РОЗРИВНИЙ
1) разрывной розривна куля — разрывная пуля 2) (такой, который может быть расторгнут) расторжимый

РОЗРИТИ
сов. от розривати II

РОЗРОЇТИСЯ
разг. развестись (о пчёлах); перен. расплодиться

РОЗРОБИТИ
сов. от розробляти

РОЗРОБЛЮВАТИ
см. розробляти

РОЗРОБЛЯТИ
несов. - розробляти, розроблювати, сов. - розробити разрабатывать, разработать

РОЗРОСТАТИСЯ
несов. - розростатися, сов. - розростися разрастаться, разрастись

РОЗРОСТИСЯ
сов. от розростатися

РОЗРУБАТИ
сов. от розрубувати

РОЗРУБАТИ ГОРДІЇВ ВУЗОЛ
разрубить [рассечь] гордиев узел

РОЗРУБУВАТИ
несов. - розрубувати, сов. - розрубати разрубать, разрубить; разг. рассаживать, рассадить (сильным ударом) - розрубати гордіїв вузол

РОЗРУЙНОВУВАТИ
несов. - розруйновувати, сов. - розруйнувати разрушать, разрушить

РОЗРУЙНУВАТИ
сов. от розруйновувати

РОЗРУХ
разг. 1) смятение, смута 2) (мн. розрухи) устар. волнения; беспорядки селянські розрухи — ист. крестьянские волнения [бунты]

РОЗРУХА
1) разруха; развал 2) (мятеж; раздоры) смута, смятение

РОЗРЯД
I 1) разряд віднести до розряду (чого) — отнести к разряду (чего) розряд рослин — разряд растений 2) мат. разряд II (действие) разряд, …

РОЗРЯДЖАТИ
несов. - розряджати, сов. - розрядити разряжать, разрядить

РОЗРЯДЖАТИСЯ
разряжаться, разрядиться

РОЗРЯДИТИ
сов. от розряджати

РОЗРЯДКА
1) тип. разрядка 2) (действие) разряд, разрядка

РОЗРЯДКОЮ
(в знач. нар.) вразрядку

РОЗРЯДНИЙ
I эл. разрядный II спорт. разрядный

РОЗРЯДНИЙ СТРУМ
разрядный ток

РОЗРЯДНИК
I спорт. разрядник II эл. разрядник

РОЗРЯДНИЦЯ
разрядница

РОЗСІВ
с.-х. рассев

РОЗСІВАЛЬНИК
рассевальщик

РОЗСІВАЛЬНИЦЯ
рассевальщица

РОЗСІВАТИ
несов. - розсівати, сов. - розсіяти 1) (производить посев) рассевать, рассеивать, рассеять 2) (размещать на большом пространстве; разгонять и …

РОЗСІВАТИСЯ
рассеиваться, рассеяться

РОЗСІДАТИСЯ
несов. - розсідатися, сов. - розсістися 1) рассаживаться, рассесться; разг. разваливаться, развалиться 2) (сидеть долгое время) разг. …

РОЗСІДЛАТИ
сов. от розсідлувати

РОЗСІДЛУВАТИ
несов. - розсідлувати, сов. - розсідлати рассёдлывать, расседлать

РОЗСІДЛУВАТИСЯ
рассёдлываться, расседлаться

РОЗСІКАТИ
несов. - розсікати, сов. - розсікти рассекать, рассечь

РОЗСІКАТИСЯ
рассекаться, рассечься

РОЗСІКТИ
сов. от розсікати

РОЗСІЛ
рассол

РОЗСІЛЬНИЙ
рассольный

РОЗСІСТИСЯ
I сов. от розсідатися II сов. от розсаджуватися

РОЗСІЮВАТИ
несов. - розсіювати, сов. - розсіяти 1) (размещать на большом пространстве; разгонять и перен.) рассеивать, рассеять; распылять, распыливать, …

РОЗСІЮВАТИСЯ
1) рассеиваться, рассеяться; распыляться, распыливаться, распылиться 2) рассеиваться, рассеяться

РОЗСІЯНИЙ
1) рассеянный; распылённый розсіяне населення — рассеянное население 2) физ. рассеянный розсіяне випромінення — радио рассеянное …

РОЗСІЯТИ
I сов. от розсівати II сов. от розсіювати

РОЗСАДА
с.-х.; сад. рассада

РОЗСАДЖЕННЯ
= розсадка рассадка

РОЗСАДЖУВАННЯ
рассаживание; (деревьев, кустов и т.п.) разг. рассадка

РОЗСАДЖУВАТИ
несов. - розсаджувати, сов. - розсадити 1) рассаживать, рассадить розсаджувати гостей — рассаживать, рассадить гостей розсаджувати дерева — …

РОЗСАДЖУВАТИСЯ
несов. - розсаджуватися, сов. - розсістися рассаживаться, рассесться

РОЗСАДИТИ
сов. от розсаджувати