КАЗАНЬ м. у Росії, столиця Татарстану, порт над р. Волга; 1,1 млн. мшк.; залізничний вузол; літакобудівна, металургійна, хіміч., легка (хутра, шкіра), … КАЗАРКА назва 3 видів птахів із ряду гусеподібних, поширені на узбережжі та островах пн. півкулі; пера чорно-біло-сірі, дзьоб чорний. КАЗАРОЛІ (Casaroli)
Аґостіно, нар. 1914, ватиканський дипломат, італ. кардинал; держ. секретар Ватикану у 1979-90; один із творців сх. політики Ватикану, … КАЗАХСТАН держава в Азії, пд.-зх. край К. у Європі, на узбережжі Каспійського м.; 20 обл. У центр. частині Казахське узгір'я, на сх. і пд. сх. пасма Алтаю, … КАЗАХСЬКЕ НАГІР'Я в Казахстані, поміж Туранською низ. і Алтаєм; відокремлені гірські масиви (вис. до 1566 м); численні оз.; гол. р. Ішим; клімат сухий, різко … КАЗБЕК вулканічний масив на Вел. Кавказі, на кордоні Росії (Пн. Осетія) та Грузії (Пд. Осетія); вис. 5033 м; вічні сніги й льодовики. КАЗЕЇН фосфопротеїн; гол. білковий складник молока, містить усі необхідні людині амінокислоти і фосфор; випадає в осад під дією кислот і харчових ензимів, … КАЗИМИР I ВІДНОВИТЕЛЬ 1016-58, з династії П'ястів, пол. кн. з 1034 (або 1039), батько Болеслава II Сміливого і Владислава I Германа; бл. 1034-39 у вигнанні, бл. 1047 … КАЗИМИР III ВЕЛИКИЙ 1310-70, останній правитель Польщі з династії П'ястів, пол. король з 1333, син Владислава I Локетка; закінчив об'єднання країни, 1340-66 захопив … КАЗИМИР IV ЯҐЕЛЛОНЧИК 1427-92, вел. кн. литовський з 1440, пол. король з 1447, син Владислава II Яґайла, батько Сиґізмунда II Старого; внаслідок Тринадцятилітньої війни … КАЗИМИР ДОЛІШНІЙ м. у Люблінському воєводстві Польщі, над р. Віслою; 4 тис. мшк.; дрібні промисли; музеї: руїни королівського замку (XIV ст.), фара (XVI-XVII ст.), … КАЗКА фольклорний розповідний твір про вигадані, часто фантастичні події; належить до найдавніших форм народної творчості; к. героїчно-фантастичні, про … КАЗНАДІЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ нар. 1925, укр. режисер; художній керівник Кіровоградського укр. музично-драматичного театру; постановки (Замулені джерела, Марина, Дикий ангел). КАЗУАРОВІ назва 5 видів нелітаючих австрал. страусів; мають сильні крила з довгими роговими стержнями; пір'я подібне до волосся; у деяких на голові кістяний … КАЙЗЕР (Kaiser)
Ґеорґ, 1878-1945, нім. письменник; з 1938 у Швейцарії; видатний драматург періоду експресіонізму; антимілітарист, антифашист; Мі. КАЙЛУАНСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН вел. басейн кам'яного вугілля в Китаї (Гепей), вздовж Ляотунської зат. (Жовте м.); поклади 3 млрд. тонн; гол. центр Таншань. КАЙМАНИ назва 5 видів крокодилів родини алігаторів; заселяють ріки та болотяні території Пд. та Центр. Америки; найбільший чорний к.: довж. бл. 4,5 м; … КАЙМАНОВІ ОСТРОВИ залежна територія Великої Британії у Вест-Індії, на островах Вел. та Малий Каймани та ін. у Карибському м.; 259 тис. км2, 31 тис. мшк.; чорношкірі, … КАЙНОЗОЙ наймолодша ера в геологічній історії Землі; поділяється на 2 періоди: третинний і четвертинний; див. «геохронологія». КАЙРА ТОНКОДЗЬОБА водоплавний птах, родич алки; заселяє прибережні території Атлантичного і Тихого о.; довж. бл. 45 см. КАЙРУАН м. у пн.-сх. Тунісі; 103 тис. мшк; одне з 4 святих місць мусульман (паломництва); цитадель (бл. IX, XVIII ст.), мечеті: Сіді-Укба ( VII, VIII, IX, … КАЙСЕРІ м. у Центр. Туреччині, біля підніжжя вулкана Ерчіяс; 420 тис. мшк.; промисловий (текстильна, цукрова, металургійна) та туристичний центр; унів., … КАЙТЕЛЬ (Keitel)
Вільгельм, 1882-1946, нім. фельдмаршал; у 1938-45 - керівник штабу вермахту, підписав акт безумовної капітуляції III Райху; за воєнні … КАКАДУ назва бл. 30 видів папуг, заселяють ліси Австралії, Нової Зеландії та Філіппін; досить вел., з білим або рожевим чубом на голові; часто розводять як … КАКАО вічнозелене дерево або кущ родини стеркулієвих; поширене у вологих тропічних лісах Пд. і Центр. Америки; бл. 20 видів; плід - довгаста, з борозенками … КАКАО НАТУРАЛЬНЕ порошок, одержаний внаслідок подрібнення макухи какао - залишків після вичавлювання олії з бобів шоколадного дерева; містить 8-30% жирів і бл. 5% … КАКАО-МАСЛО жир, який одержують із просмажених, знежирених і змелених бобів шоколадного дерева; використовується для виробництва шоколадної маси, у … КАКЕМОНО японський термін на означення сувою з живописом або мистецьким каліграфічним текстом, розгорнутого вертикально, обрамленого у смуги декоративної … КАКСТОН (Caxton)
Вільям, 1422?-1491, англ. першодрукар, поет, перекладач; бл. 1475 видав першу книгу англ. мовою; 1476 заснував у Вестмінстері першу в … КАЛІ I
м. у Колумбії, в Пн. Андах; 1,3 млн. мшк.; промисловий (нафтопереробка, металургія, цукроваріння), торговельний, культурний, науковий (2 унів.) … КАЛІБР діаметр гарматні, кулі, каналу цівки вогнепальної зброї; найбільший к. сучасної артилерійської зброї сягає бл. 400 мм. КАЛІГРАФІЯ КИТАЙСЬКА мистецтво красивого і виразного письма, трактованого нарівні з малярством; його розвиток відбувався водночас із реформуванням ідеографічного … КАЛІДАСА V або VI ст., найвидатніший індійський поет класичної епохи, лірик, епік, драматург; поема Меґхадута, 3 драми (Шакунтала), 2 епопеї. КАЛІЙ К, хіміч. елемент з атомним числом 19; сріблясто-білий, м'який метал; хіміч. дуже активний, загоряється при сполученні з водою, на повітрі швидко … КАЛІКІН ГЕННАДІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ нар. 1938, укр. співак (баритон), педагог; до 1993 соліст Донецького театру опери та балету; викладач Донецької консерваторії. КАЛІКАНТУС декоративний кущ із Пн. Америки; пурпурово-червоні квіти з приємним, сильним і гострим запахом. КАЛІКАТ м. в Індії (Керал), на узбережжі Аравійського м.; міська агломерація 800 тис. мшк.; порт вивозу кави, копри, приправ; деревообробна промисловість; … КАЛІМАНТАН острів у складі Малайського архіпелагу, третій за величиною на Землі; більша частина становить територію Індонезії, на пн. штати Малайзії (Саравак і … КАЛІН (Cullen)
Моріс Ґелбрайт, 1866-1934, канадський маляр; зимові пейзажі, переважно нічного Монреаля. КАЛІНІН МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ 1875-1946, рад. комуністичний діяч; з 1926 член Політбюро ЦК більшовицької партії; з 1938 гол. Президії ВР СРСР. КАЛІНІНГРАД обл. центр у європ. частині Росії, на узбережжі Балтійського м.; 415 тис. мшк.; база торговельного і риболовного флоту; машинобудівна, корабельна, … КАЛІОСТРО (Cagliostro)
Алессандро (псевдонім Джузеппе Бальзамо), 1743-95, італ. лікар, удаваний чудотворець та авантюрист; мандрував Європою, зазнав … КАЛІФОРНІЙ Cf, радіоактивний, штучно отриманий 1950 Томпсоном і співробітниками, хіміч. елемент з атомним числом 98; метал. КАЛІФОРНІЙСЬКА ЗАТОКА частина Тихого о. біля берегів Мексики, відокремлена Каліфорнійським півостр.; довж. 1240 км; 177 тис. км2; гл. до 3292 м; впадає р. Колорадо. … КАЛІФОРНІЙСЬКА ТЕЧІЯ холодна течія на сх. Тихого о.; протікає з пн. на пд. вздовж берегів Пн. Америки; 1-2 км/год. КАЛІФОРНІЙСЬКИЙ ПІВОСТРІВ півостр. у Мексиці, відокремлює Каліфорнійську зат. від Тихого о.; довж. 1200 км; 144 тис. км2; г. Сьєрра-Сан-Педро-Мартір (вис. до 3078 м); … КАЛІФОРНІЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ заснований 1868 в Окленді, 1872 перенесений у Берклі; найбільший штатний унів. в США, відділення в Берклі (місцеперебування керівництва К. у.), … КАЛІФОРНІЯ штат на зх. США, на узбережжі Тихого о.; 411 тис. км2, 31,2 млн. мшк.; гол. м.: Лос-Анджелес, Сан-Франциско, Сан-Дієґо, Сакраменто (столиця); гори … КАЛІШ м. у Польщі, на р. Просні; 107 тис. мшк.; центр промисловості (текстильна, харчова, металообробна, машинобудівна, хіміч., літакобудівна; фабрика … КАЛІЮ ГІДРООКИС КОН, неорганічна сполука; біла кристалічна маса, що розчиняється у воді та етиловому спирті; вбирає з повітря воду і двоокис вуглецю; водний розчин …
| 