Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Українсько-російський словник →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру Д (2583)

<< < 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 > >>
ДОБРОХІТНИЙ
добровольный
ДОБРОЧЕСНІСТЬ
добродетель; целомудрие, целомудренность
ДОБРОЧЕСНИЙ
добродетельный, высоконравственный; реже целомудренный
ДОБРОЯКІСНІСТЬ
доброкачественность
ДОБРОЯКІСНИЙ
доброкачественный
ДОБРЯГА
= добряк добряк
ДОБРЯК
см. добряга
ДОБРЯЧИЙ
разг. 1) предобрый, очень добрый 2) (хорошего качества) замечательный, отличный, разг. важный, важнецкий; (крупный, здоровый) разг. ядрёный
ДОБУВАТИ
несов. - добувати, сов. - добути 1) добывать, добыть, (откуда-н. - обычно) доставать, достать; (из чего-н. и перен. - обычно) извлекать, …
ДОБУВАТИСЯ
несов. - добуватися, сов. - добутися 1) разг. добираться, добраться; взбираться, взобраться (вверх); (несов. - желая проникнуть куда-н.) …
ДОБУВАЧ
разг. добытчик
ДОБУВАЧКА
добытчица
ДОБУВНИЙ
добывающий добувна промисловість — добывающая промышленность
ДОБУДИТИСЯ
разг. добудиться
ДОБУДОВНИК
достройщик
ДОБУДОВУВАННЯ
достраивание
ДОБУДОВУВАТИ
несов. - добудовувати, сов. - добудувати достраивать, достроить
ДОБУДОВУВАТИСЯ
достраиваться, достроиться
ДОБУДУВАННЯ
достройка
ДОБУДУВАТИ
сов. от добудовувати
ДОБУТИ
сов. от добувати
ДОБУТИСЯ
сов. от добуватися
ДОБУТОК
1) добыча 2) перен. результат 3) мат. произведение
ДОВ'ЯЗАТИ
сов. от дов'язувати
ДОВ'ЯЗУВАТИ
несов. - дов'язувати, сов. - дов'язати довязывать, довязать
ДОВІД
довод
ДОВІДАТИСЯ
сов. от довідуватися
ДОВІДКА
справка
ДОВІДКОВИЙ
справочный довідкове бюро — справочное бюро
ДОВІДНІСТЬ
1) доказательность 2) доказуемость довідність вини — доказуемость вины
ДОВІДНИЙ
1) доказательный 2) доказуемый
ДОВІДНИК
справочник, спутник (название некоторых справочных книг)
ДОВІДУВАТИСЯ
несов. - довідуватися, сов. - довідатися 1) узнавать, узнать; разузнавать, разузнать; осведомляться, осведомиться; наводить, навести справку …
ДОВІЗ
(род. довозу) ввоз
ДОВІКУ
нар. 1) всю жизнь, до скончания века, до смерти, до гроба, по гроб (жизни); разг. век (всегда) 2) (при глаг. с отриц.) вовек, вовеки, разг. ввек …
ДОВІЛЬНІСТЬ
1) произвольность; произвол (необоснованность) 2) самопроизвольность
ДОВІЛЬНИЙ
1) произвольный довільний висновок — произвольный вывод 2) (возникающий, совершающийся сам собой) самопроизвольный
ДОВІР'Я
см. довіра
ДОВІРА
= довір'я доверие
ДОВІРЕНИЙ
1) прич. доверенный, порученный; вверенный 2) прил.; сущ. доверенный
ДОВІРИТЕЛЬ
юр. доверитель
ДОВІРИТЕЛЬКА
доверительница
ДОВІРИТИ
сов. от довіряти
ДОВІРЛИВІСТЬ
доверчивость
ДОВІРЛИВИЙ
доверчивый
ДОВІРЧИЙ
юр. доверительный
ДОВІРЧУВАТИ
несов. - довірчувати, сов. - довертіти довёртывать, довертеть
ДОВІРЧУВАТИСЯ
довёртываться, довертеться
ДОВІРЯТИ
несов. - довіряти, сов. - довірити 1) (только несов.) доверять, оказывать доверие, питать доверие (к кому) 2) (отдавать на попечение) доверять, …
ДОВІРЯТИСЯ
1) доверяться, довериться; (иногда) оказывать, оказать доверие 2) (отдавать себя в чьё-н. распоряжение) вверяться, ввериться

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.