СПРЯМОВУВАТИ
несов. - спрямовувати, сов. - спрямувати направлять, направить; устремлять, устремить (стремительно; о взгляде, глазах и т.п. - обычно); перен. …

СПРЯМОВУВАТИСЯ
направляться, направиться; устремляться, устремиться; обрушиваться, обрушиться; простираться, простереться; обращаться, обратиться

СПРЯМУВАННЯ
см. спрямовання

СПРЯМУВАТИ
сов. от спрямовувати

СПРЯСТИ
спрясть

СПУД
тримати [держати] під спудом — держать под спудом

СПУРХНУТИ
сов. от спурхувати

СПУРХУВАТИ
несов. - спурхувати, сов. - спурхнути вспархивать, вспорхнуть, спархивать, спорхнуть

СПУСК
(-ка (в огнестрельном оружии) и -ку (действие; наклонная поверхность; тип. и пр.)) спуск - не давати спуску

СПУСКАЙСЯ НА ДНО
разг. спускайся на дно; пиши пропало

СПУСКАЛКА
разг. горка (для катания на санках, лыжах и т.п.)

СПУСКАТИ
несов. - спускати, сов. - спустити 1) (вниз) спускать, спустить; опускать, опустить; свешивать, свесить спускати голову — опускать, опустить …

СПУСКАТИСЯ
1) спускаться, спуститься; сходить, сойти, опускаться, опуститься (идя с высоты); свешиваться, свеситься; снисходить, снизойти …

СПУСККОВИЙ
спусковой спусковий гачок, механізм — спусковой крючок, механизм

СПУСКНИЙ
спускной

СПУСТІТИ
опустеть; обезлюдеть (стать безлюдным)

СПУСТИТИ
сов. от спускати

СПУСТОШЕНІСТЬ
опустошённость

СПУСТОШЕНИЙ
опустошённый; разорённый

СПУСТОШЕННЯ
опустошение; разорение

СПУСТОШИТИ
сов. от спустошувати

СПУСТОШЛИВІСТЬ
опустошительность; разорительность

СПУСТОШЛИВИЙ
опустошительный; разорительный

СПУСТОШУВАЛЬНИЙ
опустошительный; разорительный

СПУСТОШУВАТИ
несов. - спустошувати, сов. - спустошити опустошать, опустошить; разорять, разорить (прям.: разрушать)

СПУСТОШУВАТИСЯ
опустошаться, опустошиться

СПУСТОШУВАЧ
опустошитель; разоритель

СПУТАТИ
сов. от спутувати

СПУТУВАТИ
несов. - спутувати, сов. - спутати спутывать, спутать; стреноживать, стреножить (прям. - о лошадях)

СПУХАТИ
несов. - спухати, сов. - спухнути вспухать, вспухнуть

СПУХНУТИ
сов. от спухати

СПУЧИТИ
сов. от спучувати

СПУЧУВАТИ
несов. - спучувати, сов. - спучити; разг. вспучивать, вспучить

СПУЧУВАТИСЯ
вспучиваться, вспучиться

СПУШИТИ
сов. от спушувати

СПУШУВАТИ
несов. - спушувати, сов. - спушити рыхлить, взрыхлять, взрыхлить

СРІБЛІТИ
сов. от сріблитися

СРІБЛИЛЬНИЙ
спец. серебрильный

СРІБЛИЛЬНИК
спец.; = срібляр серебрильщик, серебряник

СРІБЛИСТІСТЬ
= сріблястість серебристость

СРІБЛИСТИЙ
= сріблястий серебристый срібляста тополя — серебристый тополь

СРІБЛИСТО
нар.; = сріблясто серебристо

СРІБЛИСТО-БІЛИЙ
= срібло-білий серебристо-белый

СРІБЛИСТО-СІРИЙ
см. срібло-сірий

СРІБЛИТИ
серебрить

СРІБЛИТИСЯ
несов. - сріблитися, сов. - сріблиться, срібліти серебриться

СРІБЛИТЬСЯ
сов. от сріблитися

СРІБЛО
серебро

СРІБЛО-БІЛИЙ
см. сріблисто-білий

СРІБЛО-СІРИЙ
= срібло-сірий серебристо-серый