →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру Р (2760)

<< < 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 > >>
РОЗБРІХУВАТИСЯ
разг. 1) развираться, разовраться, сов. разолгаться; (сов.; стать отъявленным лгуном) изолгаться, изовраться 2) (сов. - о собаке) разг. разлаяться
РОЗБРАТ
(о взаимоотношениях; о состоянии) раздор, разлад; рознь; разг. неурядица, неурядицы; книжн. распря, распри; смятение
РОЗБРЕХАТИ
сов. от розбріхувати
РОЗБРИЗКАТИ
сов. от розбризкувати
РОЗБРИЗКУВАТИ
несов. - розбризкувати, сов. - розбризкати, розбризнути разбрызгивать, разбрызгать, разбрызнуть
РОЗБРИЗКУВАТИСЯ
разбрызгиваться, разбрызгаться
РОЗБРИЗНУТИ
однокр. в. сов. от розбризкувати
РОЗБУБНЯВІТИ
разбухнуть, набухнуть
РОЗБУДЖУВАТИ
несов. - розбуджувати, сов. - розбудити будить, разбудить, книжн. пробуждать, пробудить
РОЗБУДИТИ
сов. от розбуджувати
РОЗБУДОВУВАТИ
несов. - розбудовувати, сов. - розбудувати расстраивать, расстроить; расширять, расширить постройку; перен. развивать, развить
РОЗБУДОВУВАТИСЯ
расстраиваться, расстроиться; расширять, расширить (свою) постройку
РОЗБУДУВАТИ
сов. от розбудовувати
РОЗБУРКАТИ
сов. от розбуркувати
РОЗБУРКУВАТИ
несов. - розбуркувати, сов. - розбуркати; разг. тормошить, растормошить; разгонять, разогнать сон; перен. пробуждать, пробудить
РОЗБУРКУВАТИСЯ
пробуждаться, пробудиться; приходить, прийти в себя после сна
РОЗБУРХАТИ
сов. от розбурхувати
РОЗБУРХУВАТИ
несов. - розбурхувати, сов. - розбурхати будоражить, взбудораживать, взбудоражить
РОЗБУРХУВАТИСЯ
будоражиться, взбудораживаться, взбудоражиться; (о стихийных явлениях и перен.) разыгрываться, разыграться, сов. разбушеваться, взбушевать, …
РОЗБУХАТИ
несов. - розбухати, сов. - розбухнути разбухать, разбухнуть
РОЗБУХИКАТИСЯ
разг. раскашляться
РОЗБУХНУТИ
сов. от розбухати
РОЗВ'ЮЧИТИ
сов. от розв'ючувати
РОЗВ'ЮЧУВАТИ
несов. - розв'ючувати, сов. - розв'ючити развьючивать, развьючить
РОЗВ'ЮЧУВАТИСЯ
развьючиваться, развьючиться
РОЗВ'ЯЗАТИ
сов. от розв'язувати
РОЗВ'ЯЗКА
лит.; перен. развязка
РОЗВ'ЯЗНІСТЬ
1) развязность 2) разрешимость
РОЗВ'ЯЗНИЙ
развязный розв'язна поведінка — развязное поведение
РОЗВ'ЯЗНО
нар. развязно
РОЗВ'ЯЗУВАТИ
несов. - розв'язувати, сов. - розв'язати 1) развязывать, развязать розв'язувати війну — развязывать, развязать войну розв'язати світ [руки] — …
РОЗВ'ЯЗУВАТИСЯ
1) развязываться, развязаться; разг. разделываться, разделаться перен. розв'язатися (з ким, з чим) — развязаться (с кем, с чем) 2) решаться, …
РОЗВІВАТИ
развевать
РОЗВІВАТИСЯ
развеваться
РОЗВІДАТИ
сов. от розвідувати
РОЗВІДКА
I (научное исследование) разыскание, (чаще мн.) разыскания II 1) воен. разведка повітряна розвідка — воен. воздушная разведка агентурна …
РОЗВІДНИЙ
разводной розвідний ключ — техн. разводной ключ розвідний міст — разводной [разводящийся] мост
РОЗВІДНИК
I розв`ідник разведчик II розвідн`ик спец. разводчик
РОЗВІДНИЦЬКИЙ
разведочный
РОЗВІДНИЦЯ
I розв`ідниця разведчица II розвідн`иця спец. разводчица
РОЗВІДУВАЛЬНИЙ
разведывательный, разведочный; изыскательный, поисковый
РОЗВІДУВАТИ
несов. - розвідувати, сов. - розвідати 1) разг. разведывать, разведать, разузнавать, разузнать; проведывать, проведать 2) спец. разведывать, …
РОЗВІДУВАЧ
1) разведчик; изыскатель (занимающийся изысканиями) 2) ав. разведчик
РОЗВІДУВАЧКА
разведчица; изыскательница
РОЗВІНЧАТИ
сов. от розвінчувати
РОЗВІНЧУВАТИ
несов. - розвінчувати, сов. - розвінчати развенчивать, развенчать
РОЗВІСИТИ
сов. от розвішувати
РОЗВІСИТИ ВУХА
ирон. развесить уши
РОЗВІШАТИ
сов. от розвішувати
РОЗВІШУВАТИ
несов. - розвішувати, сов. - розвішати, розвісити развешивать, развесить, сов. развешать (по разным местам) - розвісити вуха

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.