Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру К (2214)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
КАНОН
I у християнстві: 1. правило віри та релігійної практики; 2. центр. частина богослужіння, звана також Євхаристійною Молитвою; 3. правні приписи …
КАНОНІЗАЦІЯ
у Католицькій і Православній Церквах акт визнання померлої особи святою і надання їй, після здійснення канонізаційного процесу, публічного культу; к. …
КАНОНІЧНЕ ПРАВО
право Католицької Церкви, обов'язкове для духовних і світських осіб; 1917-83 зобов'язував Codex dex Juris Canonici; новий Кодекс канонічного права …
КАНОНЕРКА
невел. корабель, озброєний гарматами або ракетами середнього калібру для патрулювання і бойових дій у прибережних водах або на вел. ріках.
КАНОПУС
найяскравіша зірка у сузір'ї Кіля; друга (після Сіріуса) найяскравіша зірка неба.
КАНОССА
м. у Пн. Італії; 1077 відлучений від церкви імператор Генрік IV скорився тут папі Григорію VII; у переносному розумінні піти до К. означає визнати …
КАНСАЙ
міжнародний аеропорт в Японії, на штучному острові в зат. Осака - один із найбільших у світі (бл. 30 млн. пасажирів щороку); відкритий 1994.
КАНТ
(Kant) Іммануїл, 1724-1804, нім. філософ, засновник трансцендентального ідеалізму; проголошував, нібито пізнання можливе тому, що людський розум …
КАНТІАНСТВО
1. філософська система І. Канта; 2. погляди й напрями, пов'язані з нею, які розвивають концепцію трансцендентального ідеалізму і гносеологічного …
КАНТАБРІЙСЬКІ ГОРИ
в Іспанії, стрімко спускаються до Біскайської зат.; вис. до 2648 м (вершина Торре-де-Серредо в масиві Пікос-де-Европа); на пн. схилах ліси, на пд. - …
КАНТАБРІЯ
автономна обл. Іспанії, у Кантабрійських г., на узбережжі Біскайської зат.; 5,3 тис. км2, 539 тис. мшк.; адміністративний центр Сантандер; видобуток …
КАНТАЛУПА
сорт ребристих динь; від назви місцевості Канталуппі в Італії.
КАНТАТА
несценічний вокально-інструментальний твір, світський або релігійний, складається з арії, речитативів, дуетів, хорів і т.п.; також для сольного …
КАНТЕДЕСКІЯ
декоративна трав'яниста рослина (вирощують як кімнатну в горщиках і для букетів) з родини ароїдних; листя стрілчасте, суцвіття - невел. початок, …
КАНТЕЛЕ
фінський народний музичний інструмент, щипковий хордофон, який походить від середньовічного псалтерія; трапецієвидний плоский резонансний корпус із …
КАНТЕМІР АНТІОХ ДМИТРОВИЧ
князь, 1708-44, рос. поет і політичний діяч; прихильник реформ Петра I; предтеча рос. класицизму; реформатор силабічного вірша; сатири, епіграми, …
КАНТОР
I (Kantor) Тадеуш, 1915-90, пол. маляр, графік, сценограф, режисер; співзасновник Групи Незалежних Художників; чільний представник авангарду у …
КАНТУН
м. на пд. сх. Китаю, адміністративний центр провінції Куантун, важливий порт на Пд.-Китайському м.; 3,8 млн. мшк., міська агломерація 6,2 млн.; …
КАНЦЛЕР
у середньовіччі достойник, котрий керував канцелярією володаря; у давній Речі Посполитій від кінця XIV ст. вел. коронний к. був одним із найвищих …
КАНЦЛЕРСЬКА СИСТЕМА УРЯДУВАННЯ
різновид парламентсько-кабінетної системи, при якій прем'єр (канцлер) виконує в уряді керівні функції; уряд формує на пропозицію канцлера президент …
КАНЦОНА
в італ. музиці XVI ст. світська багатоголосна пісня (франц. відповідник шансон); привнесена до інструментальної музики, стала одним із попередників …
КАНЧЕНДЖАНГА
гірський масив у Гімалаях, на кордоні Непалу та Індії; 4 вершини вис. понад 8000 м, найвища - К. - 8586 м; із схилів спливають 5 льодовиків.
КАНЬСУ
провінція на пн. Китаю, 530 тис. км2; 23,5 млн. мшк.; адміністративний центр Ланьчжоу; район на межі Тибетського нагір'я і Лесового плато; помірно …
КАНЮК
хижий птах із ряду соколоподібних; бл. 20 видів, що трапляються в Євразії, Африці, Пн. Америці; полює переважно на гризунів; в Україні гніздиться …
КАНЮКИ
хижі птахи з ряду соколоподібних; мають довгі крила та роздвоєний хвіст; в Україні поширені к. рудий (розмах крил бл. 1,5 м) та к. чорний (розмах …
КАОДАЇЗМ
синкретична релігія у Пд. В'єтнамі, створена 1926 групою спіритистів, що посилалися на встановлення контакту з Богом Као Даї (звідси назва релігії); …
КАОЛІН
осадова гірська глиниста порода, що складається переважно з каолініту; білий або жовтуватий; сировина керамічної промисловості (виготовлення фарфору, …
КАОЛІНІТ
мінерал, водневий силікат алюмінію; гол. складник каоліну, глини, глинистих сланців; використовується у керамічній промисловості.
КАОЛЯН
див. «ґаолян»
КАОСЮН
м. на острові Тайвань, важливий порт на Пд.-Китайському м.; 1,4 млн. мшк.; алюмінієві заводи, машинобудівна промисловість.
КАПІБАРА
найбільша з гризунів, що заселяють ліси поблизу водойм та рік Пд. Америки; довж. бл. 1,3 м. маса бл. 60 кг; об'єкт полювання.
КАПІЛЯРНІ ЯВИЩА
поверхневі явища на межі рідини і твердого тіла, що стикаються між собою; викликані, головним чином, дією сил поверхневого натягу; напр., піднімання …
КАПІТАЛ
1. у матеріальній формі - один із факторів виробництва (поряд із землею та працею); він складається у цьому випадку із споруд, машин і пристроїв; 2. …
КАПІТАЛ ЛЮДСЬКИЙ
поклади знань, умінь, здоров'я та життєвої енергії, що притаманні кожній людині та суспільству як сукупності людських істот; к. л. визначальний для …
КАПІТАЛІЗМ
соціально-економічна система, заснована на приватній власності, особистій свободі та свободі укладення угод; економічні процеси при к. регулюються …
КАПІТАЛОМІСТКІСТЬ
співвідношення вартості осн. засобів, зужитих у виробництві, до вартості продукції, виробленої за допомогою цих засобів.
КАПІТЕЛЬ
верхня частина колони, пілястри, перехідна форма між опорою і елементами, що підпираються; пластично сформована і оздоблена.
КАПІТОЛІЙ
один із 7 пагорбів стародавнього Риму, спершу укріплений пункт, згодом релігійний центр із храмами Юпітера Капітолійського, Мінерви та Юнони; місце …
КАПІТОЛІЙ У ВАШИНҐТОНІ
місцеперебування Конґресу США, збудований у 1793-1865.
КАПІТОЛІЙСЬКА ВОВЧИЦЯ
бронзова статуя вовчиці (бл. 470 до н.е.), міфічної годувальниці Ромула й Рема; символ стародавнього і сучасного Риму.
КАПІТУЛ
у Католицькій Церкві зібрання духовних осіб; к. кафедральний - колегія каноніків, встановлена при соборі чи колегіаті; к. ордену - з'їзд настоятелів …
КАПІТУЛЯЦІЯ
домовленість про складення зброї частиною чи усім військом, буває безумовною та на певних умовах.
КАПАДОКІЯ
країна в Туреччині на Анатолійському плоскогір'ї; плоскогір'я (вис. бл. 1000 м) вкрите товстим шаром вулканічного туфу; численні, видовбані в туфах і …
КАПЕЛА
найяскравіша зірка у сузір'ї Візничого.
КАПЕЛА
у середньовіччі хор співаків при кафедральному соборі, монастирі і при дворі можновладця; з XVI ст. вокально-інструментальний або інструментальний …
КАПЕЛАН
священик, що здійснює релігійні служби для групи вірних, відокремлених з огляду на професію або громадський обов'язок (військовий к., к. служби …
КАПЕРСИ
дерево, кущ або багаторічні трави; 250 видів, головним чином у тропіках і субтропіках обох півкуль; к. колючі - напівкущ із розпростертими гілками, …
КАПЕТІНҐИ
правляча династія у Франції 987-1328; заснована Гуґо Капетом; після занепаду гол. лінії до влади прийшли представники молодших ліній К.: Валуа та …
КАПИЩЕ
культова споруда у сх. та прибалтійських слов'ян до прийняття християнства; переважно двоскатний оздоблений дашок на стовпах, споруджений над ідолами.
КАПКА ДМИТРО ЛЕОНТІЙОВИЧ
(псевдонім Д.Л. Капкунова) 1898-1977, укр. кіноактор; ролі у фільмах (Остап Бандура, Надзвичайна подія, Таврія).

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.